Чому українському бізнесу вже зараз потрібно розпочинати «зелений» перехід

Ще у 2012 році «Інтерпайп» побудувала сучасний електросталеплавильний комплекс та знизила викиди парникових газів в 10 разів

У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає:

1) зниження викидів парникових газів на 55% до 2030 року та їх повну відсутність до 2050 року

2) відмову від використання викопних ресурсів.

До того ж з 2026 року при експорті до ЄС в повній мірі запрацює Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM – механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС).

Незважаючи на те, що ця тема отримує все більше розповсюдження, лише дуже невелика кількість компаній в Україні приділяє цьому увагу, навіть ті, хто експортує продукцію до ЄС.

Green Deal та «Інтерпайп»

З точки зору збереження клімату «Інтерпайп» вже виконав вимогу зниження викидів парникових газів на 55% ще у 2012 році, коли про Green Deal ніхто не думав навіть у Європі. Компанія побудувала «з нуля» сучасний електросталеплавильний комплекс та знизила викиди парникових газів в 10 разів. Цей завод на 100% працює на металевому брухті, отже друга вимога щодо невикористання викопних ресурсів теж виконана.

Інша вимога, яка теж є частиною Green Deal – це так званий CBAM, або механізм прикордонного вуглецевого коригування. Просто кажучи, це нове європейське мито, яке має на меті зрівняти «вуглецеві» витрати імпортерів з виробниками в ЄС. З кінця минулого року він працює у тестовому режимі, а з 2026 року потрібно буде сплачувати ціну на рівні європейської системи торгівлі викидами СО2.

В нашій компанії все готово до цього, адже вона має мінімальні викиди СО2. «Інтерпайп» вже позиціонує себе як виробник «зеленої» сталі чи сталі з низькими викидами вуглецю. Ми Компаніярозраховуємо, що CBAM-платежі не вплинуть на наші її продажі. Тим не менш, при реалізації нових інвестиційних проєктів, ми в ній продовжуємоють ставити акцент на мінімізації викидів СО2.

Екологічні інвестиції

Компанія інвестувала біля $1 млрд. в будівництво електросталеплавильного комплексу та супутні виробництва. Досі це є найбільшою «зеленою» інвестицією в промисловість країни. Кошти були залучені через італійське експортно-кредитне агентство Sace. Будівництво заводу було розділене на етапи, і кожен новий транш фінансування надавався тільки після перевірки на екологічну відповідність. Йдеться про аудит впливу на навколишнє середовище, відповідності викидів європейським нормам, відсутності промислових стоків у водойми, наявності сучасної системи пило- і газоочистки, а також звукоізоляції виробництва.

Ці інвестиції окупилися, адже «Інтерпайп», як крупний експортер, має нові запити від європейських клієнтів. Якщо ще кілька років тому основними вимогами були технічний аудит та фінансова надійність, то тепер все частіше компанія отримує запити на проведення екологічного аудиту. У багатьох наших клієнтів є цілі з декарбонізації, тож їм важливо знати, що ми компанія робимоть в цьому напрямку.

Тобто, шлях з декарбонізації, який пройшла компанія, є її конкурентною перевагою. Після запуску «Інтерпайп Сталі» ми компанія зайнялиа провідні позиції серед європейських заводів за показником прямих викидів СО2.

Енергетика – слабка ланка декарбонізації

На шляху до повної декарбонізації ще багато питань, одне з яких це енергетична система України. Справа в тому, що ми всі залежні від того, яким чином виробляється енергія в нашій країні. Цей показник впливає на розрахунки так званих «непрямих» викидів СО2, які пов’язані із виробленням електроенергії. Наразі частка «зеленої» енергетики в Україні складає трохи менше 20%, при цьому близько 20% складає ядерна енергетика, яка є умовно вуглецево-нейтральною. Це доволі багато як для країни під час війни, але цього нажаль замало для виконання перспективних умов.

В цьому випадку бізнесу доведеться самотужки отримувати «зелену» енергію – будувати щось своє або шукати партнерів. Наступне питання – «зелений» та в той же час доступний водень.

Що робити бізнесу?

Головна порада – це почати «зелений» перехід якомога раніше, не чекаючи на імплементацію законодавства ЄС в Україні. Шукати можливості потрібно вже зараз, потім буде дуже мало часу.

Вочевидь, CBAM стане новим викликом для багатьох українських компаній, оскільки їм доведеться змінити структуру звітності, документообігу, тощо.

Звісно, сьогодні багато залежить від ситуації на фронті та від зовнішньої допомоги. Разом з цим, є питання, які можна вирішити і на державному рівні. Так, найболючішою проблемою є дефіцит металобрухту в Україні, а він є критично важливою сировиною для декарбонізації металургії. В усіх технологіях виплавки сталі брухт дає зменшення викидів CO2.

Українська промисловість вже знаходиться на порозі радикальних змін через екологічні амбіції Євросоюзу, до яких Україна прагне долучитися. Проте декарбонізація – вельми складна задача, і без поєднання зусиль держави та промисловців ефект буде мінімальний.