Компанії галузі працюють зі зниженням обсягів та запроваджують заходи економії електроенергії

Внаслідок неодноразових жовтневих ракетних обстрілів пошкоджено близько 40% усієї енергетичної інфраструктури України – десятки енергетичних об’єктів (ТЕЦ, ТЕС, ГЕС, підстанції) у багатьох регіонах країни. Це негайно позначилося на стабільності роботи української енергосистеми та постачанні електроенергії побутовим та промисловим споживачам.

Перебої з постачанням електроенергії негативно впливають на настрої бізнесу та призводять до зниження економічної та виробничої активності. Бізнес в умовах війни до осені поточного року вже зміг пристосуватися до нових умов. Проте проблеми із забезпеченням електроенергією стали новим сильним випробуванням, у тому числі й для компаній ГМК.

Найбільший енергоспоживач

За підсумками минулого року металургія стала найбільшим енергоспоживачем після населення. За даними НЕК «Укренерго», на частку галузі у 2021 році припало 23% споживання електроенергії в країні, що менше лише за показники населення – 30,8%. Для порівняння: на решту промисловості припадає 18,6% споживання.

Споживання електроенергії українською металургією GMK Center

Обсяг споживання електроенергії галуззю у 2022 році після початку війни автоматично став конфіденційною інформацією. З урахуванням більш ніж 65% падіння виробництва в металургії розмір спаду споживання також можна оцінювати в 60-70%.

«Загальне енергоспоживання України зазвичай становить 24 ГВт·год. Однак воно впало до 9-10 ГВт·год. Причина полягає в тому, що кілька великих заводів на сході країни більше не використовують електроенергію. По суті, значна частина промисловості України зупинилася. Решта потреб енергії може бути легко покрита за рахунок електростанцій, які перебувають під контролем України. Нам не потрібно стільки електрики, як раніше. Наш завод споживав близько 500 МВт·год», – каже Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Поточна ситуація

Після ракетного обстрілу 10 жовтня компанії ГМК зупинили або обмежили свої потужності. Зараз, після продовження руйнування енергоінфраструктури країни, опитані GMK Center компанії ГМК переважно намагаються не коментувати вплив обстрілів на свою діяльність, оскільки ситуація дуже швидко змінюється.

З одного боку, цей вплив, безумовно, є.

«Через масовані ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури і, як наслідок, дефіциту потужності в енергосистемі, що утворився, комбінат знизив виробництво», – кажуть на меткомбінаті «Запоріжсталь».

Від обмежень найбільше постраждають енергоємні підприємства – заводи, які мають електросталеплавильні потужності, зокрема феросплавники. Наприклад, від початку листопада Побузький феронікелевий комбінат вимушено зупинив виробництво через пошкодження енергооб’єктів, що його забезпечують.

З іншого боку, виробництво частково відновлюється, при цьому підприємства працюють зі зниженням обсягів.

«Наразі ми працюємо лише з однією доменною піччю, що означає продуктивність 100 тис. т на місяць. У порівняно з 500-550 тис. т на місяць, які ми мали раніше, це означає завантаження 20-25%», – зазначає Мауро Лонгобардо.

Обмеження в постачанні електроенергії не оминули й гірничорудний сегмент. Внаслідок російських обстрілів енергоінфраструктури країни 10 жовтня компанія Ferrexpo тимчасово зупинила виробництво на своїх підприємствах. Згодом, після ремонтних робіт, компанія частково відновила діяльність.

«Енергопостачання підприємств групи залишається непостійним та обмеженим, що впливає на рентабельність виробництва. У результаті група зараз зосереджена на використанні своїх запасів готової залізорудної продукції для забезпечення поставок своїм клієнтам», – кажуть у Ferrexpo.

За словами головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, електроенергія є головним енергоресурсом під час виробництва концентрату. Також постраждають виробники аглоруди, що добувають її підземним способом, де електроенергія важлива для шахтного транспорту, провітрювання, водовідливу. Це критичні процеси для видобутку як руди, так і вугілля.

«У зв’язку з вимогою оператора системи розподілу електроенергії у Дніпропетровській області щодо зниження електроспоживання на 50%, електроживлення деяких ділянок було переведено на живлення від дизель-генераторів. Побутові та адміністративні будівлі залишаються у живленні від основної електромережі», – каже Сергій Коверний, головний енергетик гірничодобувної компанії «Рудомайн».

Важливо відзначити, що підприємства галузі самі роблять зусилля щодо зниження енергоспоживання.

«На підприємстві запроваджено суворий режим економії електроенергії. Провели інструктажі з працівниками про відключення світла в приміщеннях, де відсутній персонал. Зовнішнє освітлення вимкненое. У результаті отримали близько 30% зниження споживання», – розповідає Сергій Коверний.

На «Запоріжсталі» розробили план щодо зниження споживання покупної електроенергії в умовах активного виробництва – визначено об’єкти, які в піковий період можуть працювати на знижених параметрах, виробництво переорієнтоване на випуск товарного чавуну та ін.

Також у поточних умовах вирішенням проблеми певною мірою може бути часткове переведення виробництва на нічний режим роботи. Наприклад, завод з випуску нержавіючих труб «Сентравіс» у 20-х числах жовтня переніс основний випуск продукції на нічні зміни для зниження навантаження на енергосистему. Загалом підприємство працює у три зміни.

Важке майбутнє

З кожним новим ударом енергоінфраструктура країни отримувала дедалі серйозніші пошкодження, що призвело до екстрених та триваліших відключень світла. Влада навіть почала формувати перелік підприємств, які мають перевагу в електропостачанні.

Про серйозність ситуації свідчить те, що компанія ДТЕК вже використала запас обладнання для ремонтів пошкоджених енергооб’єктів, а НЕК «Укренерго» працює над залученням кредитів та грантів від ЄБРР та Світового банку на сотні мільйонів євро для усунення пошкоджень енергомереж.

Тривалість ситуації з проблемним енергопостачанням може негативно вплинути на й без того низькі виробничі показники галузі. Якщо раніше за підсумками поточного року очікували на виплавку сталі на рівні 6,5-7 млн ​​т, то після атак на енергоінфраструктуру та віялових відключень прогноз потрібно буде переглядати у бік зниження. Проте зараз ніхто не наважиться прогнозувати рівень можливого зниження металургійного виробництва в Україні за підсумками поточного року.

«Наразі неможливо дати навіть оціночний прогноз, оскільки ситуація змінюється щодня. Ми не знаємо, якою ситуація з об’єктами інфраструктури буде завтра і як працюватиме енергосистема за місяць», – зазначає джерело в галузі.

Через війну український ГМК зіштовхнувся із руйнуванням виробництв, логістичними складнощами з отриманням сировини та експортом продукції, перебоями з постачанням електроенергії, зростанням витрат на енергоресурси, падінням попиту на зовнішніх ринках тощо. Уже зараз падіння виплавки сталі в Україні становить понад 65%. Натомість європейські металурги мають лише частину зазначених проблем – зниження попиту та зростанням витрат через збільшення вартості енергоресурсів. За підсумками року асоціація EUROFER очікує зниження споживання металопродукції в ЄС на 3,5%, що не зіставне з українськими показниками.