
Статті Глобальний ринок антидемпінгові заходи 1199 06 Лютого 2025
У 2025 відбудеться новий пік заходів обмеження імпорту сталевої продукції у світі
Світова торгівля металургійною продукцією є найбільш регульованим сектором торгівлі у світі, в сенсі вибудуваних торгових бар’єрів. Деглобалізація торгівлі стала глобальним трендом з низки причин, що мають довгострокову природу. Надлишкові потужності в галузі стали додатковим важелем, що схилив шальки терезів у бік більш активного застосування обмежень імпорту.
Зазвичай торгові обмеження вводяться хвилями. На один захід є кілька відповідей: дзеркальні заходи з боку тих країн, що постраждали, а також реакція інших учасників з метою захистися від змін торгових потоків. У XXI сторіччі перша хвиля відбулася у 2014-2016 і була обумовлена прагненням розвинених країн захистити свої ринки від зростаючого експорту сталі з Китаю. Хвиля 2018-2019 була відповіддю на зміну торгових потоків, ініційованих тарифами Трампа. Цього року обидва фактори мають місце. Експорт сталі з Китаю у 2024-му сягнув свого рекорду 2015 року, а відновлення справедливої торгівлі було однією з передвиборчих обіцянок новообраного президента Трампа. То ж дуже ймовірно, що кількість антидемпінгових розслідувань у світі підвищиться.
Заходи для захисту від імпорту з Азії активізувалися вже 2024 року. Ми побачили 32 антидемпінгові розслідування за 6 міс. 2024 року. Варто звернути увагу, що найбільшу активність у цей період виявила Туреччина, що завжди займала гнучку позицію і агресивно відстоювала власні інтереси в міжнародній торгівлі.
Друга половина 2024 року також була більш насиченою на події. Наприклад, хвиля заходів проти імпорту г/к прокату: розслідування у ЄС та В’єтнамі, остаточні заходи в Туреччині.
Але трендом 2025 року можуть стати широкі захисні заходи:
- очікуване посилення системи тарифних квот (TRQ) в ЄС у квітні 2025 р.;
- скасування винятків із секції 232 для низки країн після повернення Трампа до Білого дому;
- Туреччина підвищила імпортні тарифи на сталеву продукцію в січні (на г/к рулон – до 15%, х/к рулон – до 17%, оцинкований рулон – до 20%);
- Індія веде дискусії щодо впровадження широких імпортних мит на сталь.
Широкі імпортні мита чи захисні заходи в ЄС, США, Туреччині та інших країнах створюють ризики для українського сталевого сектору.
Заходи проти України
Україна є однією з найбільш постраждалих від регіоналізації торгівлі країн. У 13 країнах та економічних блоках щодо металопродукції з України діють 28 торговельних бар’єрів.
Для підтримки України в подоланні негативних наслідків війни тимчасово призупинено дію 5 обмежувальних заходів, у т.ч. захисні тарифні квоти (TRQ) в ЄС та секція 232 у США.
У США введено сім заходів проти української металопродукції, чотири з них були запроваджені до 2001 року. У Канаді діють 2 антидемпінгові заходи, однак ця країна тимчасово призупинила їх застосування до українського експорту.
Кожен четвертий діючий захід проти української металопродукції був запроваджений понад 20 років тому. За останні роки українська сталева галузь значно змінилася. Номінальні сталеплавильні потужності в Україні впали з 42 млн тон у 2013 році до 16,2 млн тон у 2024 році, з яких активні близько 8,0 млн тон, решта простоює. Експорт сталі з України різко впав з 24,7 млн тон у 2013 році до 4,7 млн тон у 2024-му. То ж вітчизняна галузь не створює тиск на глобальні ринки як це могло бути 10 чи 20 років тому. Сьогодні інші реалії, і врахування цих реалій у міжнародній торгівлі потребує перегляду тих заходів, що застосовані для металопродукції з України.
Європа
ЄС є ключовим ринком для сталевої продукції з України, частка якого становила 64% експорту з України. З червня 2022 року Україна тимчасово виключена з системи тарифних квот на сталь в ЄС через автономні торгові заходи (ATM) ЄС. Це, разом із тимчасовим призупиненням антидемпінгових мит, було ключовим чинником для виживання української сталеливарної промисловості з початку війни.
Поки не ясно, чи буде режим АТМ подовжений далі в 2025-2026 роках і на яких умовах. У випадку припинення режиму, експорт металопродукції з України знову може потрапити під обмеження тарифних квот (TRQ). Це негативно вплине на український експорт, понад 2 млн тонн сталевого експорту опиниться під загрозою.
Наслідки залежатимуть від формату рішення та дизайну системи TRQ, що наразі переглядається з метою посилення. Наприклад, предметом перегляду є розмір квот, введення обмежень на частку однієї країни в рамках загальних квот, перенесення залишку квоти на наступний період та інші.
Для забезпечення стабільної роботи металургії України сьогодні та після війни важливо забезпечити виключення України з системи тарифних квот, а також подальший мораторій на застосування антидемпінгових мит.
Сполучені Штати
Україна прагне відновити взаємовигідні торгові відносини зі США, що дозволило б їй відійти від формату фінансової допомоги. Але цьому заважають сім антидемпінгових заходів, які завадили українському металургійному сектору отримати більш значні вигоди від виключення України з секції 232. З цих семи заходів, чотири введені ще до 2001 року, тобто є застарілими і не відповідають реаліям.
Позитивний результат від виключення з секції 232 помітний лише в сегменті безшовних труб, де в 2024 році вдалося збільшити експорт з України до 50 тис. тон. Політика Дональда Трампа передбачає скасування винятків з секції 32, ймовірно, як для України, так і для ЄС. То ж збереження цих досягнень тепер під питанням.
Стосовно угоди США-ЄС, то близько 4 мільйонів тон експорту сталі з ЄС опиниться під загрозою, якщо угода про безмитне виробництво сталі між ЄС і США буде розірвана. Це матиме негативний вплив на ринок сталі ЄС, який є ключовим для українських сталеливарних компаній і створює непрямий негативний ефект для України.
Відновлення торговельних відносин зі Сполученими Штатами важливе з точки зору того, що це дасть зелене світло дискусії про усунення торгових бар’єрів з іншими країнами Північної Америки. В цьому контексті вкрай важливо подовження виключення України з-під секції 232, що є політичним рішенням і діалог щодо комерційних антидемпінгових справ понад 20-річної давнини.
Канадський кейс
Канада у грудні 2024 року запровадила антидемпінгове мито в розмірі 15,9% проти арматури з Болгарії. Це рішення опосередковано впливає на експорт сталі з України, оскільки арматура в Болгарії виробляється з української квадратної заготовки. Річний обсяг експорту арматури з Болгарії до Канади становив 60-80 тис. тон у 2023-2024 роках.
Запровадження антидемпінгових мит на болгарську арматуру в Канаді суперечить прийнятому раніше рішенню канадського уряду про тимчасове виключення товарів походженням з України від митних зборів, оскільки опосередковано впливає на експорт заготовки, що вироблена в Україні.
Походження заготовки могло би бути використане як критерій для уникнення антидемпінгових мит, оскільки аналогічний механізм працює в США. Наприклад, сталеві вироби, виготовлені в ЄС із сталі, виплавленої та розлитої в Україні, як арматура, що вироблена з української заготовки, виключена зі схеми тарифних квот на європейську сталь у США.
CBAM
CBAM – ще один виклик для української сталевої галузі і торгової дипломатії. За нашими розрахунками, у 2030 році Україна втратить експорт чавуну до ЄС, квадратної заготовки та довгого прокату на суму $1.3 млрд за поточними цінами. Тимчасове виключення України з під дії CBAM, так званий wavier, вже є предметом перемовин з Європейською Комісією. Це дасть певний період для подолання негативних наслідків війни та старту інвестиційних проєктів декарбонізації.