Валютне падіння: ослаблення гривні допоможе пожвавити експорт

Рішення НБУ про корекцію курсу зумовлене небажанням «спалювати» валютні резерви та нарощувати емісію

Від початку військової агресії РФ проти України, з 24 лютого, НБУ зафіксував курс гривні до долара на рівні 29,25 грн. Цей курс успішно протримався майже п’ять місяців, що за поточних умов – дуже тривалий період.

Хоча в НБУ й обіцяли тримати офіційний курс 29,25 грн/дол. до кінця воєнного стану, але війна затягнулася, ціни зростають, емісія зашкалює. Це вимагало ухвалення рішення про ослаблення курсу нацвалюти. Рішення про ослаблення офіційного курсу гривні до долара назрівало давно (ринковий курс давно був на рівні 35-37 грн/дол.), а останніми днями пролунало одразу кілька натяків на швидку зміну курсової політики Нацбанку.

Неминуче рішення

Девальвація гривні за умов військової агресії РФ проти України була лише питанням часу. Наприклад, в умовах війни на Донбасі у 2014 та 2015 році український ВВП впав на 6,6% та 9,8% відповідно, а середньорічний курс (як відображення економічної ситуації в країні) становив 11,88 грн/дол. та 21,84 грн/дол. проти 7,99 грн/дол. 2013-го. Тобто курс гривні впав у три рази. У 2022 році очікуваний діапазон падіння українського ВВП може становити 35-45%, і було б наївно очікувати навіть мінімальної стабільності курсу гривні до долара в тривалому періоді.

Тому те, що з 21 липня НБУ скоригував офіційний курс гривні до долара на 25%, до 36,56 грн/дол., можна вважати навіть рішенням, яке перезріло. Ще раніше, у травні, НБУ скасував обмеження на курс долара, згідно з яким валюту не мали продавати дорожче офіційного курсу плюс 10%. Натомість через специфіку розрахунків вважається, що гривня девальвувала на 20%, а не 25%.

«Такий крок був неминучим, тому що режим множинних курсів сам собою є причиною відтоку валюти із системи. Якщо хтось може купити долар по 29,25 грн, а продати по 36-37 грн, то цей хтось неодмінно це робитиме. Прибутковість такої операції настільки велика, що покриває всі ризики. Крім того, кожен експортер постійно запитує: навіщо я заводитиму валюту і продаватиму зараз по 29,25, якщо я можу це зробити трохи пізніше по 36-37 грн за долар?», – вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор «CASE Україна».

За оцінками НБУ, корекція обмінного курсу збільшить приплив і, відповідно, продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування.

«Такий крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни», – відзначають у Нацбанку.

Таке рішення регулятора, безумовно, вигідне експортерам, які втрачали на курсі 20%, продаючи валюту за неринковим курсом 29,5 грн/дол. І це на додачу до того, що багатьом з них досі не відшкодовують ПДВ, незважаючи на ухвалене рішення про це. Усе це сильно вимивало оборотні кошти.

Звісно, можна сперечатися, що зараз країні важливіше – інтереси експортерів чи стабільність цін, але саме перші зараз можуть забезпечити валютні надходження до країни та наявність достатніх фінансових ресурсів для витрат на бойові дії та соціальні потреби. Хоча не «інтереси експортерів» стали першопричиною ухвалення такого рішення.

Резервна проблема

Одна з ключових причин, чому Нацбанк пішов на таке рішення – небажання «спалювати» валютні резерви. Підтримка експортерів (як мотив для ослаблення курсу гривні), безумовно, важлива, але коли щомісяця на підтримку курсу витрачається кілька мільярдів доларів, то відповідь на запитання, чи треба коригувати курс, приходить сама собою.

«Ситуація багатьох останніх тижнів – це зливання Нацбанком міжнародних резервів зі швидкістю $1 млрд на тиждень. Ця ситуація, звісно, була вкрай поганою, і треба було щось робити», – каже економіст Данило Монін.

Від березня до початку липня валютні резерви НБУ зменшилися на $4,8 млрд – з $27,54 млрд до $22,75 млрд. У Нацбанку прогнозують скорочення валютних резервів у другому півріччі на 8,6% – з $22,8 млрд до $20,8 млрд та збереження їх на цьому рівні у 2023 році.

Задля справедливості треба сказати, що НБУ також вів розрахунки за держборгом, але, з іншого боку, було й поповнення резервів. У будь-якому випадку довготривала ситуація «спалювання» резервів для підтримки курсу нацвалюти апріорі не була правильним рішенням у поточній економічній ситуації.

Також треба враховувати, що рішення щодо ослаблення гривні дасть змогу зменшити масштаби емісії НБУ. Нацбанк від початку війни вже безпосередньо профінансував держбюджет за рахунок викупу «військових» облігацій на 225 млрд грн і розраховує на збереження узгодженої з Кабміном стелі таких операцій цього року 400 млрд грн.

«На сьогодні альтернатива цьому (рішенню про корекцію курсу. – Ред.) є масштабна емісія гривні, яка рано чи пізно спричинить нові й нові хвилі валютних шоків. Корекція курсу має знизити потребу в додатковій емісії», – наголошує Дмитро Боярчук.

Зворотній бік

Коригування курсу неминуче призведе до зростання цін на імпортні товари мінімум в еквівалентному розмірі – приблизно на 25-30%. Оскільки імпортери раніше могли купити валюту за «пільговим» курсом 29,25 грн/дол., а тепер не мають такої можливості.

З іншого боку, ціни на все після початку війни вже зросли. Тобто багато компаній вже автоматично заклали у ціни продукції та послуг не лише зростання власних витрат, а й підвищений валютний курс та відповідні ризики.

Можливе зростання цін неминуче посилить інфляцію. Інфляція в Україні в червні прискорилася до 21,5% у річному обчисленні проти 18% місяцем раніше. 2022 року Нацбанк прогнозує зростання інфляції до рівня трохи більше 30%. На думку регулятора, девальвація гривні додасть інфляції цього року 2-3 процентних пункти.

«Корекція офіційного курсу гривні матиме лише обмежений вплив на прискорення темпів зростання цін, спричинене в останні місяці насамперед наслідками війни для пропозиції товарів та послуг та вартості логістики, а також динамікою цін на світових товарних ринках», – відзначають в НБУ.

Загалом, за словами Данила Моніна, корекція курсу хоч і веде до збільшення інфляції, але в середньостроковій перспективі покращує фінансову стабільність держави у тривалій війні.