(с) shutterstock.com

За оцінками аналітиків, сукупний середньорічний темп зростання становитиме 2%

Обсяг світового ринку обробки сталі до 2030-го сягне $578,5 млрд. Такий прогноз у дослідницькому звіті дає Market Research Future (MRFR), пише GlobeNewswire. За оцінками аналітичної компанії, з 2022 по 2030 рік сукупний середньорічний темп зростання ринку металообробки у світі становитме 2%.

Ринок металообробки розширюється завдяки швидкому розвитку промисловості, урбанізації, значного попиту на сталь у секторі будівництва За прогнозом, тенденція збережеться й в наступні роки. Обсяг ринку, зауважують аналітики, у 2022-2030 рр. збільшиться також за рахунок використання сталі у галузях кінцевого споживання.

Зокрема, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР), ринок обробки сталі, ймовірно, зростатиме значними темпами. Цьому сприятимуть розвиток автопромисловості, швидка індустріалізація, збільшення інвестицій у металургійні заводи. У 2018-му АТР мав найбільшу частку світового ринку, і ця тенденція збережеться в найближчому майбутньому.

У Північній Америці драйверами зростання ринку металообробки будуть збільшення потреби в сталевій продукції в аерокосмічному, оборонному та автомобілебудівному секторах.

У Європі компанії-лідери мають дотримуватися суворих державних норм. Водночас потреба в скороченні викидів парникових газів дає урядам змогу інвестувати в обробку сталі з низьким вмістом вуглецю, що в найближчому майбутньому може сприяти розвитку ринку ЄС.

Однак темпам зростання у 2022-2030 рр. можуть завадити волатильність цін на сталеву продукцію,  регуляторні заходи стосовно сировини, доступність замінників сталі.

Нагадаємо, що за оцінками компанії Wood Mackenzie, декарбонізація світової залізорудної та сталеливарної промисловості до 2050 року відповідно до Паризької кліматичної угоди потребує інвестицій у сумі в $1,4 трлн. Заходи передбачають модернізацію наявної інфраструктури виробництва сталі та розроблення нових родовищ з високоякісною залізною рудою.

Як повідомляв GMK Center, енергокриза в Європі створила нові можливості для азійських виробників сталі. Окрім того, зростання цін на енергоносії та війна в Україні поставили на паузу амбіційний «зелений» перехід європейських сталевиробників.