Аналіз впливу новин за 21-25 жовтня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Новини цього тижня добре відобразили загалом негативну ситуацію на металургійних ринках. Третій квартал є збитковим майже для всіх. Що компанії роблять в таких умовах? Хтось закликає до протекціонізму. Хтось свої ринки вже захистив, але це мало допомогло і залишається тільки скорочувати виробництво й персонал. Що робить наш Кабмін у таких умовах? Покращує макроекономічні прогнози. Запізнилися з оптимізмом.

Кабмін затвердив новий макроекономічний прогноз до 2022 року

Згідно з презентацією Мінекономрозвитку, зростання ВВП наступного року становитиме 3,3%, у 2021 р. – 3,8%, у 2022 г. – 4,1%. Це означає, що річне зростання внутрішнього ринку металопродукції не перевищить 3%. Багато в чому прогноз зростання економіки зумовлений очікуваннями зростання внутрішнього споживання і інвестицій.

Прогноз інфляції на рівні 5,5% уже наступного року дає змогу розраховувати на подальше, істотніше, зниження облікової ставки. Це може надати допомогу будівельному сектору та підтримати споживання прокату будівельного призначення.

Прогноз курсу гривні до долара для експортерів несприятливий. Середній курс у поточному році становитиме 26,1 грн за долар, у 2020-му – 27,0, у 2021-му – 27,2, у 2022 році – 27,5. Разом з прогнозом індексу цін товаровиробників це означає зростання номінованих у доларах витрат виробничих компаній на 4,6% у 2020-му, 7,2% у 2021-му і 4,8% в 2022 році. Для порівняння, ІЦВ у США перебуває в межах 2,0-2,8%. Тобто наші експортери щорічно втрачатимуть у конкурентоспроможності. У принципі, це знаходить відображення в інших прогнозах міністерства.

Наприклад, Мінекономрозвитку очікує реальне зростання експорту (тобто за винятком фактора інфляції) на 3,1% наступного року, 2,3% – у 2021-му і 2,4% у 2022 році.

Цей прогноз дуже крихкий. Наприклад, 2/3 експорту товарів з України – це сільгосптовари і чорні метали. Обсяг експорту сільгосптоварів цілковито залежить від урожайності. А її прогнозувати важко. Щодо чорних металів кон’юнктура несприятлива, три виробника вже зупинили потужності.

В Україні зростання споживання пов’язане зі зростанням імпорту. У прогнозі закладено випереджаюче зростання імпорту над експортом. Передбачається, що імпорт щорічно збільшуватиметься на 6,1-7,2%. Природно, за такого стану речей зростатиме дефіцит рахунку поточних операцій (зовнішньої торгівлі) – з $4,28 млрд цього року до $8,5 млрд у 2022-му. Міністерство економічного розвитку планує покривати дефіцит за рахунок інвестицій.

У презентації наводиться обґрунтування, що в країнах Східної Європи у міру зростання економіки дефіцит поточного рахунку покривався за рахунок прямих іноземних інвестицій (ПІІ), які потім давали ефект – збільшували експорт і знижували поточний рахунок.

Але покриття дефіциту за рахунок ПІІ та короткострокових боргів – різні речі. Тому реалізація базового сценарію Мінекономрозвитку під великим питанням. За відсутності інвестицій на нас чекає нестача валюти та більш глибока девальвація. Політика НБУ не передбачає утримання курсу. Тому вважаємо, що за таких умов для експортерів і передумов зростання імпорту слід очікувати плавної девальвації, яка стримає імпорт і дефіцит поточного рахунку.

Країни Перської затоки ініціювали захисне розслідування щодо імпорту сталі

Секретаріат Співдружності країн Перської затоки почав розслідування щодо імпорту сталевої продукції. До складу Співдружності входять Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія.

Під розслідування потрапили всі види прокату, а також зварні та безшовні труби. Період, за який аналізуватимуть імпорт, – з 01.01.2014 р. по 30.06.2019 р. Приводом для проведення розслідування стало зростання імпортних поставок: порівняно з 2014 роком імпорт прокату і труб у 2015 році зріс на 19%, у 2016-му – знизився на 1%, у 2017-му і 2018-му – зріс на 20% і 16% відповідно.

Донедавна Перська затока була одним з небагатьох регіонів, де не діяли торгові обмеження. Тому регіон залишався привабливим для постачальників, яких витіснили з ринків ЄС і США за допомогою обмежувальних заходів.

Для України країни Перської затоки – один з важливих ринків. З 2015-го по 2018 рік частка регіону в українському експорті прокату зросла з 2,6% (в абсолютному виразі – 235 тис. т) до 4,5% (411 тис. т). Найбільша частина експортних поставок іде до ОАЕ і Саудівської Аравії.

Основні статті українського експорту – тонколистовий і товстолистовий гарячекатаний прокат, а також арматура. Експорт тонколистового прокату з України до країн Перської затоки стабільно зростав з 2015 року. Цього року зростання прискорилося: за 6 місяців до цих країн було експортовано майже стільки ж, скільки за 2018-й загалом: 124 тис. т проти 130 тис. т. Експорт товстолистового прокату за 6 місяців 2019 року зріс на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року (60 тис. т). У попередні роки динаміка експорту товстолистового г/к прокату була неоднозначною.

Перспектива українського експорту залежатиме від того, чи запровадять країни Перської затоки захисні заходи і які саме. У разі запровадження імпортних квот за аналогією з ЄС позиції українських постачальників будуть збережені. Якщо розмір квоти буде встановлено як середній рівень за 2015-2018 рр., Україна може розраховувати на безмитну поставку 125 тис. т товстолистового прокату, 125 тис. т тонколистового прокату, 87 тис. т арматури, 40 тис. т безшовних труб. Виходячи з динаміки експорту за І півріччя, викликає побоювання потенційний розмір квот з тонколистового і товстолистового г/к прокату.

Європейські заводи змушені скорочувати виробництво

Минулого тижня кілька компаній оголосили про скорочення виробництва:

  • Шведська SSAB зупиняє доменну піч потужністю 1,3 млн т на рік на 4-6 тижнів у зв’язку зі слабким попитом. У вересні була зупинена ще одна, потужністю 0,5 млн т. Загалом з п’яти доменних печей компанії в Європі в роботі залишилося три.
  • Італійський виробник плоского прокату Arvedi планує скоротити виробництво на заводі в м. Кремона в листопаді-грудні на 70%. Серед причин – слабкий попит в галузях споживання, приплив імпортної продукції.
  • Liberty Ostrava продовжить працювати на зниженому рівні виробництва. У липні компанія знизила обсяги випуску на 20%, сподіваючись на швидке відновлення цін. Але ситуація не покращилася. Компанія посилається на підвищення витрат через значне збільшення вартості викидів СО2 і зростання імпорт.
  • Tata Steel Europe скоротить 2500 працівників. У такий спосіб компанія намагається знизити витрати.

Згідно з прогнозом World Steel Association споживання сталі в країнах ЄС цього року знизиться на 1,2%. Аналогічні цифри наводить і Eurofer. Наступного року очікується стабілізація і відновлення ринку, попит може зрости на 1,1%.

Європейські компанії не самотні в напрямку своєї активності. Щойно витрати знижує одна компанія – інші, щоб не втратити свою конкурентну позицію, змушені робити те саме. US Steel має намір переглянути «операційну модель», що дасть змогу заощадити $200 млн на рік. Імовірно, ці заходи пов’язані зі скороченням персоналу.

Асоціації виробників стали закликають продовжити мандат форуму з надмірних потужностей

Глави 19 асоціацій виробників сталі в усьому світі закликали продовжити мандат форуму з надмірних потужностей, який діє в рамках ОЕСР. За підсумками минулого року завантаження потужностей збільшилося до максимуму за 10 років – 81% у середньому в світі, а обсяг надлишкових потужностей до мінімуму з 2009 року – 425 млн т. При цьому найкращий показник завантаження має Китай, який є драйвером зростання споживання і виробництва у світі цього року.

На цьому благополучному, здавалося б, тлі, форум планували скасувати. Однак попри зниження обсягу надлишкових потужностей ринок переживає непрості часи. У рамках попередніх рішень форуму зобов’язання щодо скорочення потужностей прийняв на себе лише Китай. Інші країни боролися з проблемою надлишкових потужностей шляхом стимулювання внутрішнього попиту. Тепер же, коли попит почав знижуватися в деяких регіонах, проблема знову стала актуальною.

Напевно учасників продовжує хвилювати не стільки сам Китай, який скоротив експорт, скільки будівництво потужностей у країнах Південно-Східної Азії за кошти, що походять з Китаю. Також можуть бути побоювання приводу інших країн, які активно нарощують продажі за кордон, – Ірану, Туреччини, Індії.

Асоціації вважають головними завданнями роботи форуму: забезпечення зниження надлишкових потужностей, усунення субсидій, які впливають на конкурентні переваги, запровадження ефективних торгових обмежень на основі ринкових сил та інші. Вибудовування нових ефективних механізмів торговельних обмежень – цікавий момент, оскільки закриття майже всіх основних ринків – один з інструментів захисту від експорту в країнах, що мають надлишкові потужності. Але фактично, наприклад у США, переваги, отримані компаніями від 25% мита на імпорт, частково знайшли своє вираження в проектах з розширення потужностей, тобто, по суті, погіршили ситуацію з неефективними потужностями.

Субсидії в різному вигляді використовують практично всі країни, навіть розвинуті. У зв’язку з цим Україна, яка не має форм державної підтримки, є прикладом лібералізму і чесної конкуренції.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.