Людмила Циганок: «Бездіяльність щодо CBAM вилазить боком українському бізнесу»

Велика кількість українських компаній потребують допомоги у заповнюванні звітності по CBAM

Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism) вже фактично працює. До 31 грудня 2025 року відбувається перехідний етап: імпортери надають звітність про викиди вуглецю без оплати за сертифікати CBAM.

В інтерв’ю GMK Center президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), гендиректор «Офісу сталих рішень» Людмила Циганок розповіла про практику подання звітності по CBAM українськими компаніями та перші проблеми, з якими вони зіштовхуються.

Яка зараз ситуація щодо підготовки українським бізнесом звітності по CBAM?

За останній місяць на адресу Асоціації PAEW звернулись безліч компаній з проханням допомоги в заповнюванні форми CBAM – Communication template for installations. Митниця вже надіслала попередження експортерам – цементним, хімічним металургійним підприємствам, виробникам добрив…

Нагадаю, що трохи більше року тому, 1 жовтня 2023 р., розпочався перехідний період. Протягом якого імпортери товарів зобов’язані збирати дані про прямі та непрямі викиди парникових газів, пов’язані з їхнім імпортом, та звітувати про них владі ЄС без сплати будь-яких фінансових коригувань.

31 грудня 2025 року встановлено останнім днем, коли компанії самі можуть обирати форму звітності. А вже з 1 січня 2026 р. допускається подання звітності CBAM лише за методом ЄС.

Тобто вже через рік імпортери будуть зобов’язані щороку декларувати кількість товарів, ввезених до ЄС у попередньому році, а також їхні вбудовані викиди вуглецю. І це не право – це обов’язок. CBAM – це реально перший у світі транскордонний тариф на викиди вуглецю. Компаніям доведеться сплачувати «коригувальний»збір, щоб покрити розрив у цінах на вуглець між продукцією ЄС і продукцією, яка не виробляється в межах ЄС.

І для українських компаній це буде дуже дорого.

Що заважає українським компаніям якісно підготувати звітність по CBAM? 

Не менше 2 тис. українських компаній підпадають під дію CBAM при експорті продукції. Головна проблема в тому, що частина з них досі не зрозуміла достеменно, наскільки вони не готові до нових правил. Воєнні реалії, відсутність фінансової допомоги з боку держави та ЄС на екомодернізацію обладнання, відсутність реакції уряду для того, щоб допомогти українським компаніям підготуватися до CBAM – це все лякає дуже невтішними прогнозами.

Перешкодою для компаній стала як відсутність кваліфікованого персоналу, так і складність самого збору необхідних даних і доволі суперечлива методика розрахунку вбудованих викидів. Ми з Асоціацією PAEW провели у 2024 році низку опитувань, де стала очевидною катастрофа з фаховою підготовкою. Жоден заклад в Україні не готує сучасних спеціалістів, які розуміють вимоги ЄС, вміють працювати за європейськими правилами, розуміють інструменти декарбонізації, знають англійську мову (а всі митні форми досить складні і потребують неабияких спеціальних знань). Більше того, в Україні вся екополітика і екоосвіта відірвані і від вимог ЄС, і від викликів воєнного часу.

Чи усе необхідне робить зі своєї сторони уряд?

З одного боку, представники уряду усвідомлюють невідворотність наслідків. З іншого боку, за весь час переговорна група не напрацювала достатньої переговорної позиції з Єврокомісією з приводу CBAM. В українському уряді закривають очі на відсутність акредитації у Єврокомісії для українських верифікаторів викидів. Також все ще відсутня відпрацьована процедура звітності. Все вищеперераховане веде експортоорієнтовані галузі до руйнування.

Також не можу не відзначити відсутність відповідної документації по CBAM в Україні і звісно, що логічно, релевантного досвіду. Загалом, оцінюючи ситуацію, що складається з CBAM, можна вже бити в усі дзвони – українські євроінтеграційні чиновники беруть зобов’язання, озвучують обіцянки, які, схоже, незрозуміло, хто буде виконувати – немає ні алгоритмів імплементації, ні навчених фахівців, ні намірів (бо всі наміри мали б підкріплюватись чіткими планами).

Під час підготовки звітності компанії були змушені залучати додаткові сили та ресурси. Наскільки поширеною є така практика?

Коли від митниці підприємствам надійшли до комерційних відділів для заповнення форми CBAM – Communication template for installations, звичайно підприємства почали шукати рішення. Адже це вже не про перспективи, а про невідворотну реальність.

І як виявилось, за ці кілька останніх років, власники бізнесу оптимізували витрати і як наслідок розформували відділи екологічної безпеки. І це все попри попри декларування «зеленого курсу». Їхню роботу доручили спеціалістам з охорони праці, технічним директорам та іншим працівникам. Тепер з’явився новий очевидний виклик – хто ті люди, які зможуть не просто одноразово заповнити звіт, а регулярно і системно працювати з даними щодо викидів?

Звісно, звернувшись до консалтерів, підприємства будуть змушені витратити на підготовку звіту CBAM суму, яка прирівнюється на сьогодні до сум на підготовку звітів з ОВД (від 500 тис. грн до $25 тис.). Надалі це питання все одно залишається невирішеним. Чому?

За допомогою простих підрахунків стає зрозумілим факт, що спеціалістів, інженерів-екологів вигідніше знову взяти на постійній основі в штат. Але і тут бізнес очікує новий виклик – кількість вузькопрофільних і досвідчених спеціалістів-енвайронменталістів скоротилась за період війни в 9,5 разів (за даними PAEW). Причини різні – хтось обрав більш перспективну в умовах України професію, хтось виїхав за кордон, хтось в лавах ЗСУ.

Чи робить влада щось з цим викликом? Ні! Тому що відсутня будь-яка політична воля запобігти кадровому колапсу в сфері імплементації природоохоронних Директив ЄС. Тож Україна заслужено отримала низьку оцінку в цій сфері від ЄК.

Ми в Асоціації професіоналів довкілля PAEW регулярно проводимо тренінги для бізнесу, попереджаємо про ризики, ми надаємо експертно-консультаційну підтримку, зокрема для заповнення звітів CBAM, але наразі для масштабів усіх викликів – це як прикладати подорожник до кінцівки з гангреною.

Закликаємо уряд зреагувати і почати включатись у вирішення вищезазначених проблем. Галузеві експертні асоціації мають рішення, то ж не все ще втрачено. Але часу все менше.