Від CBAM найбільше постраждає вітчизняна металургійна промисловість
У 2023 році CBAM став новою реальністю – почався його перехідний етап, й імпортери повинні подавати звіти до Європейської комісії про вуглецеві викиди. У 2026 році очікується, що CBAM запрацює на повну, тому імпортерам доведеться здійснювати відповідні платежі.
Європейська комісія оголосила, що CBAM є кліматичним інструментом, спрямованим на глобальне скорочення викидів вуглецю. Однак не всі згодні з таким трактуванням. CBAM є складним інструментом, який має довгостроковий вплив на треті країни та міжнародну торгівлю. Доцільно розглянути ці питання більш детально.
Як працює CBAM в Європі
Насправді CBAM є розширенням EU ETS для імпортерів:
- з 1 січня 2026 року імпортери мають платити за кожну тонну викидів СО2;
- ціна CO2 в CBAM буде розраховуватися щотижня як середня ціна в EU ETS;
- кількість сертифікатів CBAM має бути скоригована відповідно до безкоштовних квот в рамках EU ETS.
Витрати на викиди вуглецю, сплачені в країні походження, повинні бути вираховані, якщо вони дійсно були сплачені без будь-яких компенсацій. Ця умова гарантує, що європейські виробники та імпортери матимуть однакові умови сплати за викиди вуглецю.
З 1 жовтня 2023 року до 31 грудня 2025 року зобов’язання імпортерів згідно з CBAM обмежуються поданням звітності. Однак старт СВАМ-платежів запустить процес змін в EU ETS, оскільки безкоштовні квоти на вуглець почнуть зменшуватися. Наприклад, у 2026 році планується поетапне скасування 2,5% безкоштовних квот, у 2030 році – 48,5%, у 2034 році – 100%. CBAM замінить безкоштовні квоти в EU ETS, і з 2034 року їх зовсім не буде для тих секторів, продукція яких підпадає під CBAM.
Таким чином, CBAM вплине на параметри EU ETS. CBAM має стати новим інструментом для запобігання витоку вуглецю. Однак він зможе запобігти витоку вуглецю лише на внутрішньому європейському ринку, тоді як конкурентоспроможність європейських експортерів, які сплачують повну ціну вуглецю, знизиться. Компанії з третіх країн з менш суворим екологічним регулюванням можуть збільшити викиди CO2, збільшити виробництво та замістити європейських виробників на зовнішніх ринках. Дискусії щодо розв’язання цієї проблеми тривають.
З самого початку CBAM охопив обмежену кількість продуктів: чавун та сталь, алюміній, водень, цемент, добрива, електроенергію. Але в майбутньому область застосування буде розширена, оскільки очікується, що CBAM буде застосований до продуктів усіх секторів, що входять та будуть входити до EU ETS. Перший крок вже зроблено – Європейська Комісія розпочала дослідження можливого розширення сфери застосування CBAM на продукти переробки.
Вплив CBAM на економіку України
CBAM створить нові торгівельні бар’єри, що зменшать доступ до європейського ринку для тих виробників, які не можуть дотримуватися екологічних норм ЄС. CBAM також призведе до перебудови ланцюжків постачань, якщо європейські торгівельні партнери не будуть готові дотримуватися сильніших кліматичних амбіцій.
Для України введення CBAM є досить болючим, оскільки більше половини українського експорту товарів йде до ЄС. Під час війни ЄС став основним торговим партнером з огляду на заблоковані українські морські порти. Експорт дозволяє українським компаніям продовжувати виробничу діяльність, підтримувати зайнятість і функціонування місцевої економіки.
За нашими розрахунками, CBAM може застосовуватися до 15-17% українського експорту до ЄС. 93% українського експорту, який підпадає під регулювання CBAM, представлено металургійним сектором, зокрема чавуном, сталевими напівфабрикатами, довгим і плоским прокатом.
CBAM створить додаткові перешкоди для експорту українським компаніям, які вже і так постраждали від війни. Місткість українського внутрішнього ринку вже скоротилася, а CBAM зменшить експортні можливості. Втрати від CBAM для української економіки з часом зростатимуть, оскільки він призведе до поступового зменшення безкоштовних квот у EU ETS. Зменшення безкоштовних квот призведе до зростання цін на СО2 у EU ETS та зростання CBAM-платежів. Чим вищі виплати CBAM, тим більше збитків для української економіки.
У 2026 році (перший рік повного впровадження CBAM) експортні втрати можуть досягти $202 млн. У 2030 році цей показник може скласти $1,4 млрд. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт в ЄС цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки, сортового прокату.
Втрати ВВП будуть більшими з огляду на міжгалузеві зв’язки української економіки. Наприклад, металургійний сектор впливає на роботу вугільної та коксохімічної промисловості, машинобудування, сфери послуг.
Якщо у 2026 році через CBAM Україна може втратити до $790 млн ВВП, то у 2030 році ці втрати можуть скласти до $4,9 млрд.
Вплив CBAM на українську металургійну промисловість
Найбільше від CBAM постраждає металургійна промисловість України. В Україні 89% сталі виробляється з використанням киснево-конвертерної або мартенівської технології, що означає високу середню вуглецеємність виробництва (2,3 тонни CO2 на тонну сталі). Українська квадратна заготовка та сортовий прокат не зможуть конкурувати з продукцією, що виробляється в електродугових печах у ЄС. В результаті CBAM Україна може втратити весь експорт квадратної заготовки і сортового прокату до ЄС.
Продажі чавуну також можуть припинитися, оскільки CBAM-платежі за чавун можуть сягнути $160 за тонну в 2030 році. Це означатиме, що чавун в основному може бути замінений імпортованим гарячебрикетованим залізом, виробництво якого активно розвивається на Близькому Сході.
Негативний вплив CBAM на металургійну промисловість призведе до ще більших втрат для всієї української економіки, оскільки металургійна промисловість робить суттєвий внесок до ВВП України. Наприклад, у 2023 році він склав 5,7%, включаючи ланцюги поставок. Гірничо-металургійний сектр також залишається одним із найбільших експортерів. У 2023 році частка галузі в загальному експорті становила 14,6%. Попри війну, українські металургійні підприємства продовжують інвестувати та розвивати виробництво. CBAM однозначно поставить під загрозу майбутні перспективи української металургійної промисловості, яка вже постраждала від війни.
Можливе рішення
Зараз Україна готується стати членом ЄС. Для виконання умов вступу до ЄС Україна приводить своє законодавство у відповідність до європейської кліматичної політики:
- Верховна Рада ухвалила закон про основні засади державної кліматичної політики;
- Україна вже запустила систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів;
- У 2024 році український парламент ухвалив закон про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення;
- Український уряд обговорює впровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових газів. Відповідно до проєкту стратегії, представленого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, пілотний етап української СТВ може розпочатися у 2026 році;
- Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України також планує розробити та затвердити новий Національно визначений внесок до Паризької угоди у 2025 році.
Впроваджуючи всі вимоги європейського законодавства, Україна в результаті матиме таке ж регуляційне поле, як і ЄС, і не створюватиме жодного ризику витоку вуглецю. Майбутнє України пов’язане з ЄС. Отже, ЄС не повинен бути зацікавлений у погіршенні стану української економіки, оскільки тільки сильна Україна може зробити ЄС сильнішим.
Регламент CBAM встановлює положення для виключення третіх країн із зобов’язань щодо CBAM у разі непередбачуваної, виняткової та неспровокованої події, яка має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури (стаття 30.7 Регламенту (ЄС) 2023/956 про введення СВАМ).
Російське вторгнення, перебуваючи поза контролем України, спричинило значні руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури. За оцінками Київської школи економіки, тільки прямі збитки станом на 01.01.2024 становили $155 млрд. Станом на 10.06.2024 потреби для післявоєнної відбудови енергетики становили $50 млрд. Втрати зростають з кожним днем війни, що триває.
Період війни втрачено для адаптації економіки України до цілей зеленого переходу. У післявоєнний період Україна матиме обмежені можливості для стимулювання декарбонізації. Виключення України з CBAM за статтею 30.7 є логічним. З одного боку, це стане справжнім випробуванням механізмів, включених до регулювання CBAM. З іншого боку, таке рішення дозволить Україні ще більше інтегруватися в європейську економіку, що є вигідним для ЄС.