Аналіз впливу новин за 12-16 жовтня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Минулий тиждень ознаменувався кількома цікавими подіями. World Steel Association змінила свій прогноз споживання сталі за підсумками року в бік підвищення, хоча варто зазначити, що переглянули головним чином обсяг споживання Китаю. За його межами ситуація залишається важкою.

Збіднілі гравці прагнуть об’єднатися, однак незрозуміло, що це їм дає. В активну фазу увійшли переговори щодо Carbon border adjustment, але це лише початок. Європейські партнери визнають, що запровадження цього механізму істотно вплине на металургійну галузь.

World Steel Association підвищила свій прогноз щодо попиту на сталь у 2020 році

Асоціація виробників сталі в оновленому короткостроковому прогнозі Short Range Outlook (oct 2020) змінила своє бачення попиту на сталь у світі у більш оптимістичний бік. Так, очікується, що в 2020 році попит на сталь знизиться на 2,4%, хоча в червні прогнозувалося падіння на 6,4%. Щоправда, перегляд прогнозів стосувався передусім Китаю. Так, у Піднебесній споживання сталі зросте на 8% (раніше прогнозувалося зростання на 1%). Уряд стимулює відновлення економіки від наслідків COVID-19 шляхом інвестицій в інфраструктурні проекти.

Прогноз для світу за межами Китаю також переглянули в бік підвищення, але незначно – до -13,3% (з 14,2%). Попит у США і ЄС впаде за підсумками поточного року приблизно однаково – на 15,2-15,8%.

Тут цікавий різний досвід стимулювання відновлення економік. Якщо США вкладається в розвиток інфраструктурних проектів, то ЄС стимулює споживання через сильні програми соціальної підтримки.

Більше за інших у результаті епідемії постраждають ринки Індії (-20%) і MENA (-19,6%). Це одні з небагатьох регіонів, де прогнози змінили в бік зниження.

У всьому світі споживання сталі в 2021 році зросте на 4,1%. Здавалося б, світ повністю оговтається від наслідків епідемії. Але це не зовсім так.

Ситуація з попитом буде дуже різною залежно від регіону. Китай уже не зможе бути локомотивом зростання, де споживання сталі збережеться на рівні цього року. Попит підвищиться за рахунок відновлення ринків за межами Китаю. Пекін у 2021 році з більшою ймовірністю скоротить стимули, щоб не допустити перегріву будівельного сектора. Водночас інфраструктурні проекти мають тривалий термін реалізації, і проекти, розпочаті у 2020 році, продовжаться й наступного року й позитивно впливатимуть на попит. Однак світова економіка й надалі перебуватиме під тиском, що обмежить активність у промисловому секторі.

WSA прогнозує, що ринок ЄС відновиться наступного року швидше, ніж ринок США – 11% зростання проти 6,6%. Але такі темпи зростання після падіння на 15% не дадуть цим регіонам можливості відновити докризовий рівень споживання. Це питання буде відкладено на 2022 рік і навіть більш довгу перспективу.

У регіоні MENA очікується один з найнижчих темпів зростання в 2021 році – лише 6,7% після такого значного падіння. Низькі ціни на нафту негативно вплинуть на державні доходи. А саме державні інвестиції були драйвером попиту на ринках даних країн.

Прогноз WSA враховує наслідки другої хвилі епідемії, яка чинитиме значний тиск на попит. Асоціація очікує, що уряди запровадять відповідні обмежувальні заходи, проте вони істотно відрізнятимуться від тих, які діяли під час першої хвилі захворюваності навесні цього року.

Про повне припинення ділової активності не йтиметься. Сценарій відновлення попиту може мати вигляд W-подібної кривої. Тобто, якщо припустити, що ми зараз перебуваємо на вершині V-подібної частини й найближчим часом нас чекає певне послаблення попиту.

Liberty Steel пропонує купити Thyssenkrupp Steel

Санджив Гупта, як і раніше, залишається головним ньюзмейкером M&A в сталевій галузі. Британсько-індійська Liberty Steel зробила «необов’язкову орієнтовну пропозицію» щодо купівлі Thyssenkrupp Steel. Тим самим компанія ініціювала початок переговорів та due-diligence, за результатами яких буде зроблено вже невідкличну пропозицію. Тому говорити про успіх угоди зарано. Тим більше що треба отримати згоду антимонопольних органів і місцевих профспілок.

Thessenkrupp посідає 35-те місце серед найбільших виробників сталі у світі з річним обсягом виплавки в 12,25 млн т. Компанія складалася з двох підрозділів: виробництва сталі й виробництва ліфтів. Металургійний напрям бізнесу був збитковим. Концентруючись на виробництві продуктів для автомобільної промисловості, Thessenkrupp програвала конкуренцію імпортній продукції і, за даними ЗМІ, мала потребу в інвестиціях. Thessenkrupp розділила збитковий сталевий бізнес (Thyssenkrupp Steel) і прибутковий ліфтовий (Thyssenkrupp Elevator). Доля останнього – IPO, доля першого – злиття або продаж.

Так, у 2016 році було досягнуто згоди про злиття сталевого напряму з Tata Steel. Однак у 2019 році антимонопольні органи ЄС відмовилися схвалити угоду. Але компанія від своїх планів не відмовилася, заявивши, що шукатиме потенційних партнерів, розглядатиме будь-які варіанти.

Криза «добила» Thyssenkrupp Steel. Компанія звернулася до уряду за допомогою в €1 млрд. Також компанія розглядала можливість продажу частки в компанії державі, яка мала допомогти з фінансовими вливаннями. Такий механізм у Німеччині передбачено. Однак міністр фінансів Німеччини заявив, що вивчення питання входження держави в капітал Thyssenkrupp Steel забере багато часу, а це не влаштовує компанію.

Вибір у акціонерів Thyssenkrupp Steel не надто великий – черга з інвесторів не стоїть. Хоча раніше інтерес проявляв шведський SSAB.

Liberty Steel називає себе виробником сталі №4 в Європі, виробником №8 за межами Китаю з потужностями з прокату у 18 млн т. Усього цього компанія досягла за п’ять років шляхом купівлі проблемних активів, які зазнавали труднощів з обслуговуванням боргів, потребували інвестицій та мали проблеми із завантаженням потужностей. Тобто придбання великого проблемного гравця для компанії Liberty Steel – це її модель бізнесу. Хоча стійкість самої Liberty Steel викликає питання. Заходити з агресивними планами на стагнуючий ринок, купувати застарілі, капіталомісткі активи не дуже логічно. Хіба що Liberty Steel намагається таким чином роздути свою капіталізацію для подальшого продажу.

Китай може скасувати заборону на імпорт сталевого брухту до кінця наступного року – BIR

Те, що Китай може скасувати заборону на імпорт брухту, обговорюється вже другий рік, відтоді як встановили заборону. За даними Bureau of International Recycling (BIR), Китай у 2019 році збільшив споживання брухту на 15% – до 216 млн т. При цьому частка електросталі в загальному виробництві в Китаї знизилася з 13% до 10%. Сталося це саме внаслідок заборони на імпорт брухту, після запровадження якої місцеві виробники почали відчувати дефіцит сировини, а ціни на брухт зросли на 10-15%. Натомість використання брухту змогли наростити інтегровані заводи. Так, співвідношення використовуваного брухту й обсягів випуску конвертерної сталі становить 1:5.

Очікується, що протягом 10 років генерація брухту в Піднебесній зросте до 350 млн т. Це може допомогти в подоланні дефіциту, що вкрай важливо в умовах, коли впродовж наступних кількох років, за даними BIR, у Китаї планують ввести 60 млн т електросталеплавильних потужностей.

Відзначається, що в першому півріччі головні регіони експорту брухту знизили обсяги заготівлі брухту й зарубіжних поставок: Європа – на 10,7%, США – на 2,3%. Цією ситуацією скористалася Японія, яка наростила експорт брухту на 38%.

Заготівля брухту під час карантину була утруднена. Відзначається, що наразі в США обсяги заготівлі брухту вийшли на докризовий рівень, хоча завантаження місцевих виробників сталі не перевищує 70%. У Британії заготівельники працюють на 80% від звичайного рівня завантаження, відповідно до зниження попиту. Очікується, що під час другої хвилі епідемії збирання та заготівля сталевого брухту не зупинятимуться, оскільки брухт є важливою сировиною для промисловості.

Імпорт сталі в ЄС знизиться на 11,6% в результаті запровадження CBA

Такими є результати моделювання, які отримав польський Національний центр управління викидами (KOBiZE) і презентував під час круглого столу, організованого в рамках ініціативи ERCST (Європейські круглі столи з питань зміни клімату та сталого переходу). Зустріч була присвячена наслідкам для економіки ЄС і країн – торговельних партнерів від запровадження Carbon border adjustment mechanism.

Модель польських дослідників передбачала розрахунок суми CBA-платежів як добуток питомих викидів парникових газів – як прямих (викиди в процесі виробництва кінцевого продукту), так і непрямих (викиди в процесі генерації спожитої електроенергії) – і різниці в ставках податкових платежів за викиди парникових газів.

За результатами моделювання, додаткове податкове навантаження від СВА під час імпорту продукції чорних металів буде незначним – лише 2-3% у середньому. За розрахунками GMK Center, для України цей показник сягне 11-15% залежно від виду продукції.

Але при цьому, за розрахунками KOBiZE, імпорт продукції чорних металів в ЄС знизиться значно – на 11,6%, що призведе до підвищення місцевих цін на 3% і зростання обсягів виробництва аналогічної продукції в європейських країнах на 1,6%. Власне, в цьому і є вся суть СВА. Європейські виробники зможуть отримати істотну вигоду за рахунок витіснення зі свого ринку таких постачальників, як Україна.

Щоб захистити свої позиції, Кабінет Міністрів ініціював переговори з ЄС про індивідуальний підхід до України в питанні СВА, оскільки наша країна взяла на себе зобов’язання щодо політичної та економічної інтеграції в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, а також прагне стати частиною European Green Deal.

Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі