Ціни на електроенергію в Європі в листопаді зростали на тлі збільшення попиту

Виключеннями стали піренейський ринок та Італія із рекордною для листопада сонячною генерацією

У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у листопаді у порівнянні з жовтнем зросли у більшості країн (за винятком Португалії, Іспанії та Італії). Суттєве зростання зареєстрував скандинавський ринок, зокрема, у Швеції у порівнянні із жовтнем вартість електроенергії збільшилась у 2,6 раза.

За даними Ember, ціни становили:

• Італія – €121,8/МВт·год (-9,2% м./м.);
• Франція – €89,02/МВт·год (+5,7%);
• Німеччина – €91,2/МВт·год (+4,4%);
• Іспанія – €63,6/МВт·год (-29,2%);
• Польща – €98,4/МВт·год (+3,2%);
• Швеція – €68,2/МВт·год (+2,6 раза).

Тенденції листопада

Як зауважили в AleaSoft Energy Forecasting, середній показник листопада в Іспанії та Португалії був найнижчим з березня 2021-го, ціни на ринках Північної Європи – найвищими з квітня поточного року.

На іспанському, португальському та італійському ринку минулого місяця зростання попиту було найменшим в порівнянні з жовтнем. Окрім того, виробництво сонячної енергії у цих країнах побило рекорди для листопада, а в Італії були рекордними й обсяги вітрогенерації.

У скандинавських країнах температура у листопаді впала значно нижче історичних середніх значень. Це призвело до зростання попиту на електроенергію, зокрема у Швеції минулого місяця споживання досягло максимуму за 8 місяців. Попри те, що сумарне виробництво електроенергії на атомних електростанціях Фінляндії та Швеції, пише  Argus. Media, минулого місяця досягло трирічного максимуму, це не сильно вплинуло на спотові ціни на е/е – у цих країнах вони значно зросли, оскільки збільшилось виробництво на газових електростанціях, а обсяги вітрогенерації натомість суттєво впали.

В Україні середньозважена ціна електроенергії на ринку на добу наперед (РДН) в листопаді поточного року зросла на 7,2% м./м. – до 4357,8 грн/МВт·год (€110,04 за курсом за курсом 39,6грн/євро) свідчать дані «Оператора ринку».

Заходи ЄС

У листопаді поточного року Єврокомісія на пів року (до червня 2024-го) продовжила дію схеми, що дозволяє країнам ЄС надавати допомогу компаніям, постраждалим від стрибків цін на енергоносії, викликаних вторгненням РФ в Україну. Вона була запроваджена у березні 2022-го, термін дії спливав 31 грудня поточного року.

Цей тимчасовий захід дозволяє країнам-членам блоку надавати різні форми фіндопомоги для компенсації компаніям, які постраждали від високих цін на газ та електроенергію. Хоча із минулого року ціни на енергоносії стабілізувалися, у ЄК зауважили, що «енергетичні ринки залишаються вразливими», оскільки війна в Україні та ширша геополітична напруженість і досі залишаються джерелами невизначеності.  Втім у Брюсселі зазначили, що країни ЄС можуть продовжувати підтримку шляхом покриття частини додаткових витрат на енергоносії лише доти, доки ціни на них значно перевищують докризовий рівень.

Окрім того, наприкінці листопада Єврокомісія запропонувала план для збільшення інвестицій в європейські електромережі (Action Plan for Grids). За оцінками блоку, споживання електроенергії в ЄС зросте приблизно на 60% від теперішнього часу до 2030 року. Цього десятиліття Європі потрібно буде інвестувати €584 млрд для оновлення своїх розподільних мереж, враховуючи, що 40% із них – старше 40 років. Багато із них необхідно адаптувати від традиційної моделі електростанцій, що працюють на викопному паливі, до енергії із відновлювальних джерел.

«Європа забезпечить свою енергобезпеку та втілить свої кліматичні амбіції, лише якщо наша енергетична інфраструктура буде розширюватися та розвиватися, щоб бути придатною для декарбонізованої енергетичної системи. Мережі мають бути засобом, а не вузьким місцем у переході на чисту енергію», – зауважила Кадрі Сімсон, комісар з енергетики ЄС.

Німеччина

Наприкінці листопада німецький уряд оголосив, що Фонд економічної стабілізації загальним обсягом €200 млрд, який субсидував ціни на електроенергію та газ для домогосподарств і підприємств, буде закритий наприкінці поточного року. Гальмування цін на енергоносії не буде продовжено до березня 2024 року – раніше на пролонгування цього заходу погодився парламент країни. Це викликало незадоволення партій-партнерів по коаліції.

Німецький уряд зіштовхнувся із необхідністю важких кроків після рішення суду, який визнав неконституційним перерозподіл €60 млрд з невикористаних коштів на боротьбу з коронавірусом до Фонду клімату та трансформації (KTF), що залишило уряд із відповідною дірою у бюджеті й ускладнило можливість Берліна наступного року надавати компаніям держпідтримку.

Водночас німецький бізнес суттєво скоротив скоротили свої інвестиційні плани на поточний і 2024 рік. Про це свідчить дослідження інституту Ifo в Мюнхені, повідомляє FT. У основу дослідження лягли відповіді 5 тис. компаній. Найбільше скорочення інвестпланів виявили у виробничому секторі, де інвестиційний індекс знизився з 21,4 у березні до 6,8 в останньому звіті.

Зауважимо, що бюджетна криза в Німеччині, окрім іншого, загрожує запланованій підтримці вітчизняних виробників сонячних батарей, пише Reuters. У рамках зусиль, спрямованих на зменшення залежності від Китаю та стимулювання економічного зростання, у червні поточного року Берлін оголосив про плани підтримки компаній, які хочуть створити або розширити потужності з виробництва сонячної енергії в країні. На програму було передбачено близько €2,5 млрд. Половину суми мав надати федеральний уряд через свій кліматичний фонд.

Польща

У грудні польський Сейм ухвалив рішення про замороження цін на електроенергію на пів року у 2024-му. Протягом шести місяців буде діяти стелю цін для визначених груп споживачів (домогосподарств, а також фермерів, малого та середнього бізнесу, які спочатку не передбачалися, що викликало критику). Окрім того, закон передбачає обмеження цін на електроенергію для відповідних споживачів, які уклали договори з гарантією фіксованої ціни. Вартість заморожування цін на енергоносії була оцінена в 16,5 млрд злотих, а джерелом фінансування визначено Фонд боротьби з COVID-19.

Проєкт закону також містив положення про лібералізацію будівництва вітряних електростанцій і вітряків у Польщі. Проте до нього згодом було внесено поправку, яка виключає положення про ВЕС. Питання поки залишається закритим, пропозиція може повернутися як окремий урядовий проєкт, не пов’язаний із заморожуванням цін на енергоносії. У Польщі одна з найвищих спотових цін на електроенергію в Європі, оскільки вона виробляє близько 70% електроенергії з вугілля, яке є дорогим через вартість викидів вуглецю, тож проблематика вітроенергетики викликає дебати у країні.

Заповненість газосховищ

За прогнозами рейтингового агентства Moody’s, рекордно високий рівень заповненості газосховищ на кінець листопада (близько 97,5%) дозволяє ЄС зустріти зимовий сезон з дуже обмеженими ризиками дефіциту енергоресурсів.

За базовим сценарієм Європа, швидше за все, вийде із зими із газосховищами, заповненими на 55%, що забезпечить хорошу позицію для їх поповнення перед зимою 2024/2025 років.

Навіть за негативним розкладом (подальше скорочення постачань російського трубопровідного газу, холодніша зима) рівень зберігання газу в сховищах на кінець березня все ще становитиме близько 35%, що можна порівняти з середнім десятирічним показником наприкінці опалювального сезону. Втім, аналітики Moody’s зауважують, що Європа залишається вразливою до скорочення пропозиції.

У фінансовій групі ING очікують, що рівень зберігання газу цієї зими буде нижче рівня торішнього зимового сезону, проте значно вище середнього. Аналітики також зауважили, що на світових газових ринках наприкінці 2024-го почнуть з’являтися нові експортні потужності СПГ (велика частина – за рахунок США), що зробить Європу менш вразливою з цього періоду.

За даними платформи AGSI, показник заповненості газосховищ в середньому по ЄС на 1 грудня 2023-го становив 94,8%.

Втім, Єврокомісія наприкінці листопада запропонувала на 12 місяців продовжити дію надзвичайних заходів, запроваджених у 2022 році у відповідь на енергокризу, спровоковану вторгненням РФ в Україну. Хоча ситуація на європейському енергоринку  є більш безпечною, ніж рік тому, ЄК пропонує цей крок для подальшого підвищення безпеки постачання газу та посилення стійкості ринку.

Пропозиція про продовження включає три заходи, зокрема, верхню межу ціни на газ, термін дії якої закінчується в лютому 2024 року. З моменту набуття чинності цього механізму (лютий 2022-го) граничні ціни на газ жодного разу не застосовувалися. Проте у ЄК вважають, що ринок залишається нестабільним і в останні місяці спостерігався ряд епізодів значної волатильності. Механізм мав запускатися, якщо базова контрактна ціна TTF перевищує €180/МВт·год, і вона щонайменше на €35/МВт·год вища за еталонну світову ціну на СПГ протягом трьох робочих днів поспіль.