Exclusive Вплив CBAM на ГМК та економіку України

Найбільший удар припаде на довгий прокат і заготовку, тоді як ризики для плоского прокату різко зростуть після 2029 року

Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) ЄС уже став для української металургії не лише кліматичним інструментом, а й жорстким торговельним бар’єром. За оцінками GMK Center, сукупний вплив CBAM лише через сектор чорної металургії та пов’язані ланцюги постачання може призвести до втрати 2,1% ВВП України у 2030 році. Це разюче більше за оцінку Єврокомісії на рівні -0,01% ВВП.

Комплексне дослідження GMK Center можна завантажити за посиланням.

Ключова проблема полягає в структурі українського виробництва. Близько 88% виплавки сталі в Україні припадає на доменний маршрут (BF/BOF), який має вищу вуглецеву інтенсивність порівняно з електросталеплавильним (EAF) виробництвом. Для українського плоского прокату вона оцінюється у 2,3 т CO2/т, для довгого прокату та чавуну – близько 2,1 т CO2/т, для квадратної заготовки – 1,9 т CO2/т. Через це українська продукція вразливіша до CBAM, особливо в сегментах, де на ринку ЄС домінують EAF-виробники.

Найсильніший короткостроковий удар припадає на довгий прокат. Для українських BF/BOF-виробників середній платіж CBAM оцінюється у €61/т, тоді як для конкурентів, що працюють на брухті, він значно нижчий. У січні-лютому 2026 року експорт українського довгого прокату вже впав на 64% р./р. GMK Center припускає, що після 2029 року експорт довгого прокату і квадратної заготовки до ЄС може повністю зупинитися.

Ситуація з плоским прокатом наразі виглядає менш критичною. Після жовтня 2025 року ціни на гарячекатаний рулон у ЄС зросли приблизно на €110/т, що частково компенсувало поточні CBAM-витрати імпортерів. Це дозволяє зберігати поставки у середньостроковій перспективі. Водночас після 2029-2030 рр. ризики для цього сегмента також зростатимуть через посилення CBAM-зобов’язань і збільшення пропозиції низьковуглецевої сталі.

У висновку, без відтермінування CBAM для України та окремого механізму фінансування декарбонізації з боку ЄС українська металургія ризикує втратити частину виробничих потужностей, експортної бази та інвестиційних ресурсів саме в той період, коли економіці вони найбільше потрібні для відновлення.