shutterstock.com

Варіантами вирішення проблеми можуть стати підвищення закупівельних цін на внутрішньому ринку та імпорт

Ціни на брухт на світовому і внутрішньому ринку наблизилися до ймовірного дна. У таких умовах виникає питання: що буде з заготівлею брухту в Україні та цінами на цю дуже важливу для металургів сировину. Щоб розібратися, GMK Center опитав учасників ринку та експертів.

Падіння брухту

За даними ОП «Укрметалургпром», за вісім місяців 2019 року заготівля брухту скоротилася на 13% порівняно з відповідним періодом минулого року – до 2,14 млн т. При цьому поставки споживачам зменшилися на 3% – до 2,1 млн т. Схожими даними оперує й асоціація «УАВтормет»: заготівля брухту за січень-серпень зменшилася на 14,4% – до 2,2 млн т. За цей період поставки брухту металургам знизилися на 4,3% – до 2,07 млн т. У серпні споживачам відвантажили 3089 вагонів з брухтом. Це на 1049 вагонів менше, ніж у серпні 2018 року.

«Тренд на зниження заготівлі брухту почався з лютого. Якщо в липні-серпні 2018 року обсяг заготівлі становив 200 і 280 тис. т, то за такий самий період поточного року – 130 і 200 тис. т. Я очікую, що заготівля падатиме й далі. З урахуванням половини місяця, я вважаю, що у вересні заготівля не перевищить 140-150 тис. т. Тобто традиційного осіннього зростання збору брухту не буде», – розповідає Костянтин Басс, голова наглядової ради ТОВ «Укр-Мет Альянс».

Як зазначає Андрій Андрейчиков, президент Української асоціації вторинних металів і ресурсів, заготівля брухту знижуватиметься до того моменту, поки новий уряд не перегляне експортне мито. Зараз представники галузі намагаються достукатися до нової влади для вирішення цього питання. Позиція галузі однозначна – треба знімати всі обмеження і здійснити детінізацію ринку. Брухт – біржовий товар, і заборона на його експорт є лише в 8-10 країнах світу.

За словами Костянтина Басса, рівень рентабельності для брухтозаготівельних компаній уже подолано, багато хто пішов у «мінус». До Нового року доживуть не всі компанії – вони або підуть з ринку, або збанкрутують. Більше того, деякі компанії вже перестали закуповувати брухт з ринку або не продають брухт з об’єктів, які вони купили раніше для демонтажу.

«Операційні витрати, які становлять 20-25% від вартості сировини, постійно зростають. З початку року витрати на первинну переробку брухту, логістику, енергоносії, оплату праці зросли щонайменше на 10-15%. З огляду на те, що влітку металурги постійно знижували ціни, маржинальність бізнесу дуже сильно впала», – додає Андрій Андрейчиков.

Експорт-імпорт

Експорт та імпорт брухту жодним чином не позначаються на внутрішньому ринку. Внаслідок запровадження загороджувального експортного мита експорт брухту майже зупинився. У січні-серпні він упав у понад 9 разів у грошовому виразі – до $10,3 млн, або на 87,7% у натуральному – до 37,1 тис. т. Найбільше брухту Україна продала до Туреччини (86,4%). На другому місці – Нідерланди (6,4%), а на третьому – Німеччина (5%). У серпні було експортовано лише 200 т брухту легованих сталей.

Утім, обсяг імпорту брухту хоча й істотно збільшився, але залишається незначним для потреб металургів. За вісім місяців ввезення брухту з-за кордону зросло на 50% – до 42,1 тис. т (на $24,6 млн). Понад половину брухту українські підприємства купили у Туреччині (53,1%). На другому місці – РФ (37,2%), а на третьому – Нідерланди (2,7%).

Цінові тенденції

На міжнародному ринку динаміка цін на брухт відображає рух вартості сталевої продукції та залізної руди, а рівень падіння перевищив усі прогнози. Ціни на турецькому ринку через низьку активність покупців знизилися до дворічного мінімуму – $240/т (CFR зі США). Але деякі споживачі досі чекають здешевлення брухту. У свою чергу постачальники брухту сподіваються, що ціни вже досягли дна. Тенденція до зниження ціни спостерігається й на російському ринку брухту. У результаті більшість постачальників утримується від продажів.

gmk.center

«Зниження цін на брухт було очікуваним. На початку літа ми озвучували прогноз, що до осені ціни в Туреччині досягнуть мінімуму в $270/т. Однак падіння цін було більш швидким і більш глибоким – до $240. Залишаємося при своїй думці, що ціни досягли дна і до кінця року можуть трохи зрости», – зазначає Андрій Тарасенко, старший аналітик GMK Center.

При цьому внутрішній ринок є ізольованим від світового через експортне мито. Усередині країни потенціал зниження цін є обмеженим у зв’язку з дефіцитом доступного брухту.

«За вересень меткомбінати провели поетапне зниження ціни до поточного рівня в 5200-5300 грн/т. Далі падати вже особливо нікуди. На світовому ринку ціни також знизилися вже до $240/т (у Туреччині). Але не думаю, що ринок до кінця року впаде нижче $220/т », – додає Костянтин Басс.

Реалізація брухту – нешвидкий процес. Інертність ринку може посилити ціновий дисбаланс. Наприклад, на літніх торгах «Центренерго» покупці купували лом за ціною з урахуванням доставки по 6300 грн/т. А зараз, у момент вивезення, його ціна на ринку впала до 5500 грн/т. Це заморожені кошти. А брухт потрібно або складувати (в очікуванні поліпшення цінової ситуації), або продавати зі збитком.

Фактор «Укрзалізниці»

Ще одним фактором впливу на ринок є торги «Укрзалізниці», які заплановані до кінця року. Їх орієнтовний обсяг – 65 тис. т. І з огляду на зниження цін на ринку вартість брухту на цих торгах УЗ має бути зменшена.

«З урахуванням того, що ціна на брухт на світових ринках знизилася і продовжує падати, вже восени серпневий рівень цін буде неприйнятним. «Укрзалізниці» необхідно адаптувати ціни під ринкову кон’юнктуру в бік зниження», – відзначав раніше Денис Морозов, директор з економіки та фінансів «Інтерпайпу».

На думку Костянтина Басса, «Укрзалізниця» на осінніх торгах буде змушена знижувати ціни на брухт. Ціни впали, і покупці можуть надати перевагу брухту з ринку, якщо УЗ залишить стартові ціни на серпневому рівні. Відзначимо, що через порівняно тривалі терміни доставки «Метінвест» і «Інтерпайп», купивши брухт «Укрзалізниці», не виграли в ціні порівняно з ринком.

Чи готова до зниження цін сама «Укрзалізниця»? Питання відкрите. УЗ дуже важко поступатися в фінансовому питанні. Держкомпанія кілька місяців наштовхувалася на «гучне мовчання» покупців, які не приходили на торги, і нічого не робила. І лише взявши двомісячний тайм-аут і погодившись на умови потенційних покупців, отримала результат. Але навіть тоді, в серпні, покупці купували брухт в УЗ не через економічну доцільність – це був крок назустріч.

Чи буде дефіцит?

Технологічні запаси брухту на підприємствах ГМК на початок вересня були на рівні 55-60 тис. т. Для порівняння: в січні 2019 року запаси брухту на меткомбінатах становили, за даними асоціації «УАВтормет», 160-180 тис. т.

Виходів у металургів кілька. Серед них – підвищення закупівельних цін та імпорт. За словами Костянтина Басса, не можна виключати варіанту, що за нинішніх цін заготівля брухту впаде до 100 тис. т на місяць. Для металургів це означатиме значний дефіцит цієї сировини. Тому вони будуть змушені підвищувати ціни на закупівлю брухту. При цьому імпортувати брухт, наприклад, з Росії доволі складно через встановлені урядом РФ квот на експорт.

«Якщо на ринку утворюється дефіцит брухту, то металурги підвищуватимуть закупівельні ціни, – резюмує Андрій Андрейчиков. – Причому більш залежні від брухту металурги не враховуватимуть цінові стратегії своїх колег і почнуть більш активно збільшувати ціни, як уже відбувалося неодноразово в період дефіциту».