Двадцятий тиждень: торговельні обмеження і прогнози виробництва

Аналіз впливу новин за 13-17 травня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Минулого тижня турецькі сталеливарники отримали послаблення. Сполучені Штати зменшили обмеження на доступ до свого ринку.

Зі свого боку Україна затіяла антидемпінгове розслідування стосовно імпорту сталевих безшовних труб з Китаю. А ще Кабінет Міністрів обклав спеціальним митом імпорт продукції з Росії з 1 серпня 2019 року.

Виробничі показники металургії вселяють оптимізм. У першому півріччі зростання виплавки сталі порівняно з відповідним періодом минулого року може сягнути 10%.

Українські металурги планують у червні збільшити виробництво сталі на 11,7%

За даними балансової наради ОП «Укрметалургпром», план металургійних компаній на червень становить 1,9 млн т сталі. План на травень аналогічний, так само як і результати березня-квітня. Тобто компанії вийшли на стабільний щомісячний обсяг виробництва близько 1,9 млн т.

За умови що ці прогнози виправдаються, обсяг виробництва сталі за підсумками 6 місяців цього року перевищить показники минулого року на 10%. Це найкраща динаміка виробничих показників з 2010 року і вона є результатом капітальних інвестицій компаній.

Також важливо звернути увагу на показники енергоефективності. Так, споживання газу галуззю за січень-квітень знизилося на 8%, до 600 млн куб. м, попри підвищення обсягів виробництва. Аналогічно, споживання електроенергії знизилося на 3%. Результатом цього є не лише підвищення конкурентоспроможності продукції, а й зниження викидів CO₂.

США знизили мита на сталеву продукцію з Туреччини до 25%

З серпня 2018 року на поставки сталевої продукції до США для Туреччини діяло мито в 50%, що вдвічі більше, ніж для інших країн.

Запровадження 25% мита в березні 2018 року мало вплинуло на обсяги експорту турецької сталі до США. Основною продукцією були арматура (35 тис. т на місяць у середньому в січні-липні 2018 роки), х/к прокат (15 тис. т) і оцинкований прокат (12 тис. т). Але в результаті погіршення дипломатичних відносин США спеціально для Туреччини підвищили імпортне мито до 50% – і турецький експорт до США майже припинився.

Зниження мита знову відкриє турецьким компаніям можливість для експорту до США. Колишніх обсягів чекати не варто, адже ціни на американському ринку порівняно з 2018 роком істотно знизилися, а ціни на сировину формують низьку маржу виробників з Туреччини.

Шанси на експорт є насамперед в оцинковки як продукції з більш високою доданою вартістю. Невисокою є імовіність відновлення експорту арматури, оскільки щодо неї діють ще й антидемпінгові мита 5-7%.

Українські виробники металопродукції змогли наростити експорт катанки і товстолистового прокату до ЄС

У лютому, коли Єврокомісія оголосила про нові умови обмеження імпорту металопродукції, Україна отримала квоти на імпорт катанки й товстолистового прокату до ЄС в набагато більших обсягах, ніж експортувала в 2018 році. Наприклад, обсяг експорту товстолистового прокату в лютому-червні минулого року – 268 тис. т, а обсяг квоти на аналогічний період поточного року – 339 тис. т. Для катанки – 110 тис. т експорту проти 149 тис. т квоти.

Це стало можливим за рахунок того, що обсяг квот розраховувався на підставі даних про середній обсяг українського експорту до ЄС у 2015-2017 роках, коли експорт здійснювали підприємства, які нині знаходяться на неконтрольованої території. Наприклад, великий обсяг експорту товстолистового прокату формував Алчевський МК, а катанки – ЄМЗ.

Тепер же обсяги експорту катанки змогли замістити за рахунок підвищення обсягу виробництва на «АрселорМіттал Кривий Ріг», а товстолистового прокату – на ММК ім. Ілліча.

За підсумками четверга 16 травня, період дії квот завершився на 70%, а обсяг квот на експорт катанки Україна використала на 65%, товстолистового прокату – на 64%. Це створює сприятливі можливості для експорту в травні й червні, оскільки квоти по катанці й арматурі в інших експортерів (насамперед Туреччини і Росії) вже давно вичерпані.

За іншими видами продукції квоти використані набагато більшою мірою: х/к прокату – на 82%, арматури – на 88%, профілів – на 77%, безшовних труб – на 80%.

У новому періоді дії торгових обмежень, який стартує з 01 липня, обсяг квот буде збільшений на 5%, що дасть можливість розвивати поставки. Однак Eurofer лобіює скасування щорічного підвищення обсягу квот на 5%, мотивуючи це тим, що попит на сталь у ЄС стагнує. Наприклад, у 2019 році World Steel Association очікує зростання попиту на сталь на 0,3%, натомість прогноз Eurofer – зниження на 0,4%.

Україна ініціювала розслідування щодо імпорту труб з Китаю

Міжвідомча комісія із зовнішньої торгівлі розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту сталевих безшовних труб з Китаю. Приводом стало звернення національного виробника, який вказав на низькі ціни імпорту. Зокрема, у 2018 році ціни продажу китайської продукції були нижчими за собівартість внутрішнього виробництва.

За даними Державної служби статистики України, імпорт безшовних труб з Китаю в 2018 році зріс на 83% і становив 33,5 тис. т. Це 47,4% загального імпорту безшовних труб. У таких умовах виникає загроза для внутрішнього виробництва, тому рішення про розслідування є обґрунтованим.

Україна запровадила додаткове мито на російську продукцію

За рішенням Кабінету Міністрів, з 1 серпня 2019 року імпорт продукції з Росії обкладатиметься спеціальним митом, незалежно від інших імпортних мит. Виняток становлять товари чутливого імпорту. Для металургійної промисловості – це коксівне вугілля і кокс.

У 2018 році Україна імпортувала з РФ близько 7 млн т коксівного вугілля (майже 50% потреб українських коксохімів) і 600 тис. т коксу (6% потреб металургійних заводів). Раніше Росія запровадила обмеження на експорт вугілля і коксу в Україну: з 1 червня 2019 року поставки будуть здійснюватися по спецдозволу.

Основними українськими статтями імпорту сталевої продукції з РФ є тонколистовий гарячекатаний прокат (103 тис. т у 2018 році), холоднокатаний непокритий листовий прокат (64 тис. т), гарячекатані прутки (63 тис. т). Потенційно ця продукція може бути заміщена за рахунок виробництва на українських підприємствах або імпорту з інших джерел.

GMK Center представив європейський досвід використання екологічних податків

Журнал Ecobusiness і Професійна асоціація екологів України провели круглий стіл на тему «Бізнес-держава-навколишнє середовище: екологічний податок в Україні». Захід відбувся за підтримки Орхуського центру при Міністерстві екології та природних ресурсів. Мета круглого столу полягала у виробленні пропозицій щодо реформування системи збору та використання екологічного податку в Україні.

Під час заходу Андрій Глущенко, аналітик GMK Center, кандидат економічних наук, розповів про європейський досвід використання екологічних податків. Країни Євросоюзу мають налагоджену систему екологічного субсидування. Вона включає гранти (в тому числі за рахунок вуглецевих фондів), податкові пільги, пільгові кредити. Українським підприємствам не вистачає такого роду фінансових інструментів. Тому GMK Center підтримує законодавчі ініціативи, які встановлюють механізми повернення частини сплачених екологічних податків на фінансування природоохоронної діяльності підприємств.

 

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі