Курс на падіння: перспективи української економіки значно погіршуються

Темпи зростання української економіки почали поступово знижуватись вже з ІІ кварталу минулого  року. У І половині 2025-го окремі макроекономічні індикатори вказують не лише на зупинку зростання, а й на перехід до стадії падіння. Звісно, це можна пояснити війною та її численними наслідками.

Але практично всі попередні джерела економічної активності вичерпано, урядові рішення економічної підтримки залишаються обмеженими за обсягами і не створюють нових точок зростання. Ба більше, за останній рік значно посилився податковий і адміністративний тиск, а тарифи державних монополій постійно зростають, вбиваючи останню конкурентоспроможність українського бізнесу.

Результати І півріччя

Українська економіка за низкою ключових секторів у І півріччі 2025 року показує чіткий спад. Так, показники реального сектору у січні-квітні увійшли в «мінус»:

1. Промислове виробництво – -6,1% р./р. (2024 р. – 3,6% р./р.). Єдиними точками зростання залишаються оборонно-промисловий комплекс та суміжні з ним галузі, а також виробництво, орієнтоване на внутрішній споживчий попит.

«У нас промисловість почувається гірше, ніж ми припускали раніше. Добувна промисловість суттєво скорочується, тому що в кінці року ми втратили шахти у Покровську. Також Росія нанесла дуже великий удар по видобутку газу», – підкреслила провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій на онлайн-заході «Що чекає на економіку у 2025 році і далі?», який провів Центр економічної стратегії.

2. Будівництво – -13% р./р. (2024 р. – 15,5% р./р.). Найбільше скорочення зафіксовано у сфері будівництва інженерної інфраструктури, що стало наслідком припинення фінансування енергетичних проєктів з боку USAID.

Одночасно динаміка українського ВВП поки показує лише сповільнення. За попередніми підрахунками ІЕД, в І півріччі 2025 року економіка зросла лише на 1,3% р./р. Попри невисоку динаміку, цей показник навіть перевищує темп зростання у І кварталі (0,9% р./р.), який раніше оприлюднив Держстат. Для порівняння: упродовж усього 2024 року ВВП зріс на 2,9% р./р.

«Як ми бачимо по I кварталу, майже всі галузі реального сектору в мінусі. Драйвить лише роздрібна торгівля, але й вона сповільнюється. Також драйвить сектор загальнодержавного управління, в тому числі галузі, які залежать від бюджету. Це освіта та охорона здоров’я. Незрозуміло за рахунок за рахунок яких чинників, окрім сільського господарства, ВВП може бути пришвидшенним», – зазначив під час онлайн-заходу «Що чекає на економіку у 2025 році і далі?» аналітик відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine Олександр Мануілов.

На цьому тлі аналітики переглядають прогнози на 2025 рік. Нацбанк знизив очікування зростання ВВП до 2,1% р./р. із попередніх 3,1% р./р. Зі свого боку консенсус-прогноз (за оцінками вісьмох аналітичних центрів) показує очікування уповільнення зростання ВВП поточного року – прогнозний діапазон становить 2-2,6% р./р. із медіанним значенням 2,3% р./р. Нагадаємо, що в кінці 2024-го незалежні аналітики очікували зростання економіки поточного року на рівні 3,7% р./р.

В прогнозі НБУ вже враховані тригери посилення економічних проблем в країні: погіршення врожаю, скасування пільгового доступу української агропродукції на ринок ЄС (орієнтовні втрати – $700 млн у 2024 році) та інтенсифікація бойових дій і обстрілів інфраструктури. Це усе очікується на додачу до вже існуючих негативних факторів: високі ціни на електроенергію та газ, ускладнення на зовнішніх ринках через торгівельні бар’єри, нестача робочої сили та дорога вартість кредитних ресурсів, а також невизначеність щодо запровадження CBAM.

Економічні перспективи

Головним фактором впливу на перспективи української економіки залишається війна. На відміну від початку поточного року, очікування щодо тривалості активної фази бойових дій суттєво погіршилися. Аналітики, які брали участь в опитуванні щодо консенсус-прогнозу, очікують, що війна триватиме щонайменше до кінця 2025 року. Щодо 2026-го більшість також дотримується песимістичних оцінок.

Важливо зазначити, що списувати погіршення економічної ситуації виключно на війну – некоректно, оскільки багато змінних залежать від діяльності або бездіяльності влади. Зокрема, робота уряду не створює нових точок зростання економіки на тлі того, що драйвери 2023-2024 рр. вже практично вичерпані.

«Промислова політика в Україні залишається фрагментарною і обмеженою в ресурсах та інструментах. Для значних структурних змін економіки цього зовсім недостатньо», – раніше  розповів у коментарі GMK Center Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

Очікування від роботи нового складу теж мають бути дуже помірними. По-перше, усі нові обличчя там є «старими». По-друге, експерти вважають, що від нового уряду не можна очікувати істотного прориву, хоча він і отримає більше повноважень та певний карт-бланш.

Уряд Юлії Свириденко впровадив річний мораторій на перевірки та обмеження перевірок податкової та митниці, запланував аудит кримінальних справ проти бізнесу, дерегуляцію та скорочення зайвих дозволів. Це лише частина від того, що бізнес очікує від нового Кабміну. Водночас у планах уряду зовсім немає інших заходів, які бізнес вважає важливими і потрібними:

1. Підтримка бізнесу в прифронтових областях, зокрема, шляхом надання податкових пільг, грантів, доступу до фінансування.
2. Подальша валютна лібералізація.
3. Розвиток інструментів доступу до фінансування бізнесу та страхування військових і політичних ризиків.

Жорстка монетарна політика НБУ продовжує негативно впливати на економіку. Значні валютні обмеження створюють проблеми бізнесу для залучення капіталів, а облікова ставка, яка залишається на рівні 15,5%, унеможливлює доступне кредитування.

«Хоча за оцінками регулятора рішення матиме нейтральний вплив на кредитування, збереження реальної позитивної ставки на високому рівні (при очікуваній інфляції на кінець поточного року 9,7%) навряд чи надасть додаткового імпульсу кредитній та економічній активності», – зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У найближчій перспективі можна не очікувати змін на краще у доступності кредитування. За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, облікова ставка залишатиметься на поточному рівні до IV кварталу 2025 року, після чого очікується її поступове зниження.

Невпинно продовжують зростати тарифи державних монополій, через що вже зупиняються виробництва. З 31 липня НКРЕКП підвищила в 1,67 раза максимально дозволений рівень цін на електроенергію (прайс-кепи) для промислових споживачів в години вечірнього піку. Вищі витрати бізнесу на електроенергію ще більше посилять тиск на собівартість, що може призвести до зростання цін на товари та послуги.

Окремим питанням є невідшкодування ПДВ – обсяги заборгованості бізнесу вже давно перевищили понад 30 млрд грн. Від відшкодування ПДВ дуже сильно залежать підприємства-експортери, оскільки це частина їх обігових коштів, які в умовах війни завжди в дефіциті. При цьому бізнес не може розраховувати на позикове фінансування – банківські кредити дорогі, а можливості залучення коштів на західних ринках капіталів вкрай обмежені. Особливо ця проблема за останній час торкнулась підприємства ГМК, зокрема – найбільші гірничодобувні компанії.

До кінця року може суттєво ускладнитися ситуація з торгівельним дефіцитом. За І півріччя маємо суттєве збільшення імпорту (15,4% р./р.), що значно переважає динаміку зростання експорту (2,6% р./р.). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-червня склало $18,3 млрд, що на 47,5% більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

За збереження поточної динаміки Україна ризикує суттєво перевищити негативний рекорд 2024 року – $29 млрд. Для порівняння: у 2022-му негативне сальдо склало лише $11,1 млрд. Це означає «вимивання» валюти із країни, посилення тиску на гривню та погіршення фінансово-економічної ситуації для національних виробників.

Знову гострим стає питання зовнішньої підтримки, яке за інших рівних умов не мало б стати проблемою. За оцінками НБУ, Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Ба більше, ситуація може погіршитися не лише у 2026-му, але навіть й поточного року. Через незграбні дії влади щодо встановлення контрою за антикорупційними органами вже відбувається затримка надання узгодженої фінансової допомоги на тлі зниження довіри до України з боку європейських партнерів. У поточних умовах довіра партнерів для України є надважливою – вона набувається роками, але втрачається дуже швидко. І відкритим є питання – чи можна її відновити…

Дуже важливим для базових галузей промисловості є питання відстрочки від дії CBAM, що запроваджується з початку 2026 року. Цей квазіподаток означає додаткові платежі від металургії, цементної галузі, енергетики ін. За оцінками GMK Center, потенційні додаткові втрати експорту від впровадження CBAM складуть $372 млн у 2026 році та загалом $1,75 млрд – до кінця 2030-го. Але фактично впровадження CBAM почне негативно впливати на обсяги українського експорту вже з осені поточного року. Потенційні втрати податкових надходжень держбюджетом вже наступного року – $266 млн та до кінця 2030-го – загалом $1,35 млрд.

Замість підсумку

Зараз ніхто не знає, коли та на яких умовах закінчиться війна. Її наслідки для нашої країни не є  наперед визначеними. Здатність країни до оборони багато в чому залежить від роботи економіки – тилу. Своєю чергою робота тилу багато в чому залежить від швидкості та характеру управлінських рішень влади.

Цілком ймовірно, що за результатами війни країна отримає виснажену та зруйновану війною промисловість. Але може отримати і індустрію, яка загартована війною та пристосована до швидких змін. Що буде наслідком, залежить не тільки від зовнішнього середовища, а й від рішень влади.

Саме тому зараз найкращий час для зміни підходу до управління економікою. Український бізнес потребує більшої і системної підтримки, перш за все, доступу до «довгих» і дешевих грошей. Це дозволить досягти однієї з цілей нового Кабміну – наростити частку переробної промисловості у ВВП з 8% до 20% за 10-15 років.

Саме тому новий уряд Юлії Свириденко має забезпечити необхідні рішення, спрямовані на розвиток української економіки:

• підтримка економіки має стати більш системною та масштабною для створення нових драйверів зростання;
• суттєве зменшення податкового і адміністративного тиску;
• проведення адекватної монетарної політики як для умов війни;
• заморожування тарифів державних монополій;
• забезпечення доступності кредитування та послаблення валютних обмежень;
• запуск ефективного страхування воєнних ризиків для залучення інвестицій.

Все це дозволить гнучко та ефективно стимулювати розвиток економіки, покращити умови для бізнесу, збільшити власне виробництво оборонної продукції, підтримуючи тим самим достатній рівень обороноздатності. Проте, якщо необхідних управлінських рішень не буде, то спад української економіки буде поглиблюватися, а можливості для оборони – зменшуватися.