8-й тиждень: Україна посіла 12-те місце в рейтингу виробників сталі

Аналіз впливу новин за 22-26 лютого 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Економіка й ринок сталі несподівано швидко оговтуються від кризи COVID-19. Прогнозується, що в 2021 році споживання прокату в Україні зросте на 3%. Вітчизняні виробники демонструють високий рівень завантаження. Ціни на ринку залишаються високими, чому частково сприяє дорога сировина.

Споживання готового прокату в Україні у 2020 році знизилося на 1%, а у 2021 році зросте на 3%

Такі дані озвучив у своїй презентації Роман Курашев, директор з маркетингу «Метінвест Холдинг», на IX Конференції учасників ринку сталевого будівництва, організованої УЦСБ.

За його даними, видиме споживання готового прокату в Україні, не включаючи труби, у 2020 році становило 4,580 млн т. Максимальне падіння споживання припало на сегмент арматури – 11% з 950 тис. т до 850 тис. т. Але ринок арматури повністю відновиться у 2021 році, оскільки очікується зростання на 12%, максимальне серед інших видів прокату.

Набагато краще впоралися сегменти прокату з полімерним покриттям (+11% у 2020 році) та іншим покриттям (-2%). У 2021 році хороша ситуація з цими видами продукції збережеться, очікується зростання споживання на 2-3%.

Загалом очікується, що споживання готового прокату в 2021 році зросте на 3% – до 4,717 млн т.

З 2017 року ринок України перебуває в стагнації, демонструючи зростання або падіння в межах 1%. Озвучений прогноз – це практично максимум 2018 року (4,73 млн т) і максимальний темп зростання за останні чотири роки. Це вельми оптимістична оцінка, але цілком реальна на тлі швидкого постковідного відновлення. Однак подальше зростання від цих рівнів малоймовірне, адже жодних структурних змін у нашій економіці з 2017 року не відбулося. Тому більш імовірним є продовження стагнації.

За межами Китаю обсяг виробництва сталі в січні зріс на 2,5% р./р.

Обсяг виробництва сталі у світі в січні 2021 року зріс на 4,8% р./р. При цьому за межами Китаю – на 2,5%. Ціни тримаються на високому рівні: на г/к рулон з регіону СНД на рівні $740 за максимуму в $765.

Той факт, що споживання повністю відновилося до докризових рівнів, ми відзначали ще за підсумками грудня. Але тепер бачимо продовження тенденції та зростання відносно 2019 року. Крім того, 4-й квартал 2019 року був кризовим, тобто зростання грудень до грудня частково пояснюється низькою базою порівняння. Але зростання в січні на 2,5% за межами Китаю свідчить про хороший стан ринку. Економіка швидко відновилася після пандемії.

Якщо орієнтуватися на дані щодо сталеплавильних потужностей від OECD станом на кінець 2019 року, то можна говорити про те, що виробники Китаю, Індії та Росії в січні працювали з максимальним завантаженням – 92-93%. Також високе завантаження мають виробники Туреччини – 82%.

Обсяги виплавки в ЄС залишилися практично на рівні січня минулого року (-0,4%). Рівень використання потужностей в ЄС становив 67%, що, на нашу думку, є заниженим. OECD можуть враховувати потужності давно зупинені як невідповідні екологічним вимогам або неефективні, що майже не мають шансів на запуск.

Україна в січні не показала аналогічні світовим темпи зростання виробництва сталі в січні. Але при цьому залишилася на 12-му місці серед найбільших виробників, на 40 тис. т випередивши Тайвань.

За нашими розрахунками, виробники з України в січні були завантажені в середньому на 81%, що розходиться з даними OECD щодо потужностей – 57%, які враховують потужності заводів неконтрольованих територій, закритий мартен АМКР, а також використовують застарілі завищені дані про номінальні потужності низки підприємств.

У лютому обсяг виробництва сталі в Україні знизиться місяць до місяця через різницю в кількості днів, але завантаження має залишитися високим – як мінімум на рівні січня.

Fitch підвищило прогноз цін на залізну руду у 2021 році

Міжнародне рейтингове агентство Fitch переглянуло прогноз цін на залізну руду на 2021 рік – з $75/т до $125/т. Таке значне коригування пов’язане з обмеженою пропозицією руди, яка, згідно з очікуваннями, збережеться протягом наступних двох років.

Зокрема, на 2021 рік Vale скоротила свій прогноз видобутку, тоді як інші виробники ЗРС працюють майже на повну потужність. Наявні складські запаси залізної руди скорочуються, при тому що попит на сталь і ЗРС з боку ЄС і США зростатиме завдяки фінансовим стимулам від держави.

У довгостроковій перспективі на користь обмеженого попиту свідчить виснаження наявних родовищ і відсутність нових великомасштабних залізорудних проєктів.

Слід наголосити, що ціни сировинних товарів схильні до високої волатильності. Періоди високих цін змінюються періодами низьких цін як за рахунок циклічності економічного розвитку, так і завдяки виходу на ринок нових гравців, яких приваблює висока ціна. Зокрема, очікується запуск залізорудного проекту Сіманду в Гвінеї: Rio Tinto планує завершити перший етап технічних робіт у першому півріччі 2021 року.

Періоди високих цін дають можливість виробникам ЗРС акумулювати фінансові ресурси, необхідні для розвитку. Галузь є капіталомісткою і без регулярних інвестицій не може підтримувати стійкий рівень видобутку залізної руди.

Високі ціни на ЗРС будуть стримувати очікуване зниження цін на прокат в 2021 році, що на руку інтегрованим виробникам, в тому числі з України.

Усі прогнози на більш тривалу перспективу говорять про зниження цін на ЖРC, оскільки очікується вирішення проблем з поставками з Бразилії. Fitch прогнозує $70 за тонну у 2024 році, Morgan Stanley у 2026 році – $ 60. Тож зараз для залізорудних компаній «шоколадний» період, подібний до того, який був у 2010-2013 рр. Але, як і попередній, він триватиме не більше 2-3 років.

Металургійні компанії планують будувати нові потужності на основі водні

Liberty Steel має намір побудувати завод у м. Дюнкерк (Франція) з виробництва заліза прямого відновлення з використанням водню. У разі успішної реалізації проекту завод стане одним з перших об’єктів такого типу в ЄС.

Проєкт передбачає будівництво заводу з виробництва прямого відновлення заліза потужністю 2 млн т на рік та установки з виробництва водню шляхом електролізу потужністю 1 ГВт. До введення в експлуатацію водневої установки завод працюватиме на суміші водню та природного газу.

Використовувати вироблене залізо прямого відновлення планується на заводі Асковаль (Франція). Надлишки відправлятимуть на заводи Liberty в Остраві (Чехія) і Галаті (Румунія), а також на підприємства партнерів проєкту (SHS і Saarstahl).

Група інвесторів, що включає Vargas, Scania, SMS Group, Bilstein Group, EIT, планує реалізувати проєкт H2 Green Steel (H2GS) у Швеції. Проєкт передбачає будівництво заводу з виробництва «зеленого» водню, заводу для виробництва заліза прямого відновлення, електродугових сталеплавильних печей, стану гарячої прокатки та встановлення обладнання для фінішної обробки.

Будівництво планується розпочати в першому півріччі 2022 року. Виробництво почнеться в 2024 році. До 2026 року річні обсяги виробництва сягнуть 2,5 млн т гарячекатаного і холоднокатаного прокату. До 2030 року, як очікується, металургійний завод вийде на повну потужність (5 млн т сталевої продукції на рік).

У реалізацію проєкту H2GS планується інвестувати €2,5 млрд, з яких €1,75 млрд – державне фінансування.

Реалізація всіх великомасштабних проєктів декарбонізації передбачає участь держави, оскільки потрібні великі обсяги інвестицій, які в поточних ринкових умовах не окупаються. Держава за рахунок інструментів економічної політики може виправити помилки ринку, давши можливість розвиватися низьковуглецевому виробництву.

Водневі технології мають найбільший потенціал щодо скорочення викидів СО₂, оскільки дають змогу зменшити викиди майже до нуля. Багато виробників сталі мають свої водневі проєкти, зокрема, ThyssenKrupp, SSAB, Voestalpine, ArcelorMittal, Salzgitter. Очевидно, що в майбутньому кількість таких проєктів збільшуватиметься.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.