Компанії гірничо-металургійного комплексу витратили минулого року на екологічні цілі 18,6 млрд грн

Екологічні інвестиції з кожним роком стають дедалі більш значущим напрямом вкладень для українських гірничо-металургійних компаній. Основних причин цього дві: необхідність зниження техногенного навантаження на довкілля й посилення вимог щодо дотримання екологічних стандартів у світі.

Витрати металургійних і залізорудних підприємств України на охорону довкілля у 2020 році зросли на 16,3% в порівнянні з 2019 роком – до 18,6 млрд грн. Зокрема, витрати залізорудних підприємств на охорону довкілля у 2020 році зросли на 22,9% – до 10,8 млрд грн, метпідприємств – на 7,1%, до 7,8 млрд грн.

Частка вкладень підприємств ГМК в екологічні заходи в структурі витрат всіх суб’єктів господарювання України сягнула 45%. При цьому загалом у вітчизняній економіці витрати охорону навколишнього природного середовища скоротилися на 9,3% – до $1,5 млрд.

Структура витрат підприємств ГМК на охорону довкілля істотно різниться:

  • видобуток залізної руди: поточні витрати – 66,3%, капінвестиції – 33,7%;
  • металургія: поточні витрати – 43%, капінвестиції – 57%.

Специфіка екоінвестицій в ГМК полягає в тому, що вони можуть бути спрямовані одночасно на екологічний ефект (зниження викидів, економію ресурсів та ін.) і покращення виробничих показників. Також важливо враховувати, що будь-які екологічні проекти в ГМК дуже капіталоємні й тривалі в реалізації.

Витрати підприємств ГМК на охорону довкілля в 2018-2020 рр., млрд грн

201820192020
Добування металевих руд7.38.810.8
Металургія67.37.8

Джерело даних: Держстат

Приватні витрати

З урахуванням запровадження незабаром Європейським Союзом «вуглецевого податку» (Carbon Border Adjustment – CBAM) і загальної стратегії «озеленення» світової промисловості екологічні інвестиції компаній ГМК стають пріоритетом серед пріоритетів.

«Метінвест»

У 2020 році інвестиції з екологічними цілями «Метінвесту» зросли на 32% – до $204 млн на фоні зниження на 37% загального обсягу капінвестицій. Ключовими напрямами екоінвестицій компанії стали проєкти на ММК ім. Ілліча: реконструкція аглофабрики і споруд доменних печей №3-5.

У поточному році на «Азовсталі» запланували розпочати реконструкцію кисневих конвертерів №1, 2, у ході якої газоочисне обладнання перейде з мокрою системи на суху, а також замінити газоочисні споруди обпалювальної машини на Північному ГЗК. Поряд з цим розпочато реконструкцію споруд на доменних печах №4, 5 ММКІ.

За словами гендиректора «Метінвесту» Юрія Риженкова, цього року екоінвестиції компанії становитимуть приблизно $148 млн. Загалом упродовж найближчих п’яти років компанія планує на зазначені цілі спрямувати приблизно близько $500 млн.

У майбутньому «Метінвест» розглядає можливість будівництва єдиного комплексу, що складається з технології прямого відновлення заліза й електрометалургійного виробництва в Маріуполі або Запоріжжі, а також екологічно чистих доменних печей на ММКІ з переведенням їх на DR-окатиші.

«АрселорМіттал Кривий Ріг»

Минулого року компанія збільшила екоінвестиції у понад три рази – до 1,6 млрд грн. Зокрема, в 2020 році тривала реконструкція аглоцеху №2 для зниження викидів пилу. Модернізація агломераційного виробництва – пріоритетне завдання, оскільки частка цих виробничих об’єктів у загальному обсязі викидів становить близько 75%. Ключовим екологічним проєктом є реконструкція газоочисного устаткування агломашин. До теперішнього часу модернізовані вже п’ять з шести агломашин цеху: №1, 2, 4, 5, 6. Кожна – із впровадженням сучасної системи газоочистки, аспірації й автоматизації.

Після реконструкції на чотирьох агломашинах аглоцеху №2 встановлено нове газоочисне обладнання та електрофільтри виробництва Італії та Данії. Також встановлено нові запалювальні горни з енергоефективною системою запалювання, завдяки чому вдається знизити витрату природного газу. У результаті оновлення другого аглоцеху викиди пилу на кожній з шести агломашин будуть скорочені на 250 т на рік. Загальна вартість проєкту реконструкції аглоцеху №2 становить понад S180 млн.

Витрати підприємства на ремонти екологічного обладнання становили в 2020 році 197,4 млн грн. Серед основних проєктів – відновлення й обслуговування аспіраційно-технічних установок, трубо-і пульпопроводів дробильної фабрики гірничого департаменту, ремонт пульпопроводів і очищення шламонакопичувачів шламового господарства рудозбагачувальних фабрик, а також ремонт технологічних установок очистки газу парогазового цеху.

Цього року «АрселорМіттал Кривий Ріг» планує виконати реконструкцію газоочисного устаткування агломашини №3 агломераційного цеху №2, а також реконструкцію своїх хвостосховищ. Продовжуються проєктні роботи з реконструкції доменної печі №9 і газоочисного устаткування конвертерів №1-3 конвертерного цеху, а також з будівництва нової фабрики огрудкування.

Протягом найближчих 3-4 років компанія реалізує великі інвестиційні проєкти, в тому числі спрямує $700 млн на екологічні заходи, які є невід’ємною частиною основних інвестпроєктів, таких, наприклад, як будівництво нової фабрики огрудкування.

Ferrexpo

Обсяг екологічних інвестицій Ferrexpo у 2020 році становив $17 млн. Зокрема, було придбано автомобіль для пилопригнічення в цех шламового господарства та виконані інжинірингові та проєктні роботи з аспірації виробничих ділянок Полтавського ГЗК.

Бюджет екологічних проєктів 2021 року передбачає впровадження аспіраційних установок та системи моніторингу викидів на суму понад 15 млн грн. Загалом п’ятирічна програма проєктів компанії на 2021-2025 рр. передбачає інвестиції в розмірі понад 280 млн грн.

Ця програма включає три напрями (вони не враховують проєкти з декарбонізації):

  1. Система покращень – реалізація проєктів з управління водними ресурсами, біорізноманіття;
  2. Система управління викидами -– проектування та реконструкція наявних аспіраційних установок на виробничих ділянках;
  3. Система управління відходами – аналіз накопичення із забезпеченням повного життєвого циклу, впровадження стандартів щодо поводження з небезпечними відходами.

Реалізація цих проєктів дасть змогу зменшити кількість викидів забруднюючих речовин більш ніж на 20% і збільшити частку знешкоджуваних відходів на 12%.

Реалії екоінвестицій

Українські металургійні потужності доволі далекі від сучасних стандартів, а екомодернізація зазвичай потребує більше часу й зусиль через вкрай застаріле обладнання і те, що будь-які зміни тягнуть за собою необхідність виконання робіт на інших ділянках виробництва і навіть тимчасове зупинення процесів.

У світлі світового тренду на декарборнізацію екологічні витрати підприємств ГМК лише зростатимуть. Ціна питання точно невідома, але це багатомільярдні суми.

«Ми всі бачимо величезні ризики впровадження Carbon Вorder Аdjustment Мechanism (СВАМ) для української економіки. Крім прямих втрат, є й ризики хронічного недофінансування. Протягом наступних 10 років на українські підприємства буде покладене колосальне фінансове навантаження у зв’язку з виконанням європейських екологічних директив, впровадженням НДТМ (найкращих доступних технологій і методів управління), амбітними цілями Другого національно визначеного внеску (НВВ-2), відповідальністю виробника в рамках сфери поводження з відходами. Для виконання цих вимог металургам потрібно $5-10 млрд», – раніше відзначав Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром».

Скільки б українські меткомпанії не інвестували в екомодернізацію, у них не вистачить власних коштів навіть за найкращої кон’юнктури ринків сталі й руди. Наприклад, європейські сталевиробники можуть розраховувати на мільярдні субсидії. За підрахунками асоціації EUROFER, перехід на безвуглецеві технології тільки європейським металургам коштуватиме €144 млрд до 2050 року. Водночас із зрозумілих причин Україна дуже обмежена в можливостях держпідтримки екомодернізаціі.

Більше того, влада прагне посилити екозаконодавство. Законопроєктом №5600 пропонується підвищити низку ставок екоподатку. За оцінками аналітиків GMK Center, витрати ГМК від збільшення екоподатку зростуть на 934 млн грн. Це логіка дій із серії підвищення віддачі від корови шляхом «годувати рідше, доїти частіше», що точно позитивно не позначиться на роботі галузі.