Блокада автопереходів коштуватиме українській економіці щонайменше $1 млрд

Загальна ціна протестів польських перевізників та фермерів залежить від тривалості акції, але загрожує вартувати дорого

Після початку війни український експорт багато в чому переорієнтувався на країни Європи, а західні прикордонні переходи стали найважливішими логістичними хабами для українського експорту та імпорту. За 10 місяців поточного року питома вага країн Євросоюзу у структурі українського експорту становила 65%, в імпорті – 51%. Саме тому блокада автопереходів, що триває вже місяць, на кордоні з Польщею поставила під удар значну частину української зовнішньої торгівлі, а в середньостроковій перспективі і всю стабільність економіки країни.

Ціна блокади

Блокування західних автопереходів вже спричинило численні негативні наслідки для українського бізнесу та його контрагентів. Найявніші з них – зростання логістичних витрат у 3-4 рази, затримки поставок, зрив контрактів та інше, що призвело до подорожчання багатьох позицій імпортної продукції. Так, ціни на автогаз у мережах АЗС за місяць зросли на 30%, а імпортні будматеріали – на 5-10%. Продовження блокади може призвести до дефіциту імпортної продукції, зокрема, критично важливої для оборони країни.

«Суттєво зростають витрати на перевезення, що впливає на собівартість продукції та цінову конкурентоспроможність компаній. Спостерігається зміна маршрутів, водночас збільшуються черги на словацькому та угорському кордонах. Неможливість виконати зобов’язання перед замовниками, що спричинить штрафні санкції з боку покупців, скасування подальших замовлень та втрату клієнтів. Неможливість імпорту необхідної сировини чи комплектуючих створює ризики для українських виробництв. Все це безпосередньо впливає на доступ населення в Україні до необхідних товарів і безперебійну роботу підприємств», – підкреслюють у Європейській Бізнес Асоціації (ЄВА).

Поточні оцінки показують, що блокада прикордонних переходів вже призвела до величезних фінансових втрат: у рамках однієї середньої компанії може йти мова про сотні тисяч гривень, у масштабах країни – про сотні мільйонів доларів. Серед фінансово-економічних втрат можна відзначити такі:

Блокування кордону призвело до зниження експорту автотранспортом у листопаді на 26,7% – до 783 тис. т, імпорту – на 23,5%, до 967,1 тис. т. Загалом у листопаді обсяг українського експорту через польський кордон скоротився на 40%.
Федерація роботодавців України оцінила втрати української економіки приблизно €400 млн станом на 22 листопада.
За розрахунками ЄВА, середні щоденні втрати компаній бізнес-об’єднання (експортерів та імпортерів) становлять 1 млн грн. За два тижні блокади загальні збитки перевищили 300 млн грн.
За оцінками Reuters, блокада може коштувати українській економіці в 1% зростання ВВП у разі затягування протестної акції.
Надходження від митниці за листопад склали 81% від плану – за індикативного показника 48,5 млрд грн фактично отримано 39,2 млрд грн.

Загальна ціна блокади для української економіки залежить від тривалості акції протесту. За оцінками Мінфіну, у 2022 році ВВП України становив $161 млрд. Тому зниження ВВП на 1% у грубих підрахунках означає економічні втрати у розмірі понад $1,6 млрд. Якщо взяти за основу, що втрати лише за два тижні блокади становили €400 млн, то до середини грудня вони перевищать €1 млрд.

Якщо врахувати, що у жовтні НБУ покращив свій прогноз зростання ВВП на поточний рік до 4,9% з 2,9%, то за підсумками року зростання української економіки може знизитися нижче 4%. Більше того, негативний ефект від блокування пунктів пропуску проявлятиметься й у наступні роки через зрив довгострокових контрактів.

Цікаво, що блокада вдарить і по самій Польщі, враховуючи її значущість у торговому балансі України. Так, за 10 місяців поточного року питома вага Польщі у структурі українського імпорту становила $5,5 млрд або 10,5%.

Суть проблеми

Основна причина блокади у підтримці української економіки, яку в умовах війни спробував надати Євросоюз. До 2022 року всі українські автоперевізники мали отримувати дозвіл на перетин кордону з відповідною країною ЄС. Однак підписання угоди між Україною та ЄС про вантажоперевезення автотранспортом скасувало необхідність отримання дозволів на постійній основі, тобто українські автоперевізники отримали вільний доступ на ринок ЄС.

Ця угода діє до 30 червня 2024 року, але польські перевізники почали протестувати набагато раніше. З 6 листопада вони розпочали блокувати кілька автопереходів. Пізніше до них приєдналися словацькі водії – вони перекрили єдиний на своєму кордоні автовантажний пункт пропуску Вишні Немецьке – Ужгород. Усі вони були незадоволені приходом українських перевізників на внутрішній ринок ЄС із демпінговими тарифами на транспортні послуги. Втім, словаки швидко вийшли з гри – їхня блокада тривала з 1-го до 4-го грудня.

Важливо розуміти, що у блокаді кожен учасник намагається вирішити свої проблеми, які часом зовсім не пов’язані з Україною. Наприклад, у блокаді беруть участь водії вантажівок, які втратили можливість працювати на ринках Білорусі та РФ через заборону в’їзду польських вантажівок до цих країн після аналогічного рішення Польщі. Іншими словами, вони втратили роботу через рішення польської влади, а крайньою зробили Україну. Ну а питання цінової конкурентоспроможності – це про ефективність роботи транспортного бізнесу європейських перевізників, а не про Україну.

Проте вершиною абсурду стало приєднання до блокади польських фермерів, вимоги яких навіть побіжно не пов’язані з Україною. Вони очікують від польської влади доплат до закупівельних цін на кукурудзу, продовження програми здешевлення кредитування та збереження ставки агроподатку.

Переговорні позиції

Українська влада намагалася вирішувати питання з протестувальниками та польською владою, але відразу обговорила, що не обговорюватиме повернення до системи дозволів на автоперевезення. До кінця листопада жодного особливого поступу в переговорах не було.

Зокрема, польська влада не виявляє належної активності у вирішенні проблеми блокади – вона закликала Україну виконати вимоги перевізників і планувала звертатися до ЄС з проханням відновити систему дозволів на вантажоперевезення для нашої країни.

Для такої позиції є кілька причин.

Польща має свої претензії до української влади, а також до чиновників Євросоюзу.
Після жовтневих парламентських виборів у Польщі відбувається процедура зміни влади.

Протестувальники та польська влада фактично вимагають залучення до переговорів влади ЄС, оскільки рішення про ліквідацію системи дозволів на автоперевезення приймалося на рівні Євросоюзу. Проте Єврокомісія виступає за збереження «транспортного безвізу» для України.

Перші рішення

Незважаючи на відсутність комплексного позитивного результату переговорів, перші ознаки вирішення окремих проблем є. Профільні міністерства України та Польщі напрацювали такі заходи щодо розблокування кордону:

відкриття пункту пропуску Угринів – Долгобичів для проїзду порожніх фур;
створення в системі «ЄЧерга» окремих проїздів для порожніх вантажівок на пунктах пропуску Ягодин – Дорогуськ та Краковець – Корчова, де є необхідні смуги з обох боків кордону;
запуск пілотного проекту з реєстрацією у системі «ЄЧерга» безпосередньо перед перетином кордону на пункті пропуску Ніжанковичі – Мальховіце строком на один місяць.

Перші компромісні рішення вже реалізовані – з 4 грудня пункт Угринів – Долгобичів відкрили для проїзду порожніх вантажівок. На цьому позитивні зрушення поки що закінчуються.

Поки не зрозуміло, коли і чим закінчиться блокада і де межа шалених амбіцій протестувальників, які планують продовжувати акцію до 1 лютого 2024 року. Водночас інформаційна складова переговорів частково є непублічною.

«Ми ведемо активну роботу щодо вирішення цієї ситуації. Не вся вона може бути публічною, адже не завжди ця публічність грає країні на руку. Але ми маємо підстави сподіватися, що завдяки цьому діалогу з обох сторін ми зможемо залагодити ситуацію. Наші дипломатичні кроки можуть посилити й експортери, які мають контрагентів у Польщі», – зазначає Юлія Свириденко, перший віце-прем’єр – міністр економіки.

Протестувальники вибрали для старту блокади момент, коли у Польщі утворився правовий та частково політичний вакуум, що ніяк не сприяло швидкому вирішенню гострих проблем. Більш ефективна участь польської влади у вирішенні проблеми блокади можлива вже після формування нового уряду, який з’явиться не раніше другої половини грудня.