У Західній Європі залізниці на 65% фінансуються державою

29 листопада під час виступу на заході Центру економічної стратегії, присвяченого реформуванню залізничного транспорту в Україні, професор Флорентійської школи регулювання Хуан Хосе Монтеро Паскаль зазначив, що «дуже вражений» залізничної системою України. На думку експерта, українська залізниця має низку переваг, які важливо зберегти в ході реформування галузі. Йдеться насамперед про розгалужену колійну мережу і велику питому вагу залізниці у вантажних перевезеннях.

Паскаль зазначив три ключових відмінності української залізниці від західноєвропейських:

  1. Величезна залізнична мережа – протяжність колії та кількість станцій української залізниці в багато разів перевищує показники Західної Європи.
  2. Великі обсяги вантажних перевезень, які приносять основний прибуток залізничному оператору. У Європі ситуація протилежна – переважають пасажирські перевезення, а обсяги вантажоперевезень відносно невеликі.
  3. Найголовніше – західноєвропейські залізниці фінансуються переважно державою. Здійснюються величезні вкладення або в реконструкцію й підтримку інфраструктури, або в інші зобов’язання. У різних країнах ця сума варіюється, однак у середньому в країнах Західної Європи залізниці на 65% фінансуються державою. Тобто основний прибуток залізничних операторів надходить не від пасажирів, не від вантажовідправників, а від держави.

Перш ніж здійснювати реформування «Укрзалізниці» за європейським зразком, необхідно врахувати ці три відмінності. Головна ідея – перш ніж впроваджувати конкуренцію на ринку, критично важливо виконати чотири умови.

1. Провести внутрішню реорганізацію УЗ:

  • вертикальний розподіл на інфраструктурний, пасажирський і вантажний бізнес; налагодження прозорих фінансових потоків (чітке розуміння витрат і доходів; прозорість у фінансах);
  • горизонтальний розподіл.

2. Виробити адекватний механізм тарифоутворення для доступу до інфраструктури.

Інфраструктура, її підтримка, ремонт і будівництво – це ключова стаття витрат залізничного оператора. Якщо у вас немає державних субсидій, ці витрати мають покрити транспортні компанії. Якщо у вас є державні гроші, ви можете знизити тариф на доступ до інфраструктури (в Європі тариф не покриває витрат на інфраструктуру, різницю покривають державні субсидії).

Якщо в Україні встановити реальні тарифи на перевезення, цінник для пасажирів і вантажовідправників дуже зросте. Коли я чую про те, що «Укрзалізниця» – прибуткова компанія, незважаючи на відсутність державних інвестицій, у мене виникають підозри… Якщо вона прибуткова лише тому, що не вкладає кошти в інфраструктуру, це нестійкий розвиток. УЗ недофінансована в частині інфраструктури. Потрібно або підвищувати тарифи, або шукати фінансування – можливо, через європейські або світові фонди. Потрібно знайти баланс між тарифами і державними інвестиціями, інакше колійну мережу доведеться істотно скоротити.

3. Реорганізувати пасажирські перевезення, зокрема ліквідувати кросфінансування пасажирських перевезень за рахунок вантажних. Кросфінансування можливе лише в умовах монополії. Кросфінансування і конкуренція – речі несумісні.

4. Створити два нових незалежних органи:

  • технічного регулятора, відповідального за безпеку (дотримання правил, ліцензування перевізників та ін.);
  • ринкового регулятора, відповідального за тарифи.

Тільки після виконання цих умов можна починати говорити про впровадження конкуренції.