Аналіз впливу новин за 25-29 жовтня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Тема номер один – Європейський Союз все-таки може заборонити експорт брухту. Від розмов питання переходить до конкретики, і скоро може бути прийнято відповідне рішення.

Світове виробництво сталі у вересні впало на 6% до серпня, що супроводжувалося відповідним падінням цін на прокат в межах 6-8% м./м. Позитивну динаміку у вересні показали лише країни ЄС, де відчувається позитивний вплив заходів стимулювання.

EUROFER вважає, що споживання сталі в ЄС у найближчі два роки дедалі зростатиме. Підтримку нададуть практично всі металоспоживаючі галузі.

Євросоюз може заборонити експорт брухту

Таке рішення може бути прийняте 17 листопада в рамках розгляду нормативного акта, що регулює експорт відходів (WSR – waste shipment regulation). Брухт у ЄС визнається відходами.

Чутки щодо ймовірності прийняття рішення про заборону експорту брухту з ЄС почали циркулювати ще рік тому. Тоді загальна думка зводилася до того, що заборона на експорт стосуватиметься тільки брухту низької якості або тільки тих країн, які «не відповідають європейським екологічним стандартам». Однак сьогодні говорять про повну заборону експорту брухту з Євросоюзу в треті країни. Від абстрактних розмов обговорення вийшло на цілком конкретне рішення, ймовірність якого вкрай висока.

Це рішення може перевернути весь світовий ринок брухту та підходи до його регулювання. ЄС – найбільший експортер брухту в світі, що забезпечує четверту частину всієї пропозиції брухту на глобальному ринку. Країни Євросоюзу сумарно експортували в 2020 році понад 22 млн т брухту. Компенсувати такий величезний обсяг поставок просто неможливо. Це призведе до значного зростання цін і дефіциту пропозиції.

Зрозуміло, що заборона на експорт брухту має на меті пом’якшити наслідки енергетичної кризи для європейських електрометалургів. Але це також створить критичну ситуацію для виробників сталі з Туреччини, для яких ЄС забезпечував близько 65% поставок брухту. Можливо, турки розраховують, що дане рішення Євросоюзу їх не зачепить, тому що у них є Угода про зону вільної торгівлі з ЄС. Але це не врятувало їх від запровадження захисних квот і низки інших заходів щодо обмеження імпорту сталі.

Щоб нейтралізувати втрати металургів через дестабілізацію на глобальному ринку брухту, уряди інших країн будуть змушені впроваджувати такі заходи. Тобто заборона експорту брухту з ЄС викличе «ефект доміно», аналогічний хвилі заходів протекціонізму після запровадження в США «секції 232».

Взагалі, слід відзначити нову тенденцію у сфері торговельних обмежень – заходи, зумовлені екологічними цілями, як, наприклад, CBAM. Тепер – обмеження на експорт брухту. Європейці задають тренд у цьому напрямі.

Виробництво сталі у світі у вересні знизилося на 6% м./м.

Виробництво сталі в Україні в вересні знизилося на 8,4% м./м. Але динаміка виробничих показників в Україні виявилася далеко не найгіршою. Уся сталева галузь різко пригальмувала на початку осені.

Головний внесок у глобальне зниження виробництв вніс Китай, який скоротив обсяг випуску сталі на 11,3%, або на 9,4 млн т. Обсяг виробництва вересня став для Китаю мінімальним за останні 4 роки. Уряд обмежує споживання електроенергії металургами, чим убиває двох зайців – пом’якшує наслідки енергокризи й забезпечує виконання завдання щодо зниження обсягу виробництва сталі. За даними ЗМІ, завантаження потужностей місцевих електросталеплавильних компаній впала у вересні з 80% до 60%, конвертерних – з 88% до 73%.

Звертає на себе увагу падіння виробництва сталі в Ірані на 48% м./м. Іран має проблеми з дефіцитом електроенергії з початку року. В адміністративному порядку уряд наказує металургійним підприємствам скоротити споживання. Виробництво сталі в Ірані засновано на технології DRI з електропечами.

Також на 50% впав обсяг випуску сталі у В’єтнамі, а в Південній Кореї – на 9,8% м./м. Тобто всі великі азійські виробники показали слабку динаміку. Виняток становить лише Японія, яка наростила обсяги виплавки на 2,5% м./м. Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії відзначає сильний внутрішній попит на тлі відновлення промисловості від наслідків епідемії і прогнозує його збереження в 4-му кварталі, незважаючи на проблеми з дефіцитом чіпів у автомобілебудівників.

Туреччина знизила обсяг виплавки на 5,7%, проте зберігає вкрай високі для галузі показники. За підсумками 9 місяців обсяг виробництва зріс на 16,7%. Турецька влада очікує, що місцеві металурги зможуть досягти рекордного рівня випуску сталі – 40 млн т. Драйвером зростання став експорт.

Туреччина є своєрідною моделлю того, як працює експортоорієнтована галузь в умовах хорошої кон’юнктури – вона показує рекорди виробництва й експорту. Абсолютна протилежність Україні, де металургійні підприємства не змогли наростити обсяги виробництва вище 1,85 млн т сталі на місяць, коли, здавалося б, високі ціни створили можливості для експорту. Це до питання про фактичне завантаження потужностей. У турецьких металургів воно було невисоким і давала змогу наростити випуск на 15% за рік. В Україні підприємства не мають надлишкових потужностей, використовуючи наявні потужності на максимум.

У країнах Євросоюзу виробництво, навпаки, показало значне зростання. Наприклад, у Німеччині, де випуск сталі зріс на 10% м./м., або в Італії – на 14% м./м.

EUROFER прогнозує зростання видимого споживання сталі в ЄС на 13% у 2021 році

Згідно з оцінками EUROFER, реальне споживання сталі в ЄС в 2-му кварталі поточного року зросла на 21% р./р. Позитивна динаміка зафіксована вперше за останні 8 кварталів. У 2020 році реальне споживання в ЄС скоротилося на 9,8% в річному обчисленні, у 2019-му – на 4,0%. За підсумками 2021 року асоціація очікує зростання на 7% з подальшим помірним зростанням на 4,4% у 2022 році.

2020 рік загалом проходив під впливом постійного поширення пандемії коронавірусу, і в результаті видиме споживання сталі в ЄС знизилося на 10,6% в річному виразі після падіння на 5,2% у 2019 році. Відновлення видимого споживання почалося в 4-му кварталі 2020 року (+3,6% р./р.) і продовжилося у 2021-му: 1-й квартал – +0,8% р./р., 2-й квартал – +40,5% р./р. Високі темпи зростання пов’язані з ефектом низької бази порівняння: у 2-му кварталі 2020 року промислова активність найбільш сильно сповільнювалася в зв’язку із запровадженням жорстких карантинних обмежень.

У 2021 році EUROFER очікує зростання видимого споживання на 13% р./р. з продовженням зростання в наступному році на 4,7%. При цьому асоціація відзначає нерівномірність відновлення економічної активності в ЄС і наявність понижувальних ризиків, пов’язаних з розривами в ланцюжках поставок (зокрема, з дефіцитом окремих матеріалів і комплектуючих, зростанням цін на енергоресурси, збільшенням витрат на транспортування), повільними темпами вакцинації в окремих країнах ЄС і поширенням нових штамів коронавірусу.

Імпорт сталі, включаючи напівфабрикати, в 1-му кварталі 2021 року знизився в річному виразі на 2,5%, але вже в 2-му кварталі зріс на 45%, відображаючи істотне покращення попиту. Для готової продукції зафіксовано більш високі темпи зростання (+48% р./р.).

EUROFER очікує зростання виробництва в металоспоживаючих галузях на 8,5% у 2021 році й на 4,7% у 2022-му після падіння на 10,4% у 2020 році. Найбільші темпи зростання виробництва цього року продемонструють такі сектори економіки, як виробництво побутової техніки (+15,0%), машинобудування (+10,7%), трубна промисловість (+12,5%).

Будівельний сектор ЄС за підсумками перших двох кварталів відобразив відновлення економічної активності: обсяги будівельних робіт в 1-му кварталі зросли на 2,6% р./р., у 2-му кварталі – на 18,6% р./р. Зростання у 2-му кварталі пов’язане з будівництвом житлової нерухомості, яке живилося низькими іпотечними ставками, а також програмами, що стимулюють купівлю житлової нерухомості в низці держав ЄС.

У 2021 році очікується зростання обсягу будівельних робіт на 6,4%, а у 2022 році – на 4,2%. Свій позитивний внесок і далі робитиме сектор житлової нерухомості, для якого зберігаються сприятливі умови. При цьому спостерігається зростання попиту в сегменті дорогої нерухомості у зв’язку з поширенням практики дистанційної роботи. Нежитлове будівництво також надасть підтримку сектору, оскільки інвестиції в інфраструктуру розглядають як засіб запобігання економічного спаду й зараз підтримують на рівні ЄС. Найбільший ефект від цієї підтримки очікується у 2022 році.

Виробництво автомобілів, за прогнозами EUROFER, у 2021 році зросте на 9%, а у 2022-му зростання прискориться до 12,1%. Однак серед факторів, що стримують розвиток галузі, залишаться загальна економічна невизначеність, слабка споживча впевненість, низькі темпи зростання доходів населення. У 2022 році підтримку галузі може надати запуск виробництва нових моделей авто (гібридних або повністю електричних), в разі якщо він збігатиметься з покращенням ситуації на ринку праці. Водночас, на думку EUROFER, плани Єврокомісії щодо переходу на продаж електромобілів з 2035 року з подальшою забороною двигунів внутрішнього згоряння не впливатимуть на вибір споживачів у короткостроковій перспективі.

Сектор машинобудування швидко відновився після пожвавлення економічної активності, головним чином завдяки експортній орієнтованості. У 2021 році очікується зростання виробництва в секторі на 10,7%, а в 2022 році – на 2,8%. Однак тиск на попит чинитимуть такі фактори, як продовження пандемії, проблеми в ланцюжках поставок, які навряд чи усунуть до 1-го кварталу 2022 року, а також продовження спорів у питаннях міжнародної торгівлі.

Покращення виробництва в трубної промисловості пояснюється зв’язками галузі з іншими секторами економіки, особливо з будівництвом. У 2021 році очікується зростання виробництва труб на 12,5% р./р., а у 2022-му – на 2,3%. Крім будівництва, додатковий попит на труби забезпечить нафтогазодобування, розвиток якої підживлюється високими цінами на енергоресурси.

Виробництво приладів домашнього використання й побутової техніки, за прогнозами EUROFER, зросте на 15% у 2021 році з подальшим сповільненням зростання до 1,4% у 2022 році після падіння на 2,8% у 2020-му. Позитивний прогноз базується на припущенні, що в ЄС і надалі поширюватися практика дистанційної роботи іта зросте попит на пристрої інтернету речей. Водночас у 2022 році зростання в секторі сповільниться через проблеми в ланцюжках поставок (дефіциту матеріалів і комплектуючих, високих цін на електроенергію і транспортування тощо). Ці негативні фактори, на думку EUROFER, навряд чи швидко усунуть.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.