Відновлення зв’язку: ціновий огляд ринку сировини для металургії

Котирування залізорудної сировини у 2020 році й далі знижуватимуться. Вирішальна роль знову належить Китаю

У листопаді ціни на залізорудну сировину відкотилися до рівнів кінця 2018-го – початку 2019-го. До цього більшу частину нинішнього року на динаміку котирувань сировинних товарів для металургійного виробництва впливали різні чинники. У результаті рухи котирувань на ЗРС і металобрухт протягом року часто бували різноспрямованими.

У середині року експерти заговорили про те, що традиційний взаємозв’язок між котируваннями сировинних товарів почав зникати. За даними аналітиків з S&P Global Platts, у 2014-2016 рр. кореляція між цінами на залізну руду (CFR Китай) і великогабаритний сталевий брухт (CFR Туреччина) перевищувала 87%. У 2017-2018 роках цей взаємозв’язок значно ослаб, а у 2019-му взагалі почав втрачатися.

Колись зміна ціни на брухт приводила до відповідної реакції котирувань ЗРС. І учасники ринку звикли орієнтуватися на цю закономірність. Але цього року спантеличені різкою зміною звичного перебігу подій трейдери намагалися запропонувати різні способи відновити стійку картину світу. Деякі з них стали приділяти більше уваги коливанням цін на готову сталь. Мовляв, саме вони відображають динаміку котирувань турецького брухту і залізної руди, що імпортується в Китай.

Однак осінь внесла свої поправки. Кореляція між цінами на брухт і залізну руду почала відновлюватися. Чи збережеться тренд на зміцнення взаємозв’язку у 2020-му?

Глобальні фактори

Середньорічні ціни на залізорудну сировину досі приблизно на третину перевищують рівні котирувань 2018 року. З кінця січня до серпня руда дорожчала через дефіцит пропозиції на глобальному ринку, що різко утворився. Поставки з Бразилії скоротилися після зупинення кількох підприємств у результаті аварії на дамбі Vale. Ситуацію погіршив форс-мажор, який оголосили австралійські виробники через циклон Вероніка.

«Фактичне скорочення видобутку руди виявилося набагато вище, ніж заяви початку року. При цьому в Китаї спостерігався високий рівень попиту завдяки діючим у країні програмам стимулювання економіки. На тлі загострення торгового спору зі США Пекін активно інвестував в інфраструктуру», – пояснює Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

У результаті запаси залізної руди в портах Китаю в липні сягнули мінімуму за 2,5 роки – 115 млн т. Однак починаючи з липня постачання ЗРС дещо поліпшилася. Запаси в портах почали зростати. Це негайно позначилося на цінах. На піку котирування залізорудної дрібноти Fe62% (Китай, CFR з Австралії) перевищували $120/т.

У серпні котирування ЗРС впали порівняно з липневими максимумами на 32%. А в середині листопада 2019-го вони наблизилися до рівнів початку року – $82/т залізорудної дрібноти Fe62%.

Ціни на брухт більшу частину року ігнорували динаміку котирувань ЗРС. На кон’юнктуру в цьому сегменті впливали інші, ніж на ринку залізної руди, фактори.

Попит на брухт у Китаї в січні-червні 2019 року зріс на 20%. Однак це жодним чином не позначилося на цінах за межами Піднебесної. Адже ще у грудні 2018 року Китай обмежив імпорт брухту. У серпні металургійні компанії Китаю вперше з 2000 року не імпортували брухт.

«Ціну на брухт задає Туреччина як головний імпортер з часткою 20% у світовому імпорті. Криза в турецькій сталевій індустрії призвела до зниження імпорту брухту на 11% за 9 місяців цього року. А оскільки пропозиція брухту зі США є нееластичною, турецькі виробники сталі змогли продавити ціни. У результаті до початку жовтня ціни на брухт упали на 20% – до мінімуму в $225 за тонну», – констатує Андрій Тарасенко.

Ціни на коксівне вугілля в листопаді впали на 39% порівняно з відповідним періодом минулого року – до $134/т.

«Китай продовжив політику щодо обмеження імпорту коксівного вугілля з Австралії. За межами Китаю виробництво сталі знизилося за 9 місяців на 0,77%. Тому зростання пропозиції вугілля чинило тиск на ціни», – пояснює Андрій Тарасенко.

До того ж Росія навесні цього року обмежила експорт коксівного вугілля на адресу України. Це також збільшило пропозицію на азійських ринках.

Ще однією причиною падіння цін на вугілля вважається зростання цін на ЗРС. Виробники сталі тиснули на постачальників вугілля, оскільки опинилися на грані рентабельності через неможливість перекласти зростання цін на ЗРС на покупця внаслідок слабкого попиту.

Локальні особливості

Українські металурги цього року постаралися скористатися сприятливою ціновою кон’юнктурою на ринку залізорудної сировини. Згідно з митною статистикою, експорт ЗРС у січні-жовтні зріс на 8,3% порівняно з відповідним періодом минулого року – до 33,26 млн т на $2,977 млрд. Для порівняння, за весь минулий рік вітчизняний ГМК поставив на зовнішні ринки 36,9 млн т ЗРС на $2,869 млрд.

Щоправда, вже восени обсяги поставок ЗРС на зовнішні ринки почали знижуватися. Експорт руди й залізорудних концентратів з України у вересні скоротився на 1,8% порівняно із серпнем – до 3,2 млн т. У жовтні український ГМК експортував 2,86 млн т залізної руди. Це на 10% менше, ніж у вересні.

У 2019 році через введення загороджувального експортного мита експорт металобрухту з України практично зупинився. У січні-жовтні брухтозаготівельних компанії поставили на зовнішні ринки всього 40,7 тис. т на $11,3 млн. Тоді як за весь минулий рік на експорт було відправлено 327,5 тис. т на $105,6 млн.

Ціни на брухт на внутрішньому ринку наблизилися до ймовірного дна. Потенціал зниження цін в Україні обмежений через дефіцит доступного брухту.

«За вересень меткомбінати здійснили поетапне зниження ціни до рівня в 5200-5300 грн/т. Далі падати вже особливо нікуди. На світовому ринку ціни також знизилися до $240/т (в Туреччині у вересні). Але не думаю, що ринок до кінця року впаде нижче $220/т», – раніше прогнозував Костянтин Басс, голова наглядової ради ТОВ «Укр-Мет Альянс».

В Україні, як і раніше, спостерігається негативне сальдо зовнішньої торгівлі коксом і коксівним вугіллям. Така ситуація виникла з 2014 року, коли Україна втратила частину потужностей з виробництва палива для доменного виробництва на непідконтрольних територіях.

Разом з тим, частково через скорочення обсягів виробництва, частково через ініціативи підприємств щодо оптимізації поставок цієї сировини, цього року дефіцит був знівельований. У результаті у вересні й на початку жовтня попит на кокс з боку металургійних підприємств знизився.

«Знизили випуск коксу і невеликі КХЗ, і найбільший Авдіївський КХЗ. Заводи забезпечені коксівним вугіллям у повному обсязі – як імпортним, так і вітчизняного видобутку», – констатував Анатолій Старовойт, гендиректор асоціації «Укркокс».

За 10 місяців 2019 року, за даними митної статистики, до країни було ввезено 847,8 тис. т коксу і вугілля на $256,2 млн. За весь 2018 рік до країни було ввезено 839,8 тис. т відповідної продукції на $251,7 млн.

Перспективи і очікування

Практично всі консалтингові компанії і самі оператори ринку очікують в наступному році зниження цін на залізорудну сировину. SteelHome вважає, що в 2020-му ціна ЗРС впаде на 10-15% і буде перебувати в діапазоні $65-95/т (CIF, Китай). World Steel Dynamics прогнозує, що ціна залізорудної дрібноти в Китаї знизиться з $87 у жовтні 2019 року до $65 у грудні 2019-го – січні 2020 року з подальшим зростанням до $70-75. Citigroup очікує $75 до кінця 2020 року з подальшим зниженням до $55 протягом п’яти років. Оцінка Міністерства промисловості, інновацій та науки Австралії   $57 FOB Австралія до 2021 року.

Згідно з консенсус-прогнозом, складеним аналітиками GMK Center на основі даних 10 консалтингових та інвестиційних компаній, ціни залізорудної дрібноти в 2020-2023 роках будуть на рівні $66-76/т.

Низхідному тренду сприятимуть одразу кілька факторів. Наприклад, за прогнозами SteelHome, виробництво сталі в Китаї у 2020 році знизиться на 2%. Відповідно, потреба в ЗРС також зменшиться на 2%. Попит за межами Китаю також буде слабким.

До того ж у 2020 році очікується покращення постачання ЗРС. Vale планує відновити операції на зупинених потужностях в обсязі 60 млн т. За оцінками Міністерства промисловості, інновацій та науки Австралії, країна наростить експорт залізної руди на 60 млн т у 2020-2021 рр. у результаті інвестицій провідних компаній у нарощування потужностей.

Міністерство промисловості, інновацій та науки Австралії прогнозує зниження середніх цін на тверде коксівне вугілля у 2020 році на 15%, до $158 (FOB Австралія).

Очікування щодо цін на брухт консервативні. Ситуація в економіці Туреччини не має перспектив для швидкого поліпшення. Зростання цін від мінімуму до поточних $260-265, що спостерігалося із середини жовтня, на думку Irepas, є тимчасовим і зумовлене поповненням запасів, а не зростанням попиту. Дисбаланс між цінами на ЗРС і брухт поступово вирівняється за рахунок зниження цін на ЗРС.

Багато чого залежатиме від політики Китаю в обмеженні імпорту брухту. Зростання цін на брухт у Китаї призвів до збиткової роботи місцевих виробників електросталі. При цьому уряд стимулює скорочення викидів CO₂, у тому числі за рахунок більшого використання брухту у виробництві. Тому зміна політики є можливою. Це приведе до вирівнювання цін усередині Китаю і на світовому ринку. У листопаді різниця в цінах становила близько $100 на тонні.

Повну версію звіту GMK Center «Динаміка світових цін сировини для металургії» можна завантажити тут.