shutterstock.com shutterstock.com

Покращити критичну ситуацію може лише відкриття доступу до морських портів для вантажів гірничо-металургійної галузі

За більшістю показників гірничо-металургійного виробництва жовтень став найгіршим місяцем для експорту у 2022 році. На результати галузі негативно вплинула сукупність проблем – ракетні удари по енергоінфраструктурі країни, складнощі з логістикою через блокаду українських портів і слабкий внутрішній попит.

Жовтневий спад

Експортні показники ГМК продемонстрували у жовтні 2022 року переважно негативну місячну динаміку:

  • чавун – зниження на 63,9%, або на 127,7 тис. т, у порівнянні з вереснем 2022-го;
  • напівфабрикати – зниження на 9,8%, або 7,5 тис. т;
  • прокат – зростання на 37,2%, або на 40,8 тис. т;
  • ЗРС – зниження на 21,1%, або на 0,3 млн т.

Наймасовіша експортна продукція ГМК України – залізна руда. У жовтні відправки української руди за кордон становили 1,1 млн т – це найнижчий показник за місяць у 2022 році. При цьому в 2021 році найгірший місячний показник експорту руди становив 3,7 млн т на $270 млн. (у грудні). Максимум був у травні 2021 року – 4,3 млн т на $788,4 млн.

Загалом за 10 місяців 2022 року експорт продукції ГМК становив:

  • чавун – 1,15 млн т (-56,5% р./р.);
  • напівфабрикати – 1,7 млн ​​т (-70,3% р./р.);
  • прокат – 2,26 млн т (-66,6% р./р.);
  • ЗРС – 22,44 млн т на (-38,9% р./р.).

«Критична ситуація в українському ГМК, на жаль, з кожним місяцем війни лише погіршується. За результатами січня-жовтня виробництво металопродукції скоротилося на 67% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року», – каже президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

Експорт продукції ГМК України у 2022 році, GMK Center

Чинники впливу

На ситуацію в українському ГМК впливають багато чинників, зумовлених війною. Промисловість, яка до жовтня вже багато в чому пристосувалася до важких умов роботи під час війни, зіткнулася з новою серйозною проблемою – обмеженням постачання електроенергії.

Жовтневі та листопадові російські ракетні удари по енергоінфраструктурі країни завдали збитків у тому числі й підприємствам ГМК. Точний їх розмір та характер підприємства галузі зі зрозумілих причин не розкривають, але відомо, що в жовтні-листопаді були часткові та повні зупинення виробництва.

Ще одним важливим фактором залишаються низькі ціни та слабкий попит на металопродукцію на європейському ринку. Після російського вторгнення практично єдиним ринком збуту української продукції ГМК стала Європа. Очікується, що виплавка сталі в Європі у 2022 році може знизитися на 4% р./р. через зупинення потужностей та зниження виробництва, а споживання металопродукції в ЄС впаде на 3,5% р./р.

Нікуди не зникли й логістичні проблеми підприємств ГМК, а вартість логістики зросла в рази в порівнянні з довоєнним рівнем. Але головною проблемою є обмеженість пропускної здатності логістичних маршрутів. Закриття портів призвело до перенесення значної частини логістики на залізницю, але західні прикордонні переходи виявилися «вузьким горлечком».

«Деякі прикордонні переходи та інфраструктура не завжди справляються із вантажопотоком.  Періодично виникає дисбаланс, який спричинює подальші проблеми через запровадження конвенцій – заборони вивезення певного виду вантажу чи обмеження для конкретних підприємств. Ці раптові заборони можуть накладати як «Укрзалізниця», так і залізниці сусідніх країн. Так відбувається, наприклад, через скупчення вагонів на кордоні. Конвенції запроваджують для оптимізації вантажопотоків та встановлення певного балансу. Але при цьому бізнес та його клієнти опиняються в ситуації невизначеності щодо доставки замовлень», – зазначає Андрій Мягков, директор з логістики «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Єдиний водний шлях експорту – дунайські порти. Однак зараз вони зайняті зерновими вантажами і не можуть забезпечити всю необхідну перевалку для підприємств гірничо-металургійного комплексу.

У цій ситуації врятувати галузь може лише відновлення експорту продукції ГМК через морпорти. Українська влада висловлювала побажання розширити перелік продукції в рамках «зернової угоди», проте програму продовжили на чотири місяці без його врахування.

Також для підприємств ГМК, як і для значної частини експортерів, залишається актуальною проблема відшкодування ПДВ державою. Зараз український бізнес скаржиться на безпідставне блокування Державною податковою службою України податкових накладних з ПДВ.

Усі ці фактори змушують підприємства ГМК зупиняти функціонування потужностей, працювати зі зниженим виробничим завантаженням та відповідним чином утримувати персонал.

«Підприємства давно працюють га збиток і в нинішніх умовах можуть покривати лише 70% своїх змінних витрат. У середньому підприємства ГМК (включаючи гірничодобувні) працюють на 20% довоєнного рівня завантаження, а металургійні заводи зокрема – на 15% з урахуванням тимчасово втрачених потужностей у Маріуполі», – наголошує Олександр Каленков.

Потрібні рішення

Якщо така ситуація у ГМК триватиме, це загрожує всій країні, оскільки бюджет України наполовину залежить від західних кредитів та грантів. Водночас ухвалення дієвих рішень для покращення умов роботи галузі могло б збільшити валютні надходження від експорту, це надасть підтримку і ГМК, і всій економіці країни. Адже ГЗК та меткомбінати працюють лише на 25-50% від своїх реальних потужностей.

Є потенціал для збільшення експортної виручки, але зараз спостерігається негативна динаміка. У жовтні надходження від експорту з України чорних металів знизилися на 21,4% – до $189,8 млн у порівнянні з $241,45 млн у вересні. Загалом за 10 місяців2022 року виручка від експорту чорних металів впала на 64% – до $4,15 млрд.

У вирішенні проблем ГМК допомогли б точкові рішення влади. Діалог між урядом та промисловцями ведеться, у серпні Кабмін навіть створив Економічний штаб для вирішення невідкладних економічних питань. Однак до цього дня не прийнято жодних рішень, які могли б суттєво покращити для галузі ситуацію, що склалася.

«Покращити ситуацію за нинішніх воєнних умов може лише відкриття доступу до морських портів для вантажів ГМК. У разі збільшення обсягів експорту підприємства зможуть якщо не вийти в «нуль», то хоча б покрити більше необхідних витрат і зберегти трудові колективи. Саме тому «Укрметалургпром» від імені підприємств галузі постійно закликає чиновників-дипломатів домовитися з нашими міжнародними партнерами щодо розширення номенклатури вантажів, що експортуються у рамках «транспортного коридору». Це рішення не лише покращить стан підприємств ГМК, а й значно збільшить обсяги податків та валютних надходжень до України», – резюмує Олександр Каленков.