CBAM как инструмент торговой войны(c) shutterstock

Україні слід реально оцінити свої можливості, поставити цілі щодо зниження викидів і визначити механізми їх досягнення

Європейський Союз проголосив більш амбітні цілі щодо скорочення викидів, оскільки за попередні п’ять років Європа вже досягла певних успіхів. Велика кількість заходів, спрямованих на модернізацію підприємств, зниження споживання енергоресурсів населенням, енергоефективність житлового фонду допомогли значно скоротити викиди. Збільшив викиди тільки агросектор.

За цей час Україна також значно скоротила викиди, але сталося це на тлі стрімкого зниження ВВП, падіння промислового виробництва і доходів населення.

Амбіції щодо зниження викидів декларує не лише ЄС, а й новий президент США. Джо Байден розглядає можливість досягнення нульових викидів в енергетиці до 2035 року та понад $1,7 трлн інвестицій в зелену енергетику.

Активна боротьба країн за зниження викидів і зобов’язання компаній їх оплачувати ставить внутрішніх виробників у нерівні умови по відношенню до тих, чиї кліматичні цілі менш амбітні. У таких умовах ЄС і США намагатимуться захистити ринок від тих країн, які не поспішають боротися з глобальним потеплінням.

Одним із заходів, застосовуваних ЄС, є захист виробників, що активно скорочують викиди. Їхні витрати є більшими, що може призвести до втрати конкурентоспроможності в порівнянні з виробниками інших країн.

Щоб захистити свій ринок від «carbon leakage», або, кажучи чесно, щоб зберегти конкурентоспроможність внутрішнього виробника, планується запровадити Carbon border adjustment mechanism (CBAM).

Що таке CBAM? Це механізм коригування вартості товару на кордоні. Логіка зрозуміла: виробники випускають одну й ту саму продукцію в різних країнах, але одна країна висуває купу вимог щодо скорочення викидів і оподатковує їх, а інша нічого не робить, тож у її компаній виникає недоброчесна перевага. Розмір мита має покрити різницю у витратах на менш енергоефективне виробництво.

Реально таке мито зараз працює на рівні штату Каліфорнія і поширюється тільки на імпортовану електроенергію.

GMK Center вже порахував, скільки запровадження CBAM коштуватиме українським компаніям – понад €500 млн.

Які товари можуть потрапити під дію CBAM? Енергоємні. Ключовими для України є:

  • електроенергія (Україна є нетто-експортером електроенергії до країн ЄС і після приєднання до ENTSO-E планувала експортувати ще більше);
  • промислові товари, собівартість яких дуже залежить від енергоресурсів (метал, хімія, руди, добрива).

СОТ насправді дає можливість запровадження CBAM. Статті 1 і 3 Статуту СОТ передбачають рівний доступ товарів до інших ринків. Але також є стаття 20, в якій зазначено винятки, а саме, якщо йдеться про шкоду довкіллю, то використання загороджувальних заходів виправдане.

Що може зробити Україна? Згадаймо важливе формулювання з програми Байдена: «impose carbon adjustment fees or quotas on carbon-intensive goods from countries that are failing to meet their climate and environmental obligations». Воно має на увазі, що якщо країна не виконує зобов’язання, які вона сама на себе взяла, то тоді проти неї застосовується механізм. Зобов’язання для різних країн різні, але всі роблять свій внесок у боротьбу зі зміною клімату. Це справедливо – всі разом йдемо до мрії, але кожен в міру своїх можливостей.

Напрошуються два висновки. По-перше, потрібно реально оцінити свої можливості та проголосити цілі щодо зниження викидів (затвердити Національно визначений внесок – 2), а також визначити конкретні механізми їх досягнення, фінансування. У такому разі ми зможемо домовлятися про фінансову підтримку.

По-друге, потрібно підготувати принципову позицію для переговорів з ЄС у рамках перегляду Угоди про асоціацію. Якнайбільше акцентувати на рівні наших зобов’язань, фінансових можливостях і потребах, принципі солідарності (кожен знижує викиди, але в міру своїх можливостей), а також говорити про те, що ми готуємо пілотний проект системи торгівлі квотами та з 2023 року плануємо запустити цю торгівлю за європейським аналогом.

Оригінал тексту доступний за посиланням. Матеріал публікується за згодою автора.