Олександр Каленков: «Це катастрофа з епіцентром у Кривому Розі»

Глава ОП «Укрметалургпром» – про перипетії навколо збільшення ренти за добування ЗРС

Уже місяць українські гірничодобувні підприємства й галузеві організації намагаються переконати парламент та чиновників не ухвалювати законопроект №1210 у його нинішньому вигляді. Документ пропонує різко збільшити ставку ренти за добування залізної руди й розширити базу оподаткування.

На вересневих засіданнях робочої групи в комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики тривали палкі дискусії щодо цього законопроекту і можливої формули розрахунку ренти. Запропоновані в документі зміни збільшать частку економічної вигоди держави до 87% (зараз цей показник становить приблизно 40%). Це може спричинити якщо не колапс у гірничодобувній галузі, то різке погіршення фінансового стану підприємств. Законодавці готові лише частково піти на поступки бізнесу, але загальна ситуація залишається доволі невизначеною.

В інтерв’ю GMK Center Олександр Каленков, глава ОП «Укрметалургпром», розповів про хід діалогу між галуззю та ініціаторами законопроекту №1210, можливі наслідки його прийняття, а також про подальші перспективи роботи над документом.

Що відбувалося 24 вересня на засіданні робочої групи щодо законопроекту №1210?

– Засідання робочої групи з питань ренти за добування залізної руди в профільному комітеті Ради розчарувало вже тим, що в ньому брали участь лише 2 народних депутати з 32 членів комітету. Нагадаю, на першому засіданні робочої групи 12 вересня було 15-20 парламентаріїв з різних комітетів. Це свідчить про нерозуміння ціни питання, яке зараз розглядається. Адже це впливає не лише на Кривий Ріг, де розташовані більшість гірничодобувних підприємств, і на нашу галузь, а й на всю економіку країни.

Головне серед того, що обговорювалося, – результати діяльності робочої групи при Державній податковій службі, яка була створена 12 вересня. Сама організація групи при ДПС викликала чимало запитань – це не той орган, який може давати обґрунтування для тих чи інших податкових рішень. Ми розраховували, що група буде організована при Мінекономрозвитку, за участю представників Мінфіну, податкової та інших.

Представники ДПС одразу сказали, що вони не уповноважені проводити переговори з галуззю щодо зміни методики розрахунку ренти або обговорення якихось моментів у законопроекті. Своє завдання вони бачили у верифікації своїх даних з кількісними оцінками впливу змін методики розрахунку ренти, які подали ми.

Чи вдалося зрештою порозумітися?

– Усі присутні, включно з представниками ДПС, погодилися, що набрання чинності законопроектом з моменту його публікації є нерозумним – це має статися принаймні з 1 січня 2020 року. Крім того, всі погодилися, що чинна методика розрахунку ренти не є цілком правильною і прозорою. Утім, «Укрметалургпром» про це каже вже давно.

Які аргументи навела галузь законодавцеві?

– Одним із ключових було питання справедливості системи оподаткування підприємств, які видобувають залізорудну сировину, в тому числі порівняно з добуванням інших корисних копалин. Дуже корисно було нагадати, що відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду, частка економічної вигоди держави має становити 40% від прибутку видобувної компанії. Цей показник для ЗРС був на рівні приблизно 40% останні п’ять років. Тобто розмір оподаткування гірничодобувних підприємств відповідає рекомендаціям МВФ і є на рівні оподаткування добування інших корисних копалин. Ніякого заниження оподаткування немає!

Якщо ж порівнювати розмір оподаткування видобутку ЗРС у різних країнах, то в Україні він або на тому самому рівні, або вищий. Представник аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers (PwC) підтвердив, що законопроект №1210 зробить співвідношення рентних платежів до чистого прибутку підприємств майже в 10 разів більшим, ніж у Росії, яка є нашим основним конкурентом у регіоні. При цьому загальне податкове навантаження на компанії зросте в 4-5 разів.

За нашими оцінками, держбюджет не лише не виграє, а й втратить через зниження обсягу видобутку ЗРС приблизно 11,5 млрд грн інших податкових надходжень. Великі втрати будуть в інших галузях – на залізниці через зниження перевезень, у портах через скорочення перевалки тощо.

І якщо судити за звітністі ГЗК, то частина з них уже зазнають збитків, а інша може досягти цієї зони протягом декількох місяців, якщо цінові умови на світовому ринку будуть погіршуватися. Ухвалення ж законопроекту №1210 у його нинішньому вигляді просто підштовхне галузь до катастрофи. Ми втратимо щонайменше 16 млн т поставок ЗРС до Європи, які будуть компенсовані поставками з Росії, і 10 млн т до Китаю. Ці цифри відповідають виробничим потужностям ІнГЗК, ЦГЗК і Північного ГЗК.

Якими є підсумки цього засідання?

– На засіданні робочої групи нам не вдалося домовитися про вироблення конкретного документа з переліком рішень і дій. У ДПС відмовилися складати загальний документ за підсумками всіх зустрічей робочої групи. Зрештою вони одноосібно надіслали до комітету Ради листа, згідно з яким податкове навантаження зросте максимум в два рази. Ми їм неодноразово говорили, що це недостовірні оцінки. Судячи з усього, вони просто не зацікавлені в об’єктивній картині.

Наша думка – законопроекти №1210 і майже ідентичний №1210-1 у нинішньому їх вигляді ухвалювати не можна. Ми сподіваємося, що народні депутати під час голосування спиратимуться на факти, а не сліпо тиснути на кнопку «за». Якщо законопроект №1210 ухвалять як він є, то економічна криза (про яку всі говорять) для добування залізної руди в Україні настане раніше за всіх, і його епіцентр буде в Кривому Розі.

Який рівень підвищення податкового навантаження є допустимим з погляду галузі?

– Якщо держбюджету необхідні додаткові надходження, то ми готові розглядати збільшення ренти з 8,8% до 10%, але без розширення бази оподаткування. Крім того, підвищення також має стосуватися й марганцевої руди, ставка ренти для якої (5%) у законопроекті №1210 чомусь не змінюється.

Ми допускаємо поступове збільшення податкового навантаження на 15-20%, що дасть до держбюджету додаткові 1,5-2 млрд грн, але аж ніяк не в 4-5 разів. Будь-які інші рішення щодо податків для галузі мають прийматися в рамках анонсованої прем’єр-міністром податкової реформи, яку запустять навесні 2020 року.

Наскільки обґрунтованою є прив’язка розміру рентних платежів до котирувань Platts на залізну руду в північно-східних портах Китаю?

– Індекс Platts – це найбільш показовий індикатор вартості ЗРС на світовому ринку. Але у випадку з такою прив’язкою важливі деталі – компоненти формули. Ми попросили показати конкретний механізм, на що нам відповіли, що його наразі немає, але він буде в законопроекті №1210-1. Цей документ уже є на сайті Ради, і там немає цієї формули. Нагадаю, що формульний підхід уже обговорювався в 2015-2016 рр., але й тоді ми не змогли дійти згоди.

Якого подальшого розвитку подій ви очікуєте?

– Є велика ймовірність, що вже наступного тижня будуть спроби протягнути документ у першому читанні. Нас запевняють – давайте в першому читанні ми проголосуємо за законопроект без правок, а допрацьовувати його будемо в перерві між читаннями. Я вважаю, що це несерйозно і безвідповідально. Маю стійке переконання: якщо так трапиться, то до другого читання ніхто не буде допрацьовувати законопроект.

Ми хочемо, щоб оподаткування галузі було не вищим, ніж в інших країнах-конкурентах. Ми готові відкрито й аргументовано брати участь у дискусії з державою про формулу методики розрахунку ренти. Ми хочемо мати нормальні та зрозумілі правила, але я наразі не бачу в ініціаторів законопроекту №1210 бажання вести змістовний діалог.

А поки що галузь доноситиме свою позицію до всіх, хто приймає рішення. Ми не можемо мовчати, тому що будемо першими, хто впаде, а потім ланцюжком усі інші – металурги, суміжники, транспортники, портовики. Наслідки відчує все населення у вигляді зростання цін і соціальної напруженості. Такі втрати доведеться компенсувати роками…