Гендиректор Біланівського гірничо-збагачувального комбінату – про перспективи запуску видобутку на родовищі

Ціни й попит на сталеву продукцію знижуються в усьому світі. У таких умовах залізорудна сировина залишається для України одним з найважливіших джерел валютних надходжень.

Подолавши пік епідемії коронавірусу COVID-19, Китай почав відновлювати обсяги виробництва та стимулювати внутрішнє споживання металопродукції. Європейський сталевий ринок, навпаки, переживає стагнацію.

Українські залізорудні компанії відреагували на зміну кон’юнктури і переорієнтували поставки ЗРС з внутрішнього та європейського ринків на китайський напрямок. Звісно, така ринкова ситуація може мати короткостроковий характер. Проте вітчизняний ГМК прагне скористатися ситуацією, що склалася, та істотно наростити поставки ЗРС на світовий ринок.

Група Ferrexpo – не виняток. Компанія готується розпочати безпосередньо видобуток руди на Біланівському ГЗК (БГЗК). Про поточний стан справ у проекті та плани виходу на видобуток руди, а також про інвестиції в ГЗК і проблеми, що виникли в ході реалізації проекту, – в інтерв’ю GMK Center розповів Юрій Химич, генеральний директор Біланівського ГЗК.

Про виробництво

На якій стадії нині перебуває реалізація інвестиційного проекту щодо Біланівського ГЗК?

– Проект зараз на етапі виконання підготовчих робіт до розкриття родовища. Ведуться роботи, пов’язані з проектуванням, відведенням землі, інфраструктурними проектами, підготовкою території родовища до приймання гірського устаткування екстра-класу.

Коли ви плануєте розпочати безпосередньо видобуток руди?

– Згідно з проектом, видобуток руди має початися на третій рік розкриття родовища і далі поступово збільшуватися.

Коли можна очікувати виходу на повну потужність? Які потенційні обсяги річного видобутку?

– Вихід на повну потужність буде здійснено в період 10+ років з моменту початку експлуатації родовища. Потенційні обсяги видобутку руди становлять від 25 до 28,5 млн т руди на рік за різних сценаріїв.

Чи може компанія у зв’язку з поточною ситуацією в світовій економіці перенести терміни виходу об’єкта на повну потужність?

– Наразі роботи виконуються відповідно до затвердженої раніше стратегії щодо нарощування обсягів виробництва окатишів групою Ferrexpo. БГЗК є частиною цієї стратегії та одним з постачальників руди на переробні потужності. У разі зміни ситуації на ринках ЗРС плани з відкриття Біланівського родовища переглядатимуться відповідним чином.

Карантинні заходи

У якому режимі зараз працює підприємство у зв’язку з карантином?

– На БГЗК, як і на всіх підприємствах Ferrexpo, скасовані всі масові заходи, обов’язкові робочі зустрічі лімітовані до максимум 5 чоловік за умови дотримання дистанції, наради та зустрічі максимально переведені в режим відео- і телеконференцій, скасовані закордонні та внутрішні відрядження, закриті їдальні, кількість службового транспорту для перевезення співробітників збільшено, щоб зменшити число людей у салоні.

Усім співробітникам видають захисні маски, а тим, хто працює з великим об’ємом документації та контактує зі значною кількістю людей, – одноразові медичні рукавички.

Офіси, приміщення та обладнання прибирають частіше та з додаванням дезінфікуючих засобів, приміщення регулярно провітрюють. Співробітники мають доступ до дезінфекторів і антибактеріальних серветок. Експрес-тести на COVID-19 доступні для співробітників у разі появи симптомів на робочому місці.

Співробітники, що працюють в офісі на Біланівському ГЗК:

  • працюють віддалено й забезпечені засобами для цього;
  • працюють за гнучким графіком;
  • перейшли на неповний робочий день (наприклад, 3-4 робочих години, але оплату вони отримують як за 6 годин);
  • взяли оплачувану відпустку;
  • деяких співробітників попросили тимчасово зупинити роботу (зі збереженням 2/3 від зарплати);
  • перебувають у добровільній самоізоляції (вони отримують 100% оплати лікарняного, тоді як законодавство передбачає лише 50%).

Яку допомогу у зв’язку з епідемією підприємство надало місцевим громадам?

– БГЗК у рамках великої програми допомоги Ferrexpo направив 300 тис. грн медичним закладам Кременчуцького і Козельщинського районів (захисні окуляри, пірометри, одноразові халати, фартухи).

Також ми передали Кременчуцькій центральній районній лікарні фільтруючі напівмаски, протиепідемічні костюми, засоби захисту та дезінфекції. Лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» – вироби медичного призначення та засоби захисту, в тому числі шприци, голки, пристрої для вливання інфузійних розчинів, одноразові медичні ємності та інше.

Це не весь обсяг допомоги, БГЗК стежить за розвитком ситуації та прийматиме рішення щодо подальшого забезпечення першочергових потреб медзакладів.

Інвестиції в проект

Скільки коштів уже інвестовано та ще належить вкласти в будівництво БГЗК?

– Загальний обсяг інвестицій у Біланівський ГЗК вже перевищив $100 млн. Згідно з інвестиційним кошторисом проекту, за умови розкриття родовища й будівництва дробильно-збагачувальної фабрики сумарний обсяг інвестицій становитиме до $2 млрд за 10+ років інвестування. Однак ці плани постійно переглядаються, і, як свідчить офіційна наука, всі прогнози апріорі хибні.

Яка роль в інвестиційній стратегії Ferrexpo відводиться Біланівському ГЗК?

– БГЗК разом з Полтавським і Єристівського ГЗК буде постачальником руди, необхідної для виробництва окатишів. Частка Біланівського ГЗК становитиме 25-30% від загального обсягу перероблюваних руд.

Нюанси реалізації проекту

Які проблеми в реалізації проекту ви можете відзначити?

– Період отримання великої кількості узгоджень і дозволів навіть у радянські часи під час будівництва Полтавського ГЗК тривав близько 9 років. Зараз ми стикаємося з великою кількістю труднощів і бюрократичних процедур. Є дуже багато питань, пов’язаних з дозвільною діяльністю (Держгеонадр, ДАБК, Держгеокадастр тощо), які вимагають постійного контролю та пошуку шляхів вирішення. І, як ми можемо відзначити, більшість процедур залишаються без змін і часто дають держорганам можливості для різних маніпуляцій, затягування рішень без вагомих на те причин.

Відносини з місцевими громадами у нас партнерські. З кожною з довколишніх громад ми підписали договори соціального партнерства та постійно надаємо кожній з них допомогу в їх повсякденному житті та розвитку.

Яку потенційну вигоду отримають держава й місцеві громади від старту роботи БГЗК?

– Йдеться про мільярди гривень податків, які будуть сплачені на місцевому, обласному та державному рівнях. Також це нові робочі місця не лише на БГЗК, а й у суміжних галузях. Крім того, сплата податків матиме мультиплікативний ефект і сприятиме прискоренню темпів розвитку економіки регіону загалом. Відповідно до досліджень компанії Ernst & Young, запуск БГЗК має забезпечити роботою до 30 тис. людей у різних галузях економіки України.

Чи відрізнятимуться чимось технології на БГЗК від тих, що застосовуються, наприклад, на ПГЗК?

– Суттєвого ноу-хау в технологіях відкритого видобутку корисних копалин за останній час придумали. Тому принципово технологія не відрізнятиметься від застосовуваної на Полтавському та Єристівському ГЗК.

При цьому ми приділяємо особливу увагу питанням повної автоматизації процесу вивезення гірської маси, а також плануємо використовувати обладнання надвеликої вантажопідйомності, а саме – автосамоскиди вантажопідйомністю 300-360 т і гідравлічні екскаватори з об’ємом ковша понад 40 куб. м.

Логістика проекту

Початок видобутку руди одразу ставить питання доставки продукції. Які логістичні рішення буде використовувати Ferrexpo у зв’язку із введенням в експлуатацію БГЗК?

– Згідно з планами будівництва Біланівського ГЗК, передбачається будівництво комунікаційного коридору, що з’єднує БГЗК з територіями Єристівського та Полтавського ГЗК. Цей коридор буде використовуватися для вирішення питань логістики між комбінатами.

У 2019 році БГЗК придбав у Крюківського вагонобудівного заводу 400 піввагонів. Це заділ на майбутнє чи цим піввагонам уже знайшли застосування?

– Придбані піввагони задіяні на вивезенні продукції Полтавського й Єристівського ГЗК. Це дуже актуально зараз, особливо у зв’язку із систематичною нестачею вагонів «Укрзалізниці». До того ж це замовлення підтримало українського виробника вагонів і збільшило податкові відрахування до бюджетів Кременчука та Полтавської області.