Дороги über alles: на що витратять кошти держбюджету-2022 — Статті

Улюбленим дітищем влади залишаються автодороги. До другого читання витрати на «Укравтодор» сягнули 63,6 млрд грн

Верховна Рада прийняла законопроєкт №6000 про держбюджет на 2022 рік. У цілому документ підтримали 268 народних депутатів.

У версії до другого читання доходи держбюджету зросли на 55 млрд грн, або на 4%, – до 1,32 трлн грн. Витрати збільшилися 56 млрд грн, або на 5,8%, – до 1,5 трлн грн. Податкові надходження зросли на 64 млрд грн, або на 5,8%, – до 1,17 трлн грн за рахунок таких податків:

23 млрд грн – рента за видобуток газу;
21 млрд грн (+15%) – податок на прибуток підприємств;
1,8 млрд грн (+46%) – екологічний податок та ін.

У першій версії держбюджету багато інфраструктурних витрати частково залежали від прийняття скандального законопроєкту №5600. 30 листопада цей документ був прийнятий. Фінальна версія головного державного кошторису передбачає, що додаткові надходження, закладені в законопроєкт №5600, мають становити 15-20 млрд грн проти початкових 60 млрд грн. З урахуванням прийняття зазначеного законопроєкту окремі статті інфраструктурних витрат скоротилися в порівнянні з першою версією держбюджету.

Дорожній фронт

Улюбленим дітищем влади залишаються дороги. До другого читання «Укравтодору» накинули ще 2,5 млрд грн, у результаті сума збільшилася до 63,6 млрд грн.

До другого читання Кабінет Міністрів збільшив бюджет Державного дорожнього фонду на 4,2 млрд грн – до 86 млрд грн. Його кошти будуть спрямовані на такі бюджетні програми:

розвиток мережі автодоріг державного значення – 42 млрд грн;
«Дорожня» субвенція місцевим бюджетам – 24,6 млрд грн;
погашення «дорожніх» боргів – 15,8 млрд грн;
фінансування безпеки дорожнього руху – 2,4 млрд грн.

Окремим рядком йдуть витрати в 706 млн грн на добудову залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві.

Загалом на дорожнє будівництво в 2022 році планують витратити близько 125 млрд грн. Крім коштів Дорожнього фонду, на цілі будівництва й реконструкції доріг активно залучаються кредитні гроші.

У рамках меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) Україна взяла на себе зобов’язання з 2022 року повернутися до практики обмеження держгарантій до 3% доходів загального фонду держбюджету на рік. Відповідно, цей показник зменшився з 50 млрд грн до 40 млрд грн. Відзначимо, за 9 місяців 2021 року уряд надав держгарантії за позиками суб’єктів господарювання на загальну суму 39 млрд грн. Велика частина цієї суми (29 млрд грн) – держгарантії за двома позиками «Укравтодору».

Залізні витрати

У рамках модернізації залізничної інфраструктури держбюджет на 2022 рік передбачає такі витрати:

оновлення пасажирського рухомого складу й модернізація залізничної інфраструктури для пасажирських перевезень – 5,2 млрд грн, у тому числі 4,3 млрд грн – за рахунок загального фонду держбюджету;
модернізація залізниці – 294,1 млн грн;
проєктування і виконання робіт з євроколії від станції Чоп до станції Ужгород – 7,2 млн грн.

З цих коштів 3,5 млрд грн планується спрямувати на закупівлю нових пасажирських вагонів, включаючи 70 вагонів для денних швидкісних поїздів. Ще близько 2 млрд грн передбачено направити на розвиток залізничної інфраструктури, зокрема завершення електрифікації ділянки Житомир – Новоград-Волинський.

Нагадаємо, у запропонованій до першого читання версії держбюджету-2022 на розвиток залізничної інфраструктури було заплановано виділити 10 млрд грн. З них: 3,9 млрд грн – «гарантовані» і 6,1 млрд грн – ресурс за рахунок законопроєкту №5600.

Відзначимо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що «Укрзалізниця» в найближчі два роки купить 500 пасажирських вагонів. Водночас у держбюджеті на 2022 рік виділено кошти тільки на 100 пасажирських вагонів (як і в держбюджеті-2021). Можливості УЗ купувати вагони власним коштом наразі вкрай обмежені. Таким чином, грандіозні плани вкотре можуть залишитися тільки планами.

Інша інфраструктура

У частині іншої транспортної інфраструктури в держбюджеті-2022 заплановано такі витрати:

аеродромна інфраструктура – 3,8 млрд грн;
судноплавні шлюзи – 742 млн грн, у тому числі 703 млн грн – за рахунок спецфонду держбюджету;
розвиток міського пасажирського транспорту – 1 млрд грн.

Крім того, в держбюджеті передбачено видатки на подовження метрополітену в Харкові (627 млн грн) і завершення будівництва метрополітену в Дніпрі (1,5 млрд грн).

Нагадаємо, в запропонованій до першого читання версії держбюджету-2022 на розвиток авіаційної інфраструктури було передбачено 5,5 млрд грн. З них: 400 млн грн – «зафіксовані» і 5,1 млрд грн – за рахунок №5600. Серед конкретних проєктів: нові аеропорти в Дніпрі й Закарпатті, реконструкція аеропорту у Вінниці.

Будівельні потужності

До другого читання витрати бюджету на соціально-економічний розвиток регіонів збільшилися на 6 млрд грн, на регіональну інфраструктурну субвенцію – на 9 млрд грн. Ці витрати можна віднести до підтримки регіонального будівництва.

Також у держбюджеті передбачена докапіталізація у 2022 році ОВДП компанії «Укрфінжитло» на 30 млрд грн для розвитку іпотеки та здійснення термомодернізації. Нагадаємо, наприкінці листопада Кабмін уже «залив» 20 млрд грн в «Укрфінжитло» для розвитку пільгової іпотеки. Цієї суми вистачить для придбання близько 12 тис. квартир на умовах фінансового лізингу.

На наступний рік у держбюджеті також передбачені витрати на будівництво (придбання) житла за окремими силовими структурами: для Міноборони – 1,23 млрд грн, для Нацгвардії – 241 млн грн, для Держприкордонслужби – 200 млн грн, для Служби зовнішньої розвідки – 125 млн грн, для Головного управління розвідки – 110 млн грн, для Державної служби надзвичайних ситуацій – 30 млн грн.

Крім того, держбюджет передбачає окремі інфраструктурні програми:

будівництво та реконструкція об’єктів соціально-культурної інфраструктури (через Держагентство інфраструктурних проєктів) – 600 млн грн;
програма розвитку муніципальної інфраструктури (через Міністерство розвитку громад і територій) – 500 млн грн та ін.

Індустріальний розвиток

Серед найбільших напрямів витрат, які передбачають промислові замовлення, можна відзначити такі:

розвиток озброєнь і військової техніки – 28,4 млрд грн;
фінансова підтримка сільгосптоваровиробників – 4,4 млрд грн;
функціонування Фонду енергоефективності – 2,6 млрд грн;
виконання оборонних програм (через Мінстратегпром) – 2,53 млрд грн;
держкапвкладення на розроблення й реалізацію Держінвестпроекту – 2,7 млрд грн;
компенсація фінансових зобов’язань за кредитними та лізинговими договорами у сфері машинобудування – 1 млрд грн;
реконструкція меліоративних систем – 1 млрд грн.

При цьому, за оцінками Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), критично мало коштів виділено на стратегічні завдання – технічне переоснащення й модернізацію державних вугільних підприємств (400 млн грн), створення центрів креативної індустрії (200 млн грн) і запуск роботи Фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству (200 млн грн).

«Позитивом є виділення 1 млрд грн на компенсацію відсоткових ставок за кредитами й договорами в галузі машинобудування. Утім, набагато більший ефект дало би прийняття законопроэкту про локалізацію №3739, який штучно гальмують у Верховній Раді вже понад півтора року. За підрахунками бізнесу, цей закон дав би 4% зростання ВВП і 60 тис. нових робочих місць», – додають в УСПП.

Цікавим і показовим є приклад виділення коштів на стимулювання розвитку індустріальних парків, на що спрямовано 400 млн грн. Водночас нещодавно прийнятий закон передбачає виділення мінімум 2 млрд грн бюджетних коштів на розвиток індпарков щорічно. Інакже кажучи, в рамках обмеженого бюджетного ресурсу держава намагається по максимуму закрити всі питання, що вдаэться з великими труднощами.