Дізнатись більше
Вже на першому етапі бізнес стикнувся з недостатнім рівнем експертизи, комунікацій та методологічної допомоги
Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism) вже фактично працює з 1 жовтня 2023 року. Відтоді і до 1 січня 2026 року триває перехідний період, під час якого імпортери подають звітність про викиди вуглецю під час свого виробництва.
Як свідчить практика, вже на етапі подання звітності усі українські компанії зіштовхнулися з суттєвими проблемами, які вони не можуть подолати самостійно, а тому залучають зовнішню експертизу.
Детальніше про труднощі українських компаній під час подання звітності по CBAM — в матеріалі GMK Center.
Проблеми при підготовці звітності по CBAM
Загалом на першому етапі підготовки звітності по CBAM українські експортери ГМК зіткнулися відразу з декількома проблемами. Ключова з них – загальна складність самого збору необхідних даних і доволі суперечлива методика розрахунку вбудованих викидів.
Оскільки підготовка звітності по CBAM проводиться вперше, то логічною є проблема відсутності навчених працівників для підготовки звітів. У цьому випадку проблема не лише у нестачі досвіду для заповнювання звітів по CBAM у профільних штатних працівників компанії, але й частково – у фізичній відсутності профільних спеціалістів.
«За кілька останніх років власники бізнесу оптимізували витрати і як наслідок розформували відділи екологічної безпеки. І це все попри декларування «зеленого курсу». Їхню роботу доручили спеціалістам з охорони праці, технічним директорам та іншим працівникам», – пояснює Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), гендиректорка «Офісу сталих рішень».
Похідною від відсутності досвіду є проблема недостатнього рівня експертизи та комунікацій.
«З наближенням строків подачі фактичних даних щодо викидів за третій квартал, замість використання затверджених Єврокомісією коефіцієнтів, є ризик повторення проблем у комунікації. Адже зараз імпортери отримуватимуть підготовлені виробниками шаблони з досить складною технічною інформацією, що вимагає розуміння теми з боку імпортерів. Не всі учасники ринку встигли добре розібратися в питанні, що може призвести до певних непорозумінь», – пояснюють в «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Також до проблем підготовки можна віднести брак методологічної допомоги, навіть незважаючи на значні зусилля Єврокомісії в цьому напрямку (вебінари, довідники, онлайн-зустрічі).
«У кожного з десятків тисяч імпортерів є свої особливі питання, на які потрібні точні та швидкі відповіді. Навіть період для подання першого звіту довелось подовжити ще на один місяць через неготовність електронного реєстру прийняти таку кількість заяв. З наближенням періоду повноцінного функціонування CBAM, коли чергові зміни вступлять в силу і компанії перейдуть до оплат, питань буде тільки більше», – підкреслює Владислав Варнавський, директор з екології та промислової безпеки «Інтерпайп».
Крім того, в «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначають обмежений час для операторів великих і складних установок, які повинні адаптуватися до нових вимог у стислі терміни, що може негативно вплинути на якість підготовленої документації.
І на додачу – існують великі прогалини у роботі уряду. За словами Людмили Циганок, влада не вжила ніяких заходів, щоб допомогти українським компаніям підготуватися до CBAM, а також в українському уряді закривають очі на відсутність акредитації в Єврокомісії для українських верифікаторів викидів.
Особливості підготовки
Складність підготовки звітності по CBAM призвела до того, що всі або більшість українських компаній змушені залучати зовнішню допомогу. Зокрема, за останній час до Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) звернулось багато компаній з проханням допомоги в заповнюванні форми CBAM – Communication template for installations.
«Наше підприємство залучає підрядників для підготовки необхідної звітності по CBAM. Підрядник відповідає за розробку пакету документів і заповнення шаблонів, які використовуються для комунікації з імпортерами. Крім того, працівники компанії, відповідальні за впровадження національної системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ), зараз цілком сфокусовані на питаннях, пов’язаних із CBAM», – пояснюють в «АрселорМіттал Кривий Ріг».
В таких умовах вартість послуг з допомоги у підготовці звітності по CBAM може бути досить високою. За словами Людмили Циганок, підготовка звіту CBAM прирівнюється до сум на підготовку звітів з ОВД (від 500 тис. грн до $25 тис.).
Разом із тим, навіть залучення зовнішньої допомоги не є остаточним розв’язанням проблеми. За словами Владислава Варнавського, компанія залучила зовнішніх експертів як з України, так і з ЄС. Але навіть такий крок не врятував від постійних правок та уточнень. В першу чергу це було пов’язано із специфікою електронного реєстру CBAM та його постійним оновленням.
Пом’якшення впливу CBAM
З огляду на негативний вплив CBAM на українську економіку та металургію зокрема, дуже важливо, щоб Україна отримала певні преференції для пом’якшення дії цього механізму. Зокрема, це може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС та підпадають під дію CBAM на період воєнного стану і декілька років на період відбудови.
Таке рішення буде вигідним і ЄС. Наприклад, в частині металургії це забезпечить гарантовані поставки з України залізорудної сировини та сталевих напівфабрикатів, вироблених з низькими викидами вуглецю. Проте Україні потрібна допомога в інвестуванні процесу «зеленого переходу» для підприємств ГМК.
