Дізнатись більше
Аналіз впливу новин за 2-6 листопада на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center
Україна шукає свій шлях підвищення екологічності економіки. У цьому процесі головне обрати правильний напрям. Але поки що прагнення розвивати зелену енергетику шкодить інтересам промисловості, яка також хоче «озеленитися» й потребує інвестиційних ресурсів. Друга хвиля COVID-19 посилює обмеження для економіки країн Європи, але це поки що не позначилося на ринках металопродукції.
Українські виробники сталі в жовтні зберегли завантаження на рівні вересня
Виробництво сталі в Україні в жовтні, за попередніми даними ОП «Укрметалургпром», становило 1,7 млн т. Це повністю відповідає показнику вересня, якщо врахувати різницю днів у місяцях. За 10 місяців цього року обсяг випуску сталі знизився на 5,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Уже в листопаді-грудні порівняльна динаміка з минулим роком буде набагато кращою. Адже листопад 2019 року був відзначений як місяць з рекордно низьким показником виробництва за всі роки незалежної України. До того ж на поточний рік портфель продажів уже фактично сформований. Незважаючи на запроваджені в Європі локдауни та бурхливу епідемію, ціни дають змогу розраховувати на високе завантаження до кінця року.
Відносно низький показник обсягів виробництва сталі в жовтні зумовлений тим, що ще в середині вересня на ремонт зупинили один з двох конвертерів на «Азовсталі». З початку листопада агрегат планували запустити в роботу.
Інші підприємства протягом жовтня показали доволі високі показники. «Запоріжсталь» від травня видає стабільні результати – в середньому 320 тис. т сталі на місяць. ДМК наростив випуск сталі в жовтні на 13,5% в порівнянні з попереднім місяцем з урахуванням різниці в днях.
Зростання тарифів на передачу електроенергії призведе до збільшення витрат металургійних компаній на 800 млн грн на рік
Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері електроенергетики і комунальних послуг, з 1 грудня 2020 року збільшила тариф на передачу електроенергії на 30,2% (з 240,23 грн/МВт·год до 312,76 грн/МВт·год). Цей крок викликаний насамперед необхідністю компенсувати витрати на оплату зеленого тарифу відновлюваної генерації.
Прийняте рішення, згідно з оцінками GMK Center, призведе до зростання витрат українських металургійних компаній на 800 млн грн на рік. Відповідно, внаслідок регуляторних змін підвищиться фінансовий тиск на підприємства галузі, погіршаться їх інвестиційні можливості, знизиться фінансова стійкість. Фактично посилиться негативний вплив коронавірусної пандемії.
Складається парадоксальна ситуація. З одного боку, розвиток відновлюваної електроенергетики – необхідна умова для декарбонізації металургії, яка потребуватиме великих обсягів зеленої електроенергії. І зелений тариф якраз є інструментом стимулювання альтернативної генерації.
З іншого боку, металургійні компанії не підтримують підвищення тарифів. Це пояснюється наявністю диспропорцій в економічній політиці держави, які за рахунок прагнення розвивати зелену генерацію можуть завдати шкоди металургії.
Розвиток альтернативної електроенергетики – неминучий процес, який вимагає часу. В Україні один з найвищих зелених тарифів в Європі. За рахунок цього тарифу посилено стимулюється розвиток дорогою зеленої генерації, що погіршує конкурентоспроможність українських компаній.
Необхідність форсувати стимулювання альтернативної енергетики наразі видається недостатньо обґрунтованою. У перспективі з’являться інші технології зеленої генерації, які зможуть забезпечити більш низькі ціни на електроенергію. Тому зараз потрібно шукати баланс між інтересами різних галузей, щоб спроби екологізації окремих секторів економіки не завдали шкоди економічному розвитку країни загалом.
Міністерство енергетики запропонувало створити Фонд декарбонізації
Основна мета Фонду декарбонізації – фінансувати проекти зі скорочення викидів СО2. Джерелом наповнення фонду виступатиме податок на викиди СО2.
Функціонування фонду планується організувати без створення окремої юридичної структури – в рамках статті Державного бюджету. Адміністратором Фонду декарбонізації пропонується призначити Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності).
Розглядаються сім напрямів, за якими фінансуватимуться заходи щодо декарбонізації (список невичерпний):
- проекти з модернізації генеруючих підприємств;
- модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення;
- здешевлення проектів з переробки побутових відходів;
- електробуси для громадського транспорту;
- стимулювання використання приватних електрокарів населенням;
- проекти із заміщення традиційних видів палива в бюджетній сфері.
Загалом ідея створення Фонду декарбонізації узгоджується з європейським досвідом. В Євросоюзі є спеціальні фонди, у тому числі в рамках Європейської системи торгівлі парниковими квотами, які фінансують різні екологічні заходи. Водночас виникають сумніви в можливості правильної організації подібного фонду в Україні.
По-перше, серед пріоритетних напрямів діяльності Фонду декарбонізації не вказано фінансування заходів у сфері промисловості, тоді як промислові підприємства є основними платниками екологічного податку і, відповідно, великими джерелами викидів СО2.
По-друге, слід враховувати, що в українських умовах будь-яка правильна ідея економічної політики може бути спотворена та використана не за цільовим призначенням. Як, наприклад, пропоноване створення індустріальних парків, які повторюють, за фактом, вільні економічні зони без інструментів контролю ефективності застосовуваних заходів. У свою чергу, створення фонду, через який розподілятимуться кошти держбюджету, може надати корупційні можливості окремим посадовим особам.
В Україні більш ефективним є механізм, що дає змогу залишати більше коштів на рівні підприємств для здійснення екологічних заходів. Такий механізм підтримує Європейська Бізнес Асоціація. Вона пропонує дозволити підприємствам використовувати до 70% коштів від екоподатку на інвестиції в екомодернізацію.
В даному випадку підприємства зможуть зменшувати суму нарахованого екологічного податку на вартість реалізованих екологічних проектів, самостійно використавши кошти (без перерахування до держбюджету). Завдяки цьому знижується ймовірність нецільового фінансування заходів з держбюджету, а також збільшуються потенційні можливості підприємств щодо реалізації природоохоронних проектів.
У країнах Європи запроваджують повторні локдауни
У зв’язку з різким зростанням захворюваності на COVID-19 багато країн Європи знову запроваджують карантинні обмеження, які безпосередньо впливають на роботу бізнесу та можуть мати негативні наслідки для ринків металопродукції.
Першою країною ЄС, яка оголосила восени про повторне введення локдауну, стала Чехія. Це сталося ще 21 жовтня. Закрито роздрібну торгівля, крім продовольчих магазинів та аптек, а також сферу розваг і громадського харчування. Обмежено пересування населення: тільки на роботу, в магазин чи щодо медичних питань.
З 30 жовтня до 1 грудня запровадила частковий локдаун Франція. Оголошено про закриття сфери громадського харчування, розваг. Працюватимуть лише магазини з продажу товарів першої необхідності. Запроваджено обмеження на пересування населення між регіонами. Залишати житло можна тільки з поважної причини: для роботи, відвідування лікарень, догляду за хворими.
Німеччина оголосила про посилення карантину 2 листопада терміном до кінця місяця. Припинили роботу закладу громадського харчування, розваг, послуги для населення (салони краси, масажні салони та ін.). Роздрібна торгівля повністю продовжує роботу, але з обмеженнями за кількістю відвідувачів. Населенню рекомендовано обмежити пересування й особисті контакти.
Обмеження в Польщі буде посилено з 7 листопада до кінця місяця. Це передбачає закриття закладів громадського харчування та розваг, готелів (тільки для відряджень). У торгових центрах продовжать роботу продовольчі магазини й магазини з продажу товарів першої необхідності.
З 5 листопада на 4 тижні на повторний карантин пішла Англія. Закриваються всі магазини, крім продовольчих і товарів першої необхідності. Заклади громадського харчування працюють на винос. Населенню дозволено залишати житло тільки для роботи, відвідування магазинів або лікаря.
Австрія оголосила про жорсткий локдаун 3 листопада. Заходи триватимуть до 30 листопада і передбачають заборону на вихід з дому без поважної причини. Закриваються заклади громадського харчування і розваг. Магазини продовжують роботу.
Бельгія посилила карантинні обмеження з 2 листопада до середини грудня. Закривається роздрібна торгівля, крім магазинів першої необхідності, також сфера обслуговування населення та заклади громадського харчування. Запроваджується комендантська година, населенню виходити з дому дозволяється тільки за гострої потреби.
Південна Європа поки що не запроваджувала жорстких обмежень, але очікується, що хвиля зростання захворюваності призведе до вжиття відповідних заходів і в цьому регіоні. Греція розглядає «закриття» великих міст. Локдаун у Португалії більш м’який – дозволено навіть роботу ресторанного бізнесу. В Італії карантин передбачає поділ на зони ризику та окремі заходи для кожної з них з обмеженням пересування населення між ними. В Іспанії запроваджують комендантську годину, місцеві ради отримали можливість обмежувати пересування населення між регіонами.
Загалом ці повторні обмеження набагато м’якші за ті, що запроваджувалися навесні. Вони стосуються сфери обслуговування населення, роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, сфери туризму й транспорту. Локдаун не поширюється на роботу промислових підприємств і будівельного сектору. Майже всі країни посилили карантин терміном на один місяць, але якщо захворюваність не стабілізується, обмеження будуть продовжувати.
Звісно, зазначені заходи негативно впливатимуть на економіку. Але поки що ринок металопродукції не реагує на ці новини. Зараз більш сильно на ціни впливає Китай, де попит як і раніше високий.
Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.
