(с) shutterstock.com
Швидке відновлення української економіки після коронакризи сприяло збільшенню особистих доходів населення. Уперше в історії середня заробітна плата в Україні перевищила $500 на місяць. За даними Держслужби статистики, середня реальна зарплата в червні збільшилася в порівнянні з травнем на 5,8%, а відносно червня 2020 року – на 13%, сягнувши в номінальному виразі 14,3 тис. грн. Протягом усього півріччя зростали зарплати й у гірничо-металургійному комплексі. Якою була динаміка доходів металургів і гірників, чому і що буде далі – розбирався GMK Center.
Після затишшя минулого року перша половина нинішнього відзначилася повсюдним зростанням зарплат у ГМК. У середині березня на «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявили про підвищення з 1 травня окладів усім на 5%, а також диференційовано тим, у кого зарплата нижче медіани ринку. Причому компанія це зробила одразу після виплати 13-ї зарплати.
Наприкінці березня «Метінвест» оголосив про підвищення з 1 травня зарплати виробничого персоналу в різній пропорції.
«У першому півріччі 2021 року підвищення зарплат у групі «Метінвест» було диференційованим. Воно становило 5-15% і вище за окремими технологічними професіями. За рахунок диференційованого підходу «Метінвест» підвищив зарплату ключовим технологам на 7-12%, професіям низької кваліфікації – в середньому на 5%. Це перекрило інфляційні процеси в країні», – розповіли GMK Center у «Метінвесті».
На початку квітня із заявою про підвищення зарплат виступив «Інтерпайп». Компанія запропонувала розведене за термінами й дивізіонами збільшення на 10%.
Усі ці рішення готували заздалегідь і оприлюднювали в різний час. Зрозуміло, компанії ГМК конкурують за персонал і відстежують рівень оплати праці у конкурентів. Однак у цьому випадку основною причиною збільшення зарплат можна вважати, скоріше, високі виробничі результати підприємств галузі та наявність можливостей для підвищення видатків на фонд оплати праці.
Компанія | З якого числа? | На скільки і кому? | Середня зарплата за підсумками 2020 року |
---|---|---|---|
«Метінвест» | З 1 травня | Виробничий персонал – 5-15% і вище | 20,4 тис. грн |
«Інтерпайп» | З 1 червня | Трубний дивізіон – 10% (усім) | 13,9 тис. грн |
«Інтерпайп» | З 1 червня | Виробничий персонал машинобудівного напряму – 10% | н/д |
«Інтерпайп» | З 1 червня і з 1 вересня (у два етапи по 5%) | Дивізіон залізничної продукції – 10% (по 5%) | н/д |
«Інтерпайп» | З 1 червня і з 1 серпня | Сталевий дивізіон: робітники – 10% (з 1 червня), всі інші – 10% (з 1 серпня) | 21 тис. грн |
«AрселорМіттал Кривий Ріг» | З 1 травня і з 1 жовтня | Усім – по 5% (з 1 травня, потім з 1 жовтня). Додатково – до 30% диференційовано тим, чия зарплата нижча за «медіану ринку» | 19,1 тис. грн |
Криворізький залізорудний комбінат | З 1 травня і з 1 вересня | Виробничий персонал – на 6-12% (з 1 травня), керівникам і фахівцям на 10% (з 1 вересня) | 17,3 тис. грн |
Нікопольський завод феросплавів | З 1 березня | Усім – на 17,5%, фахівцям дефіцитних професій – на 20-26,5% | 13,6 тис. грн |
Уже в липні в «АрселорМіттал Кривий Ріг» запропонували підвищити зарплати на 10% в два етапи: на 5% з 1 жовтня і ще мінімум на 5% – на початку другого кварталу наступного року. Однак питання реалізації застрягло на процесі узгодження з профспілками. Нагадаємо, їх на підприємстві аж 11.
«На жаль, більшість профспілок відмовилися від цієї пропозиції. Тому впровадження плану гарантованого підвищення – під загрозою. Згідно з Колективним договором, ми повернемося до переговорів з профспілками в IV кварталі цього року. І ми досі сподіваємося на продуктивний діалог», – зазначив Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Співробітники криворізького гіганта додадуть в актив і 14-ту зарплату: 50% від базової зарплати до Дня підприємства 4 серпня і ще 50% – наприкінці року. Як розповіли GMK Center в «АрселорМіттал Кривий Ріг», середня зарплата на підприємстві за шість місяців 2021 року зросла на 13,5% – до 21,6 тис. грн.
У Ferrexpo також раніше говорили про плани цього року централізовано змінити зарплати за кожною групою професій залежно від ситуації на референтних ринках зарплат.
Упродовж останніх років у галузі склалася така ситуація: або всі великі компанії фактично одночасно підвищують зарплати, як це було в 2019 році, або ніхто, як у 2020-му. Однак і минулого року більшість компаній ГМК виплачували премії та 13-ті зарплати, щоб частково компенсувати відсутність індексації окладів працівників.
Динаміка зарплат у галузі взагалі та з початку поточного року вкрай мінлива. У січні середній рівень зарплат на підприємствах ГМК України зріс за більшістю позицій, тоді як у лютому знизився. Останнє пов’язано в тому числі з меншою кількістю календарних днів.
За даними Профспілки металургів і гірників України, за перше півріччя зарплати в галузі збільшувалися таким чином:
Уже за результатами березня можна побачити сплеск зростання зарплат. На середні показники по галузі вплинула березнева виплата 13-ї зарплати на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Після квітневого відкату показників у травні було зростання, яке пов’язане принаймні зі збільшенням зарплат на «Метінвесті». Збільшення зарплат у галузі переважно продовжилося і в червні.
«Після підвищення в першому півріччі 2021 року середня зарплата на підприємствах «Метінвесту» становить $750-800. У ключових технологів вона сягає €1000-1300. Професії нижчої кваліфікації мають більш низькі, але абсолютно конкурентні зарплати в Україні», – відзначають у «Метінвесті».
Встановлюючи рівень оплати праці компанії ГМК орієнтуються на рівень зарплат у галузі, результати роботи, можливості трудової міграції, інфляцію тощо. При цьому в кожній компанії своя стратегія підвищення. Зокрема, «Метінвест» меншою мірою підвищував зарплату персоналу допоміжних професій, щоб «мотивувати розвиватися й опановувати нові знання та кваліфікації». А от «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтягував рівень доходів для тих категорій працівників, зарплата яких нижча за медіану ринку.
«Група «Метінвест» і вся металургійна галузь цього року переглянули зарплати своїх співробітників. Диференційований підхід «Метінвесту» полягає в тому, щоб співробітники середньої й високої кваліфікації залишалися працювати в компанії на фоні спадання пандемії коронавірусу й можливого відтоку кадрів до Польщі. Ми прагнули залучити в компанію молодь. Меншою мірою ми підвищували заробітну плату низькокваліфікованим співробітникам початкового рівня, щоб підштовхнути їх до підвищення кваліфікації та зростання в компанії», – кажуть у «Метінвесті».
Крім того, «АрселорМіттал Кривий Ріг» запропонував профспілкам підвищувати протягом наступних трьох років зарплату щорічно в травні та жовтні на відсоток, не нижчий від рівня інфляції за попередній рік.
«Протягом цього періоду щорічне травневе підвищення гарантовано дорівнюватиме офіційному рівню інфляції за минулий рік плюс 1% мінус відсоток підвищення зарплати в жовтні минулого року. У жовтні кожного року протягом цього періоду підвищення дорівнюватиме щонайменше 50% прогнозованого рівня інфляції поточного року плюс 1%», – пропонують на підприємстві.
У будь-якому випадку масове й централізоване підвищення зарплат по всій галузі навіть за умов зростання зарплат у середньому по країні – доволі неординарна ситуація. Принаймні інші галузі не можуть похвалитися такими ініціативами.
Проблема всієї металургійної галузі пов’язана з доволі низьким рівнем автоматизації процесів. Компанії ГМК зараз планують активне впровадження нових технологій. Надалі зарплата персоналу дедалі більше залежатиме від наявності навичок роботи зі складними системами й готовності швидко опановувати їх.
«Нам уже меншою мірою потрібні оператори, що керують простими процесами, а більшою – інженери-мехатроніки, які вміють налагоджувати й експлуатувати більш складні комплекси. Саме диференційований підхід дає нам змогу прицільно підвищувати заробітні плати, і в групі висококваліфікованих співробітників, необхідних для підвищення продуктивності праці та реалізації екологічних проєктів, за рівнем оплати праці конкурувати з Європою», – пояснюють у «Метінвесті».
З появою нових технологій ринок змінюється, і в компаніях зростає попит на інженерів-мехатроніків і людей з діджитал-компетенціями. Тому політика управління зарплатами в компаніях ДМУ буде спрямована на залучення і утримання у таких співробітників. Зарплати таких фахівців будуть вищими і зростатимуть динамічно.
«Подальше підвищення зарплат буде диференційованим, з ухилом на технологів – саме для того, щоб залучати в нашу галузь більше молоді з новим типом мислення, з орієнтацією на цифровізацію. При цьому кількість людей, що мають навички, що пов’язані не з інформативним управлінням, а більшою мірою з фізичною працею, поступово знижуватиметься. Зарплати інших співробітників зростають синхронно з ринком, їх підвищення відповідає рівню інфляції», – наголошують у «Метінвесті».
На фоні відновлення економіки аналітики очікують продовження зростання зарплат. За оцінками Національного банку України, номінальна зарплата до кінця року зросте на 18,8%, а реальна – на 8,7%. Своєю чергою Кабінет Міністрів прогнозує, що середньомісячна номінальна зарплата за підсумками 2021 року становитиме 13,6 тис. грн. Однак ці оцінки здійснено майже рік тому, і вони не враховують високу поточну динаміку.
Одним з факторів тиску на ціну праці залишається мінімальна зарплата. Першого разу у 2021 році її підвищили в січні з 5 тис. грн до 6 тис. грн. З 1 грудня заплановане збільшення до 6,5 тис. грн.
Проте, згідно з даними річного опитування щодо ділових очікувань, проведеного Нацбанком, 58% керівників українських компаній планують підвищувати зарплати своїм працівникам протягом наступного року. Найвищі очікування в торгівлі, добувній промисловості та будівництві. Підвищення очікувань щодо зростання зарплат спостерігається четвертий квартал поспіль. Ще 40% опитаних прогнозують збереження зарплат на поточному рівні.
У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у квітні 2025 року значно впали. За…
Попри реалії воєнного часу, українські компанії гірничо-металургійного комплексу знаходять нові способи залучення працівників та можливості…
Провідні сталеві гравці коригують раніше затверджені плани декарбонізації виробництва. І висувають національним урядам жорсткі умови.…
До війни Україна експортувала приблизно 80% вироблених напівфабрикатів і готового металопрокату. Однак у рамках післявоєнного…
Український інвестиційний клімат ніколи не був надто позитивним щодо інвесторів. Війна лише погіршила ситуацію. Зараз…
Залізорудна галузь України, один із головних наповнювачів держбюджету, наприкінці І кв. опинилася в критичному становищі.…