Exclusive Польща й Україна: як торговельне партнерство може приносити взаємну вигоду

Повоєнне економічне співробітництво двох країн може стати важливим чинником розвитку всього регіону

Торгівля між Україною та Польщею демонструє стабільне зростання, незважаючи на періодичні розбіжності. У 2025 році український експорт до Польщі зріс на 7,5%, до $5,1 млрд, а імпорт із Польщі – на 15%, до $8 млрд.

Польща вже отримала значні економічні дивіденди від партнерства з Україною, а після війни наша країна може стати для Європи новим центром залучення інвестицій. Поглиблення співпраці вигідне для обох сторін і всього регіону.

Товарні потоки

Імпорт польських товарів в Україну демонструє стабільне зростання. За даними Державної митної служби, за підсумками 2024 та 2025 років цей показник зріс на 5,4% та 15% р./р. Український експорт до Польщі більш волатильний через польські протекціоністські заходи. Обмеження на агроекспорт призвели до його скорочення на 1% р./р. у 2024 році, проте за підсумками 2025 року український експорт зріс на 7,5% р./р., до $5,1 млрд.

Для об’єктивності наведемо польські оцінки товарообігу. За даними Eurostat, торік Польща експортувала в Україну товарів на $15,2 млрд (+2% р./р. у євро), тоді як українська митниця зафіксувала постачання на $8 млрд. Польські дані враховують реекспорт – товари з інших європейських країн, доставлені в Україну зі складів у Польщі.

Українські та польські дані повністю збігаються в оцінці експорту з України до Польщі у 2025 році – $5,1 млрд (–3% р./р. у євро). Українські дані щодо товарообігу є точнішими під час оцінювання торгівлі з окремою країною.

Польський експорт представлений товарами з високою доданою вартістю, тоді як український експорт значною мірою має сировинний характер. Польські обмеження проти українського агроекспорту призвели до зростання торговельного дефіциту, який у 2025 році сягнув $2,9 млрд. Торговельний дефіцит із Польщею не становить критичної загрози для української економіки, оскільки він викликаний воєнними умовами та похідними від них факторами.

Україна постачає до Польщі переважно сільськогосподарську продукцію і промислову сировину. Лідери експорту серед продукції АПК та агропереробки – соняшникова, соєва і ріпакова олія, а також шрот. Серед експортної продукції з високою доданою вартістю можна відзначити кабельну продукцію, меблі й вироби деревообробки, металопродукцію. У 2025 році Україна збільшила постачання в Польщу продукції гірничо-металургійного комплексу лише на 9% р./р., до $1,35 млрд, зокрема залізної руди на $376 млн.

За останні роки структура польського експорту в Україну істотно змінилася завдяки активізації таких напрямів:

1. Енергоресурси (нафтопродукти, скраплений газ, електроенергія). Польща компенсує потреби України в енергоресурсах, які критично потрібні їй після знищення або пошкодження власних потужностей із переробки та генерації, а також супутньої інфраструктури. За підсумками 2025 року постачання енергоресурсів із Польщі в Україну зросло на 11% р./р., до $1,5 млрд. Торік «Нафтогаз» імпортував 600 млн куб. м американського LNG у партнерстві з польською компанією ORLEN. У 2026 році очікується постачання 1 млрд куб. м.
2. Промислові товари та сировина. Польща збільшила постачання продукції, важливої для економіки України й окремих її секторів: транспортних засобів і запчастин, машин і різноманітного обладнання, добрив та агротехніки, металургійного коксу. За підсумками 2025 року Польща поставила легкових автомобілів на $172 млн і вантажних транспортних засобів на $163 млн. Із промислової сировини варто відзначити постачання торік мінеральних добрив (715 тис. тонн на $344 млн) і коксу (658 тис. тонн на $223 млн). Польща посідає третє місце за обсягами імпорту в Україну по всіх групах металопродукції (плоский і довгий прокат, труби) після Туреччини та Китаю.
3. Споживчі товари. Польща постачає в Україну продукти харчування, одяг і взуття, побутову хімію та інші споживчі товари.
4. Військова продукція та озброєння. У 2024 році Україна придбала техніки й матеріалів майже на €2,5 млрд, не враховуючи постачань воєнної допомоги.

Економічне співробітництво

Українсько-польське економічне співробітництво не обмежується торгівлею товарами: Польща є одним із найбільших прямих інвесторів в Україну. За даними НБУ, за дев’ять місяців 2025 року обсяг прямих інвестицій із Польщі в Україну зріс на 63% р./р., до $215 млн, а у 2024 році – на 21% р./р., до $231 млн. Сумарний обсяг прямих інвестицій станом на 30 вересня 2025 року становив $1,46 млрд.

Зустрічний потік залишається незначним. Обсяг українських прямих інвестицій у Польщу не перевищує $5 млн, що свідчить про значний нереалізований потенціал двостороннього інвестиційного співробітництва.

Польща, як і низка інших європейських країн, страхує ризики власного бізнесу в Україні. У 2024 році Польське експортно-кредитне агентство (KUKE) спільно з MIGA вперше застрахувало воєнні та політичні ризики польських інвестицій в Україні, зокрема інвестицій у виробництво, на суму понад $45 млн. У квітні 2025 року Польща запустила програму пільгового кредитування обсягом €58 млн для польських компаній, які інвестують в Україну.

Тісні економічні зв’язки відкривають для польського бізнесу нові можливості навіть в умовах війни. Вже зараз понад 3 тис. польських компаній беруть участь у проєктах із відновлення та розвитку інфраструктури. Серед них – виробничі підприємства, які продовжують роботу в Україні всупереч руйнуванням від обстрілів, будівельні компанії Mirbud та Unibep, а також польський оператор енергетичних мереж PSE. У жовтні 2024 року Польща направила €25 млн на відновлення української інфраструктури в межах механізму EU for Ukraine.

Польща вже отримує відчутні економічні вигоди від співпраці з Україною: розширення регіонального впливу та ринків збуту, доходи від транзиту, підтримка економічного зростання і зайнятості в самій країні. Частина коштів ЄС, виділених на допомогу Україні, також залишається в польській економіці – через транзитні й сервісні послуги. У 2024–2025 роках зростання ВВП Польщі становило 3% і 3,6% р./р. – це суттєво вище середньоєвропейських показників. За підсумками 2025 року ВВП Польщі перевищив $1 трлн, що відкриває країні шлях до вступу в G20.

Значний внесок у польську економіку роблять і українці, які залишилися в країні. За 2022–2025 роки вони зареєстрували в Польщі понад 100 тис. індивідуальних підприємців і компаній; у 2024 році більше ніж 70% нових юридичних осіб відкрили українці. Офіційно в Польщі працевлаштовано орієнтовно 800 тис. громадян України. За оцінками Deloitte, сукупний внесок українських біженців у ВВП Польщі у 2024 році становив 2,7% з урахуванням виробництва, споживання та податкових надходжень.

Взаємовигідні перспективи

Економічні відносини України та Польщі за останні роки не були безхмарними. Польща проводить прагматичну політику захисту власних інтересів: обмеження експорту української агропродукції у 2023 році, підтримка скасування режиму пільгової торгівлі для України, політичні заяви проти швидкого вступу країни до ЄС, емоційна реакція на запровадження тимчасової нульової квоти на експорт брухту. Все це створює певні труднощі для розширення торгівлі та взаємовигідної довгострокової співпраці.

Проєвропейська політика і географічна близькість України та Польщі зумовлюють стратегічне партнерство країн. В умовах післявоєнного відновлення торговельна співпраця України та Польщі (і ширше – Євросоюзу) може отримати новий імпульс.

Для Польщі поглиблення економічної інтеграції з Україною означає:

• розширення місткого ринку збуту для польських товарів із високою доданою вартістю;
• доступ до якісної сировини й напівфабрикатів за конкурентними цінами;
• посилення позицій як регіонального економічного та логістичного хабу;
• можливості для польських компаній брати участь у відновленні української економіки.

Для України розвиток торгівлі з Польщею забезпечує:

• доступ до критично важливих енергоресурсів, промислових товарів та обладнання;
• можливості експорту сільськогосподарської продукції та промислової сировини на європейський ринок;
• залучення прямих інвестицій для модернізації економіки.

Взаємовигідне партнерство України та Польщі стає чинником економічної стабільності не лише для обох країн, а й для всього регіону Центральної та Східної Європи.