© gmk.center
Під час форуму «Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України» перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран пояснив, чому вважає відновлення в Україні профільного промислового міністерства недоцільним. GMK Center публікує головні тези його виступу.
Ціла низка галузевих міністерств, які існували в Україні – і військово-промислового комплексу, і легкої промисловості, і будівництва – з часом були скорочені. Справа була не лише в бажанні зменшити кількість органів виконавчої влади та чиновників, а й в об’єктивних процесах трансформації української економіки. Якщо в Білорусі 85% економіки – це державний сектор, то в Україні, навпаки, 90% економіки – приватний сектор. Держава не має впливу на приватизовані галузі економіки. В українській гірничо-металургійній промисловості, наприклад, діє лише одне державне підприємство.
На що впливатиме Міністерство промислової політики, якщо буде заново створене? На кадрову політику? Ні, у підприємств є свої приватні власники. На матеріальні ресурси? Ні, у держави на сьогодні практично немає матеріальних ресурсів.
Реальних механізмів для «управління галуззю» у потенційного міністерства не буде. Воно зможе робити тільки те, що так чи інакше сьогодні робить Міністерство економрозвитку – говорити про вироблення промислової політики. Більше того, якщо завтра буде призначений заступник міністра, який буде керувати гірничо-металургійним комплексом, йому ніхто не дасть оперативної звітності. Підприємства скажуть, що вони приватні і їхня звітність є конфіденційною.
Ми однозначно підтримуємо цю ініціативу, однак ключові іноземні бізнес-структури – Європейська бізнес-асоціація і Американська торговельна палата – виступають проти. (Вони представляють не український бізнес, а європейсько-американський, який працює в Україні.)
Експортно-кредитне агентство – реальний механізм, який дасть можливість підтримати українських експортерів. Робота над його запуском уже почалася. Як мінімум, Міністерство фінансів виділило певні кошти.
Ми підтримували і підтримуємо цей законопроект, але представники іноземного бізнесу знову ж таки виступають категорично проти – це порушення правил, кажуть вони.
На превеликий жаль, НБУ не підтримує створення такого банку, вважаючи що в українських реаліях така структура працювати не буде. Зокрема, наводився приклад невдалого запуску земельного банку та українського банку реконструкції і розвитку. В НБУ переконані, що такі структури громіздкі, неповороткі, забюрократизовані й дуже некомфортні с точки зору роботи з бізнесом. Тому вони роблять ставку на «Укрексімбанк» і «Ощадбанк».
На мою думку, промисловості не потрібні пільги. Говорити треба, скоріше, про умови, за яких промисловість може процвітати – від налагодження стабільних правил гри до продуманої фінансово-кредитної та податкової політик. За таких умов, очевидно, можна було б кардинально змінити ситуацію.
Ринок металопродукції машинобудівного призначення в Україні хоч і значно менший за продукцію будівельного сортаменту, але…
Страхування воєнних вантажних ризиків є найважливішою передумовою успішності морського експорту та імпорту через порти Великої…
Головним активом українських металургійних заводів є їхні робітники. Люди, без яких доменні печі, прокатні стани…
Влітку минулого року українська промислова компанія «Інтерпайп» вперше у своїй історії почала оперувати судном, яке…
Наслідком серії потужних ракетних обстрілів по українській газовій інфраструктурі стало різке зменшення власного видобутку. На…
«Укрзалізниця» пропонує підвищення вантажних тарифів як «чарівну пігулку», яка вирішить проблему з її збитковістю. Але…