Exclusive Цементні підприємства потребують підтримки щодо тарифів на передачу електроенергії

Це сприяє досягненню цілей декарбонізації, збільшенню виробництва у галузі та інвестиціям у енергонезалежність підприємств

Зростання цін на електроенергію негативно впливає на усі енергоємні експортноорієнтовані галузі, у тому числі і на виробників цементу. Що пропонує цементна галузь для розв’язання цієї проблеми?

GMK Center наводить тези виступу виконавчої директорки асоціації «Укрцемент» Людмили Кріпки на круглому столі «Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК».

Стан цементної галузі України

Цементна галузь працює не на повну потужність – лише 60-70% наших потужностей задіяно на сьогоднішній день. Цей показник тримається на такому рівні протягом останніх трьох років у зв’язку з невисоким попитом та багатьма проблемами, як і у всіх інших великих промислових підприємств: з електроенергією, кадрами та ін.

Можливість експорту для нас зараз – це можливість вижити. По-перше, це підтримка вітчизняного виробництва та валютна виручка, що дозволяє сплачувати податки до бюджету, підтримувати як економіку держави, так і наших військових.

Проблема підвищення граничних цін на електроенергію

Підняття граничних цін на електроенергію на 67% матиме суттєві негативні наслідки для промисловості, особливо в умовах повномасштабної війни, зруйнованої енергетики та інфраструктури. Таке стрімке зростання цін не є обґрунтованим, оскільки фактичні ціни РДН у вечірній пік не досягають граничних цін.

За нашими підрахунками, у травні-червні 2025 року середньозважені ціни становили 5,3-8,9 тис. грн гривень за МВт-годину при діючій нормі 9 тис. грн. Відповідно, теза про обмеження ціноутворення не підтверджується, і будь-яке необґрунтоване підняття цін становить загрозу для виживання промисловості.

В умовах високого споживання у вечірні години та обмеженої конкуренції підвищення граничних цін створює ризики маніпулювання з боку генерації. Крім того, підвищення цін не призведе до збільшення імпорту електроенергії через технічні та регуляторні чинники.

Крім того, в Євросоюзі підприємства отримують компенсації за високі енерговитрати, зокрема цементна галузь отримує компенсації за зниження викидів CO₂. В Україні жодної державної підтримки з цього приводу немає.

Пропозиції щодо державної підтримки

Ми пропонуємо розробити інструменти державної підтримки для енергоємних експортно-орієнтованих галузей як тимчасові антикризові заходи.

1. Механізм пільгового тарифоутворення. З метою підтримки процесів декарбонізації промисловості, розвитку цементного виробництва з використанням електроенергії з відновлюваних джерел енергії в Україні та уніфікації підходів до енергоємних секторів пропонуємо розробити механізм пільгового тарифоутворення на передачу електроенергії для промислових підприємств за прикладом підприємств електрометалургії.
2. Техніко-економічні критерії. Запровадження таких критеріїв, за якими підприємства могли б претендувати на прирівняння до пріоритетних галузей. Це дозволить спрямувати кошти, зекономлені від зниження тарифу на передачу електроенергії, на інвестиції у відновлювані джерела енергії та когенераційні установки. Також це сприяє зниженню навантаження на енергосистему, підвищенню енергоефективності підприємств і досягненню державних цілей декарбонізації. В таких умовах ми станемо конкурентоспроможними порівняно з європейськими підприємствами.