Юрист з міжнародних торговельних спорів, партнер Van Bael & Bellis – про можливе зниження квот на імпорт сталі в ЄС

Європейська сталеливарна асоціація Eurofer шокувала весь світ своєю вимогою до Єврокомісії урізати обсяг квот на імпорт сталевого прокату в країни Євросоюзу на 75%, щоб пом’якшити наслідки епідемії COVID-19 для європейської металургії. Якщо таке рішення буде прийнято, для глобального ринку це матиме ефект, подібний до ефекту від запровадження митних тарифів у США в 2018 році, і може спричинити нову хвилю протекціонізму в світі.

Юрій Рудюк, український юрист зі світовим ім’ям і партнер брюссельської юридичної фірми Van Bael & Bellis, уже близько 20 років займається торговельними спорами, представляючи інтереси українських експортерів у міжнародних юрисдикціях. Ми поспілкувалися з Юрієм, щоб обговорити, наскільки ймовірно, що Єврокомісія піде на зустріч Eurofer.

Юрію, періодично Eurofer тисне на Єврокомісію з метою посилення захисних заходів проти імпорту сталі. Але як розцінювати останню ініціативу про зниження обсягу квот на 75%?

– Справді, ця тема зараз надзвичайно актуальна. Це ризик кардинальної зміни в торговельних потоках, і всі зараз уважно стежать за розвитком подій щодо цього питання.

Важливо відзначити, що ця дискусія ведеться в рамках періодичного перегляду чинних спеціальних захисних заходів. Другий періодичний перегляд стартував у лютому. Було визначено спектр питань (scope) перегляду, він включав переважно технічні моменти, але не торкався теми кардинальної зміни функціонування тарифних квот. З боку Eurofer були запити на їх посилення, але були й протилежні рекомендації та коментарі з боку експортерів, а також європейських імпортерів та споживачів. Процес перегляду являв собою обмін аргументамий позиціями між сторонами, і ця стадія була практично завершена ще в березні.

Але з початком епідемії 1 квітня Eurofer звернулася до президента Європейської комісії з відкритим листом, в якому вимагала додаткової підтримки галузі. У цьому листі Eurofer вперше відзначила необхідність зниження обсягу квот, а саме вказала, що чинні спеціальні захисні квоти слід знизити на 75% на період 6 місяців. Це ідея подавалася як необхідна адаптація чинних спеціальних захисних заходів до негативних наслідків в економіці, що виникли в результаті пандемії COVID-19.

Які ще вимоги висувала Eurofer?

– Є ще дві додаткові вимоги. Перша – обмежити перенесення невикористаних обсягів квот з кварталу в квартал. Друга – скасувати щорічну лібералізацію (збільшення) обсягу квот. Зараз діє 3%-ва щорічна лібералізація, а Eurofer наполягає на повному її скасування з одночасним зниженням розміру самого мита з 25% до 22%. Також пропонується до кінця року ще раз переглянути чинні заходи.

На той момент це не здавалося настільки серйозним?

– Звісно, всі розуміли серйозність ситуації, але ніхто не вірив, що це буде настільки предметно. Eurofer протягом місяця продовжувала роботу і 30 квітня надала Єврокомісії додаткову аргументацію. Аргументація була в основному економічного характеру, тобто пояснювала, чому це зниження обсягу квот є необхідним саме зараз. Також Eurofer просила розглянути це питання в рамках уже розпочатого перегляду, в якому активна фаза обміну позиціями була вже завершена.

Єврокомісія прийняла цей запит і зреагувала буквально наступного дня, знову відкривши процедуру перегляду 30 квітня і давши сторонам лише чотири робочих дні (до 7 травня) для надання своїх письмових коментарів. Така оперативність дій Єврокомісії та дуже жорсткий термін для надання коментарів свідчать про те, що сторони, найімовірніше, координували свої дії.

Уже є якась реакція на запит Eurofer з боку європейських споживачів?

– Запит Eurofer викликав величезний резонанс. Близько 160 зацікавлених сторін надали Комісії свої письмові коментарі. Галузь переробки та споживачі дуже активно підключилися до дискусії. Ці галузі в Європейському Союзі орієнтовані на різні джерела поставок – як на місцеву продукцію, так і на імпорт.

Усі в чомусь перетинаються, певним чином залежать один від одного. Зараз споживачі сталі кажуть, що Eurofer своїм запитом може порушити баланс інтересів, а це послабить європейську галузь переробки сталі. Якщо європейська галузь переробки буде настільки ослаблена, що почне програвати імпортній готовій продукції, то знизить обсяги споживання. Це бумерангом вдарить по європейській галузі виробництва сталі, інтереси якої представляє Eurofer. Тобто необхідно підтримувати баланс.

Якими критеріями керуватиметься Єврокомісія у прийнятті свого рішення?

– Комісія опинилася в дуже складній ситуації. Європейська влада добре розуміє юридичні обмеження та правове поле, пов’язане із застосуванням спеціально-захисних заходів. До запровадження таких заходів висуваються серйозні вимоги, зокрема має спостерігатися різке зростання імпорту. Але нинішній процес – це спроба адаптації захисних заходів до наслідків пандемії COVID-19, істотного змінення їх на тлі спаду в споживанні стали в ЄС. Такі умови не передбачені в правовому полі застосування спеціальних захисних заходів.

То як Ви оцінюєте ймовірність зниження обсягів квот?

– Є інтерес Європейського Союзу забезпечити максимальні гарантії, максимальну підтримку європейської галузі виробництва сталі. Але водночас ця підтримка має також відповідати інтересам європейської галузі переробки. Тому, думаю, пошук компромісу – це зараз складне завдання для Єврокомісії, вирішення якого потребує часу.

Напевно Комісія шукатиме можливість адаптувати заходи за технічними елементами їх функціонування, які чітко не прописані в нормах законодавства, щоб знайти можливість тимчасово підтримати європейське виробництво.

Я не виключаю, що з боку Європейської комісії будуть визначені технічні кроки в бік Eurofer. Цим Комісія покаже, що вивчила питання і змогла частково врахувати вимоги. Але такий запит, як знизити обсяг квотування на 75%, Комісія не може задовольнити легітимно – як з юридичної точки зору, так і з урахуванням інтересів галузі переробки.

Якщо будуть запроваджені нелегітимні заходи, чи зможуть зацікавлені сторони оскаржити їх в суді?

– Так. У нас є практика, коли спеціальні захисні заходи оскаржуються в суді, в загальному суді Європейського Союзу в Люксембурзі. Нещодавно в рамках СОТ Туреччина ініціювала процедуру вирішення спору з Євросоюзом щодо чинних спеціальних захисних заходів проти імпорту сталі.

Яким Ви бачите подальший розвиток подій?

– Перше, що зробить Єврокомісія, – це підготує свою пропозицію за результатами цього перегляду та нотифікує його в СОТ. Очікується, що це відбудеться наприкінці травня – початку червня. Одночасно копію пропозиції отримають і всі зацікавлені сторони, які беруть участь у процедурі. У цьому документі будуть основні параметри пропозиції Комісії.

Далі цей документ обговорюватимуть у рамках консультацій з країнами – членами СОТ, а потім винесуть на обговорення й голосування в торгово-захисному комітеті Європейського Союзу.

Офіційна публікація пропозиції очікується наприкінці червня, щоб зміни набули чинності з 1 липня 2020 року.

Якщо прийняття рішення очікується лише наприкінці червня і квоти, можливо, посиляться з 1 липня, чи матиме це негативний вплив на продажі вже зараз через невизначеність?

– Коли 30 квітня ініціювався цей перегляд, то багато зацікавлених сторін сприйняли зниження, якого вимагає асоціація Eurofer, як таке, що фактично відбулося, і вже прогнозували дефолт за контрактами, форс-мажор тощо. Важливо розуміти, що це не так.

Наразі вивчаються матеріали та позиції сторін, ведеться дискусія. І ця дискусія має залишатися в юридичному полі. Якщо Єврокомісія планує вносити зміни в чинні заходи захисту, то ці зміни мають бути юридично обґрунтованими та жодному разі не порушувати інтереси галузі переробки. Я сподіваюся, що Єврокомісія зможе ухвалити компромісне рішення, яке не призведе до «революційних» змін чинних заходів і зможе гарантувати баланс інтересів галузі виробництва та споживання сталі в ЄС.