Парламентарі закликають вирішувати питання вугільних регіонів комплексно разом зі зміною стратегії енергобезпеки

«Зелена» енергетична трансформація, яка передбачає поступову відмову від викопного палива, зажадає від України розробити стратегію справедливої трансформації вугледобувних регіонів. Про це йшлося на круглому столі «Реформування екологічної політики України», організованому Європейською Бізнес Асоціацією 4 жовтня.

У представленій народним депутатам Білій книзі «Реформування екологічної політики й законодавства для забезпечення цілей сталого розвитку 2.0» бізнес-спільнота рекомендувала Кабінету Міністрів збільшити використання альтернативних джерел енергії та поступово відмовитися від вугілля, а також забезпечити справедливий енергетичний перехід і трансформацію вугільних регіонів. Останнє питання викликало бурхливу дискусію серед учасників заходу.

«Щоб відмовитися від видобутку вугілля, нам необхідно насамперед реалізувати програму справедливої трансформації. Щоб люди мали роботу, щоб ті мономіста, які зараз на 70% залежать від бюджету й від надходжень від шахт, знали, що їм робити, – зазначила у своєму виступі народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Вікторія Гриб. – У нас дуже багато шахт розташовані саме на лінії зіткнення. Якщо ми просто закриємо ці підприємства, лінія зіткнення може трохи наблизитися до нас. Тому мій основний меседж сьогодні – до вирішення цієї проблеми має бути комплексний підхід».

З колегою погодилася Людмила Буймистер, голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу комітету Ради з питань економічного розвитку.

«Нам потрібна стратегія, яка відповідала б на всі ключові питання, а не лише замилювати очі імітацією бурхливої діяльності», – уточнила вона.

При цьому народний депутат наголосила, що тема вугілля надзвичайно актуальна, оскільки вугільна генерація сьогодні – єдине великий джерело балансуюючих потужностей в енергосистемі України.

«Я закликаю тут думати не лише про пільги і дотації, а взагалі про раціональне використання тих бюджетних статей, які сьогодні спрямовуються на дотації вугільних регіонів, на зарплати шахтарям», – уточнила Людмила Буймистер.

Нагадаємо, за останні п’ять років видобуток вугілля в Україні знизилася більш ніж удвічі – до 2,9 млн т на рік. За той самий період собівартість видобутку вугілля зросла з 2068 грн/т до 4000 грн/т. Щорічно вугільна промисловість потребує дедалі більше державних дотацій. Якщо у 2015 році держбюджет виділяв близько 1 млрд грн на зазначені цілі, то в 2020 році – вже 5 млрд грн.

Запропонований урядом проєкт державного бюджету на 2021 рік передбачає тільки на трансформацію вугільних регіонів країни 118 млн грн. Наприкінці вересня Кабінет Міністрів схвалив концепцію Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Регіони з населенням 850 тис. поступово відмовлятимуться від видобутку вугілля. Однак депутати вважають, що шахтарським містам важливо надати й податкові пільги.

«Шахтарські міста повинні мати якісь додаткові преференції. Навіть якщо зараз це не буде працювати так ідеально, як хотілося б. Але це буде точка, від якої ми зможемо відштовхнутися й запропонувати додаткові, більш якісні преференції», – заявив Олексій Устенко, голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування агропромислового комплексу комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Більшість шахт в Україні державні – 102. Після 2014 року з 148 українських вугільних шахт 95 залишилися на тимчасово непідконтрольних територіях. Наразі відносно стабільно працюють лише 33 державні шахти. Більшість з них нерентабельні.

Проте шахти забезпечують роботою приблизно 38 тис. осіб. Загалом населення вугільних регіонів налічує близько мільйона чоловік. Безробіття в них зростає. Не маючи перспектив, люди їдуть в інші регіони України або за кордон на заробітки.

«Головне зрозуміти, що робити з людьми, яким чином диверсифікувати економіку в цих мономістах, де люди матимуть можливість працевлаштуватися, і яким чином будуть наповнюватися місцеві бюджети», – вважає Вікторія Гриб.

Ні держава, ні бізнес сьогодні не бачать особливого економічного сенсу інвестувати у вугільні підприємства. Міжнародні донори, що дають гроші на проєкти трансформації вугільних регіонів, не готові виділяти кошти виключно на закриття шахт.

У такій ситуації точковими заходами не обійтися, рішення може бути тільки комплексним. Так резюмувала дискусію Людмила Буймистер. За її словами, така комплексна стратегія включає серед іншого внесення змін до стратегії енергетичної безпеки України, яка, вважає депутат, також потребує термінового оновлення та актуалізації.