Володимир Йосипчук: «Обсяги використання сталевих конструкцій зростатимуть»

Головний архітектор AVR Development – про проєкти компанії та перспективи сталевого будівництва в Україні

Вподобання забудовників та міська архітектура змінюються нешвидко. Зараз більшість замовників роблять ставку на залізобетонні конструкції як каркас будівлі. Проте використання сталевих конструкцій в окремих випадках дає змогу вирішити певні технічні проблеми під час реконструкції або будівництва будівель, а також зробити їх неповторними у своїй архітектурі.

Україна поки що відстає від світових тенденцій у сталевому будівництві. Але певні перспективи розширення використання сталевих конструкцій у будівництві, безумовно, є.

Про проєкти компанії, використання сталі як будівельного матеріалу та перспективи сталевого будівництва в Україні кореспонденту GMK Center розповів Володимир Йосипчук, головний архітектор, співзасновник архітектурно-інжинірингової компанії AVR Development (Львів).

Про компанію

Розкажіть про історію та сьогодення AVR Development…

– Компанія розпочала свою діяльність у 2015 році. «Кістяком» в AVR Development стали спеціалісти, які раніше були провідними фахівцями компанії Chaplinskyy & Associates. Звідси у нас любов до деталей, якісного результату, турбота про кінцевого споживача.

Ми спеціалізуємося на проєктуванні різних проєктів, але близько 70-80% з них – це житлові комплекси та будівлі. Серед громадських об’єктів, які ми проєктували, є дитячі садочки, школи, університетські кампуси, офісні будівлі, торгово-розважальні центри, клініки. Можна сказати, що ми дали можливість львів’янам жити в наших, якісно кращих об’єктах. За ці досягнення нашу компанію щорічно відзначають у національних та міжнародних конкурсах, в яких оцінюють вже реалізовані об’єкти. Наприклад, Ukrainian Urban Awards та Національна спілка архітекторів України (НСАУ).

Над якими проєктами будівель зараз працюють архітектори AVR Development?

– Зараз ми супроводжуємо будівництво наших проєктів житлових комплексів у Львові – «Містечко Підзамче» та Viking Park, торгово-офісних комплексів на вулицях Стрийській та Героїв УПА, медичної клініки Святої Параскеви та культурного центру Jam Factory, ревіталізацію просторів Kivsh та креативних LEM Station та Kristal Plaza. Працюємо над проєктною документацією комплексів Viking Park, «Містечко Підзамче», «Вілла Магнолія», масиву Пасічний, низки цікавих громадських проєктів.

Ми напрацьовуємо матеріали, щоб наступного року заявити про значне розширення нашої географії: очікуємо на старт будівництва наших нових проєктів у Києві, Одесі, Луцьку, Тернополі.

Які значущі проєкти, розроблені останнім часом, ви можете відзначити?

– Очевидно, що такими є насамперед освітні проєкти, адже вони формують соціальну складову нашого міста. За останній рік закінчилося будівництво школи КМДШ, Колегіуму ІІ Українського католицького університету. Ці проєкти, окрім вже звичної для нас хорошої естетичної складової, мають ще доволі цікаву та інноваційну технологічну складову. Також важливими для міста є проєкт простору Kivsh та багатофункціональний Viking Park. Сучасною ноткою в історичному середовищі центральної частини міста стало відкриття Forum Apartments.

Який із проєктів AVR Development був найбільш металоємним?

– Якщо говорити про металоємність на 1 кв. м корисної площі, то такими проєктами є Центр Шептицького та реконструкція офісної будівлі комплексу «Технопарк». У цих об’єктах сталеві та сталебетонні конструкції дали змогу втілити в реальну будівлю початковий, місцями фантастичний задум.

Якщо взяти наші більш масштабні проєкти, то одного разу ми підрахували, що для будівництва житлового комплексу необхідно до 1 тис. т сталевої арматури на 1 га ділянки житлового комплексу. А деякі з наших комплексів мають площу більше 5 га.

Про тенденції на ринку проєктування

Як ви оцінюєте ситуацію на ринку послуг проєктування?

– Ситуацію на ринку проєктування ми оцінюємо як перенасичену замовленнями. Зараз ми спостерігаємо конкуренцію за фахівців, а не за проєкти, які є бажання виконувати. Це доволі негативна тенденція, що створена великим попитом на ринку нерухомості.

У тендерах на проєктування доволі часто перемагають ті, хто може забезпечити коротші терміни проєктування, а не кращий проєкт. Оскільки основу замовлень становлять житлові комплекси та будівлі, то інвесторам дуже важливим є мінімальний часовий розрив між стартом проєктування та отриманням дозволів і початком будівництва, адже одразу після цього в їхній проєкт почнуть інвестувати кошти покупці.

Які зміни вимог/побажань замовників за останні роки ви можете назвати? Як вони змінюватимуться надалі?

– Ми працюємо з багатьма замовниками, і події останніх років змушують їх майже однаково змінювати свої побажання. Зазвичай вони продиктовані ринком чи окремими нішами покупців, і вони відповідають ситуації в суспільстві. На початку карантинних обмежень ми спостерігали активне зростання попиту на дуже якісну житлову нерухомість – було помітно, що люди почали більше часу проводити вдома, і багато хто з них почав думати про покращення якості свого житла. Нам почали надходити запити на просторіші квартири з великими вітальнями, окремими кабінетами, балконами-терасами.

Натомість деякі громадські проєкти практично завмерли. Частину з них вдалось оживити, зробивши їх більш поліфункціональними, відповідно до тенденцій, згідно з якими є запит на значне скорочення відстаней між місцями роботи та проживання, в тому числі й тимчасового.

З плином часу наші замовники стають більш уважними до деталей, до економічної складової будівництва, орієнтованими на якісний результат за короткий термін. У більшості замовників вже сформовані кошторисні групи, які разом з професійними командами будівельників безперервно моніторять кошторисну вартість та час будівництва. Ці фахівці постійно шукають варіанти оптимізації вартості та часу будівництва, способи вивільнити інвестовані кошти для нових проєктів. Нам повсякчас доводиться відстоювати узгоджені раніше рішення, оскільки активні продажі спонукають забудовників спростити проєкт чи не виконувати його частину.

Про сталеве будівництво

Чи регламентують замовники використання сталі в проєкті?

– Більшу частину наших проєктів становлять об’єкти житлового будівництва, переважною конструктивною схемою яких є залізобетонний каркас. Сталь у цих проєктах використовується у вигляді арматури, якою армуються залізобетонні конструкції. Протягом останніх 5 років замовники взяли за правило регламентувати для різних типів конструкцій витрати сталевої арматури на 1 куб. м бетону. Для нас це не є проблемою, ми звикли ощадливо ставитись до матеріалів. Окрім того, ми самі ініціюємо певні кроки – намагаємося домовлятися з будівельниками про використання сталі та бетону вищих марок, адже це робить проєкти більш прибутковими для інвесторів.

Разом із замовниками ми реалізуємо кілька програм, в рамках яких постійно контролюємо й оцінюємо дотримання цих параметрів. У певних проєктах ми випробували монолітні плити перекриття, завдяки чому звірили розрахункові показники з тим, що отримуємо в результаті будівництва. Отримані дані вже допомагають нам раціональніше виконувати проєктування таких конструкцій. Для прикладу, правильніше розташовувати отвори для інженерних мереж та оцінювати пропорції витрат сталі та бетону в межах конструкції.

Чи згодні ви з тезою, що «чим більше сталі в проєкті – тим вищим є його клас»?

– Кількість сталі в проєкті не завжди свідчить про його якість. Ми звикли ощадливо ставитись до будівельних матеріалів, тому їх обсяги для нас завжди мають бути аргументованими.

Водночас доволі часто проєкти, які є архітектурно та конструктивно незвичними чи непростими, потребують більшого використання сталевих конструкцій. Яскравим прикладом тут може бути Центр Шептицького – без сталевих конструкцій не вдалось б реалізувати такі акуратні й водночас масштабні атріуми, ліхтарі або консольні частини поверхів. В офісній будівлі «Технопарку» сталеві конструкції були основою для панорамних ліфтів, які стали акцентом та візитівкою нового центрального офісу компанії SoftServe.

Чи прораховуєте ви варіанти будівництва в «бетоні» та «металі»?

– Звісно, адже доволі часто замовники ставлять завдання щодо оптимізації витрат. Також ми зацікавлені в генерації ідей щодо можливих оптимізацій витрат на будівництво. Відповідно, ми часто вдаємося до прорахування різних варіантів конструктивних схем. Для прикладу: ми дослідили, що доволі часто навіть у житлових будівлях останній поверх доцільніше виконувати в металевих конструкціях. Зараз найцікавішими видаються варіанти будівництва в металевих конструкціях промислових об’єктів та малоповерхових громадських об’єктів зі значними прольотами. Проте ця економіка є доволі динамічною, оскільки вартість різних матеріалів та трудових ресурсів постійно змінюється.

Як ви ставитеся до ідеї збільшення використання металу в будівництві? Чи все залежить від вимог замовника, концепції?

– Використання металу має свої переваги. Металеві конструкції можуть виготовляти окремо в цеху й монтувати на будівельному майданчику в короткі терміни. Сталеві конструкції легші, вони створюють менше навантаження на фундаменти, інколи їх простіше доставляти на будівельний майданчик та монтувати, а в разі потреби будівлю можна розібрати та зібрати в новому місці. Сталь можна всю повторно використати після переробки.

З огляду на ці переваги ми доволі часто пропонуємо замовникам використання сталевих конструкцій, але наразі замовники та будівельники не поспішають широко використовувати їх.

Як ви оцінили би популярність сталі як будівельного матеріалу та рівень розвитку сталевого будівництва в Україні та світі? Чи Україна відстає від інших країн?

– На наш погляд, Україна відстає від світових тенденцій у сталевому будівництві. Очевидно, що ключову роль відіграє той факт, що середня вартість будівництва в Україні значно нижча від західних проєктів. Водночас ми спостерігаємо тенденцію руху до ширшого використання сталевих конструкцій. Сьогодні і мости, і промислові будівлі, і торгові чи офісні центри дедалі частіше мають сталеві конструкції в основі. Ми передбачаємо, що розвиток будівельної галузі в Україні, зростання собівартості будівництва зумовлять більш часте використання сталевих конструкції.

Які тенденції у сфері сталевого будівництва, що актуальні в Україні та світі, ви можете відзначити?

– Ми бачимо ускладнення сталевих конструкцій – сучасні технології проєктування дають можливість значно детальніше розрахувати переріз та геометрію сталевих конструкцій, а сучасне обладнання дає можливість виготовити практично будь-яку конструкцію. Завдяки цьому конструкції стають не лише більш витонченими та естетично привабливими, але й менш металоємними, що, відповідно, впливає на їх вартість.

На вашу думку, що заважає розвитку сталевого будівництва в Україні? Чи є якісь претензії до якості металу?

– На наш погляд, основним стримуючим фактором є сформована у замовників думка, що сталеві конструкції – це дорого. Ми відзначаємо, що лише нещодавно забудовники почали враховувати тривалість будівництва як важливий фактор прибутковості інвестицій. Ще донедавна багато забудовників воліли будувати будинки з несівними цегляними стінами та збірними плитами перекриття, при цьому в собівартості не враховували ні кількість часу, на яку вони заморозили свої кошти в будівництві, ні скільки квадратних метрів корисної площі втрачають…

Тож сьогодні ми спостерігаємо повне домінування залізобетонних конструкцій у будівництві. При цьому швидкість, з якою розвивається будівельна галузь, набирає обертів, підвищуються вимоги до скорочення часу будівництва, постійно зростає кінцева вартість нерухомості. Тому якщо не буде сильних протидіючих факторів, обсяги використання сталевих конструкцій невпинно зростатиме.

У деяких випадках маємо обмеження в марках сталевого сортаменту та його різноманітності. На жаль, на це постійно слід звертати увагу, адже імпортний прокат суттєво здорожчує вартість будівництва.

Наскільки нормативна база сталевого будівництва в Україні є сучасною? Що ще слід змінити/покращити?

– У команді наших конструкторів є фахівці, які мають досвід у розрахунках та розробленні проєктної документації щодо сталевих конструкцій для західних замовників. Якщо поєднати цей досвід з тим фактом, що в Україні можна проєктувати згідно з тими ж Єврокодами, за якими вони проєктували раніше, то ми не бачимо складнощів для нетип