42-й тиждень: перші наслідки енергокризи для світової економіки

Тема номер один на сьогодні – ціни на енергоносії. Промисловість зупиняється, що може привести до нових розривів в ланцюжках поставок, новим бульбашок і зростання інфляції. Падіння економіки разом з високою інфляцією позбавляє центробанки інструментів її стимулювання. Тим часом ФРС США розраховує, що зростання цін є тимчасовим.

Металурги скорочують виробництво через енергетичну кризу

Через зростання цін на електроенергію в 4-5 разів у Європі кілька електросталеплавильних заводів заявили про зупинення виробництва. Наприклад, іспанські заводи Megasa і Sidenor. Тижнем раніше про скорочення виробництва на своїх європейських електросталеплавильних заводах в пікові години заявив ArcelorMittal.

Асоціації виробників сталі в ЄС та Великій Британії, а також інші бізнес-об’єднання звернулися до урядів з проханням вжити невідкладних заходів щодо стабілізації ситуації та пом’якшення її наслідків. Для протидії негативним наслідкам енергетичної кризи Єврокомісія минулого тижня представила «інструментарій для дій і підтримки», який, крім субсидій і відстрочок платежів для населення, включає  «надання допомоги компаніям і галузям, відповідно до правил державної підтримки ЄС». Тобто компаніям можуть надати податкові пільги та відстрочки, державні кредити. Серед інших заходів інструментарій передбачає ряд заходів для запобігання аналогічних криз у майбутньому.

Крім цін на газ і електроенергію, енергетична криза вдарила по доступності коксівного вугілля. Ціни на коксівне вугілля зросли із серпня по жовтень в 2 рази, до $400 за тонну FOB Австралія. Цей фактор впливає не лише на ЄС, а й майже на всі металургійні підприємства світу.

Так, обсяг імпорту коксівного вугілля в Китай у вересні знизився на 7% м./м. і 35% р./р., оскільки поставки з Росії та Монголії падають, а імпорт вугілля з Австралії Китай заборонив півтора роки тому. Природно, це обмежує обсяги виробництва чавуну та сталі. У вересні в Піднебесній обсяг виробництва сталі впав на 11,4% порівняно із серпнем, що стало мінімальним показником за останні 4 роки. Тут впливає не лише фактор дефіциту вугілля, а й адміністративні обмеження.

Щоб протидіяти підвищенню цін на вугілля, китайський уряд контролюватиме ціни адміністративно. Заява про те, що «вугільні компанії не повинні користуватися ситуацією і отримувати величезні прибутки, а мають забезпечити стабільність цін» призвело до різкого падіння цін на вугілля на 20% за день. Подивимося, як це вплине не обсяги пропозиції.

Влада деяких провінцій Китаю обмежує постачання електроенергії металургійним підприємствам і таким чином намагаються «вбити двох зайців»: домогтися скорочення обсягів виробництва сталі в країні за підсумками року і пом’якшити наслідки енергетичної кризи. Так, виробник сталі №9 в світі компанія Shougang Group минулого тижня повністю зупинив виробництво плоского прокату, випуск арматури скоротить на 60%, а катанки – на 80%. Місцеві гравці вважають, що такі обмеження можуть пом’якшити в грудні, якщо стане зрозуміло, що мета щодо зниження обсягів виробництва буде досягнута.

Дефіцит вугілля негативно впливає на виробництво металургійної продукції й в Україні. Виробництво коксу в Україні у вересні знизилося на 13,4% м./м., на тлі зниження поставок коксівного вугілля на 15% м./м. Через погіршення поставок коксу ряд заводів зупинив на ремонт доменні потужності. Наприклад, Запоріжсталь, ДМЗ, ДМК. У жовтні ситуація не покращилася. Минулого тижня АрселорМіттал зупинив доменну піч №9 на 45-50 діб на ремонт, який оголошували ще влітку, але відтягували через сприятливої ​​ситуації на ринку. У вересні вітчизняні металургійні підприємства знизили обсяг виробництва чавуну і сталі на 8,3% м./м. Знижений обсяг виробництва очікується і в жовтні-листопаді.

Інфляція та скорочення промвиробництва – перші наслідки енергокризи для глобальної економіки

Енергетична криза неминуче позначилася на індикаторах світової економіки. Значно зросла вартість вантажоперевезень: World Container’s Index (Drewry’s composite) збільшився з травня по жовтень 2021 року в понад 2 рази, а якщо брати річний проміжок з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року – в 3,8 раза. Середня вартість автомобільних перевезень у Росії за той самий річний проміжок зросла на 24,6%. Збільшення вартості вантажоперевезень – один з факторів, що сприяють зростанню інфляції.

У США рівень інфляції у вересні виявився вищим за прогноз – 5,4% р./р. проти очікуваних 5,3% р./р. ФРС нині занепокоїлася інфляцією більшою мірою, ніж питаннями зайнятості, оскільки інфляційні очікування наростають. Їх підживлюють проблеми в ланцюжках поставок, які можуть зберегтися й у 2022 році. У Федрезерві всерйоз задумалися про скорочення обсягів кількісного пом’якшення з листопада, проте про підвищення процентних ставок ще не йдеться. У ФРС не бачать ризиків стійкої інфляції, а вважають високою ймовірність зниження цін у міру того, як на ринках відновиться баланс.

У Німеччині інфляційні процеси ще більш виражені – у вересні ціни виробників зросли на 2,3% м./м., а в річному виразі – на 14,2%. Це максимальний рівень з часів першої нафтової кризи 1974 року. Основним драйвером є динаміка цін на енергоносії – +8,0% м./м. і +32,6% р./р. Але ціни зростають і в інших секторах економіки – без урахування вартості енергоносіїв ціни зросли на 8,6% р./р., що є максимальним рівнем з 1975 р. Таке зростання цін виробників неминуче вплине й на рівень споживчої інфляції.

У Китаї намітилося сповільнення зростання ВВП. У 3-му кварталі ВВП країни зріс на 4,9% р./р., що значно повільніше, ніж в 1-му кварталі (+18,3% р./р.) і в 2-му кварталі (+7,9% р./р.). Зростання промвиробництва в Піднебесній знизилося з 5,3% р./р. у серпні до 3,1% р./р. у вересні, що значно гірше за прогнозоване (4,5% р./р.). В обробній промисловості виробництво зросло лише на 2,4% р./р. (найгірший показник з весни минулого року). Зростання експорту фактично відбувається за рахунок скорочення складських запасів.

Основна проблема в Китаї – дефіцит вугілля і, як наслідок, нестача електроенергії. Місцева влада вже частково припиняє подання електроенергії для промисловості, а з настанням зими, коли вугілля знадобиться для опалення будинків, ці обмеження посилюватимуть. На думку Bank of America, в 4-му кварталі зростання ВВП Китаю може знизитися до 3-4%.

У США промислове виробництво у вересні зросло на 4,6% р./р., що гірше, ніж у серпні (+ 5,7% р./р.). а в місячному виразі промвиробництво в Сполучених Штатах скоротилося на 1,3%, тоді як очікувалося слабке зростання (на 0,2%). Завантаження виробничих потужностей знизилося до 75,2% – найнижчого рівня з лютого поточного року.

Опубліковані індекси ділової активності вказують на погіршення очікувань. Попередній PMI у виробничому секторі єврозони в жовтні становив 58,5, що є 8-місячним мінімумом. Композитний PMI скоротився з 56,2 у вересні до 54,3 в жовтні. У Німеччині попередній PMI у виробничому секторі знизився з 58,4 у вересні до 58,2 в жовтні. За оцінками IHS Markit, через перебої в поставках виробництво в обробному секторі єврозони знизилося до мінімуму з початку локдауну минулого року.

Енергетична криза тільки починається, і ми бачимо її перші наслідки: сповільнення зростання промислового виробництва і ВВП, прискорення інфляції, ускладнення умов експорту. Основних проблем варто очікувати в зимовий період, коли збільшиться споживання енергоносіїв у житлово-комунальному секторі. До кінця незрозуміло, як будуть розподілятися енергоносії між побутовими і виробничими потребами. Однак слід враховувати, що дефіцит енергоносіїв приблизно однаковою мірою впливає на всіх, тому виробники з різних країн будуть у рівних умовах.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.