Кінець серпня традиційно не багатий на події. Покупці й продавці у відпустках і прагнуть не робити ризикованих рухів до початку осені, коли визначиться напрямок руху ринків. Поки суд та діло, продовжує зростати експорт брухту з України, що породило розмови про можливий перегляд заходів обмеження експорту. Європейці розвивають виробництво зеленої сталі на основі DRI та водню. Низка металургійних компаній розвивають торгівлю через інтернет.
Високі ціни на світовому ринку зробили вигідним експорт брухту з України, незважаючи на чинне експортне мито в €58 за тонну. Обсяги експорту зростали щомісяця з початку року, а в липні сягнули максимальних значень за останні 5 років – 104 тис. т. Останнього разу понад 100 тис. т брухту на місяць вивозили в травні 2016 р.
Середня ціна на брухт у Туреччині (CFR) у червні-липні перевищувала $500 за тонну. У серпні спостерігається деяке зниження – до $450-460. Так, турецькі споживачі спробували використати сезон відпусток і зниження активності на ринку, щоб опустити ціни. Але повернення до низьких цін на брухт учасники ринку не чекають. Крива ф’ючерсних контрактів на брухт на Лондонській біржі металів свідчить, що контракти з терміном виконання в серпні 2022 р. торгуються по $450. Тобто високі ціни триматимуться на ринку ще довго.
За підсумками 2021 р. обсяг експорту брухту з України може сягнути близько 0,5-0,6 млн т. Але з огляду на очікування високих цін, як мінімум до другої половини 2022 р., наступного року обсяг експорту може наблизитися до 1 млн т, якщо заходи з обмеження експорту не переглянуть.
Німецька компанія Salsgitter завершила техніко-економічне обґрунтування для будівництва заводу з виробництва DRI в порту Вільгельмсхафен (Північне море). Обране місце добре підходить для розміщення заводу річною потужністю 2 млн т заліза прямого відновлення: поруч розташований глибоководний порт, є вільний простір, а також доступ до відновлюваної енергогенерації.
Остаточне рішення про старт будівництва ще не прийнято. Багато чого залежатиме від політичної підтримки проєкту державними інститутами. У разі прийняття позитивного рішення завод інтегрують у проєкт SALCOS, мета якого – переорієнтувати виробничі потужності Salsgitter на виробництво заліза прямого відновлення з використанням водню.
У рамках SALCOS Salsgitter має намір розвивати власне виробництво водню (проєкт GrinHy) та власні потужності з генерації електроенергії з водню і й за допомогою вітру (проєкт WindH2). Зараз заводи Salzgitter викидають близько 8 млн т СО2 на рік. Реалізація першої фази проєкту SALCOS (витрати – €1,2 млрд) дасть змогу скоротити викиди СО2 на 25% до 2025 р.
Паралельно Salsgitter продовжує будівництво заводу з виробництва DRI на своїй основній виробничій площадці Flachstahl. Завод працюватиме одночасно на природному газі і водні. Очікується, що виробництво стартує в першій половині 2022 р. 40% коштів для реалізації проєкту, загальний бюджет якого €13,6 млн, надало Федеральне міністерство охорони довкілля Німеччини.
Thyssenkrupp реалізує дослідний проєкт REDERS, мета якого – розробити технологію отримання високоякісного скрап-продукту зі звичайного брухту для використання в доменних печах. До осені 2022 р. компанія розраховує побудувати завод промислового масштабу з виробництва такого високоякісного брухту. На проведення необхідних досліджень місцевий уряд федеральної землі Північний Рейн – Вестфалія виділив €4,6 млн.
В обох випадках реалізація проєктів декарбонізації залежить від державної підтримки. Оскільки держава встановлює цілі щодо зниження викидів СО2, державні інститути в ЄС знаходять можливості підтримати декарбонізацію, щоб досягти поставлених цілей.
Традиційно гірничо-видобувні і металургійні компанії вважаються усталеним бізнесом, який менш схильний до впливу технологічних інновацій. Але, як показує практика, компанії сектору успішно адаптуються до нових цифровим реаліям, впроваджуючи інформаційні технології на практиці.
Так, у Клівленді (США) Felux, онлайн-маркетплейс з продажу сталевої продукції залучив $5,1 млн на раунді посівного фінансування. Це початковий етап венчурних інвестицій, який характеризується високим ступенем ризику. Але в разі успіху дає змогу мати високу прибутковість.
За твердженнями компанії Felux, за минулий рік вона полегшила висновок транзакцій на суму $90 млн. Подальші перспективи розвитку величезні, оскільки діджиталізація продажів у металургійному секторі відстає від інших галузей і водночас є попит на подібні послуги.
Бразильська гірничо-видобувна компанія Vale розвиває продажі ЗРС через WeChat і блокчейн-угоди. Так, з початку поточного року компанія реалізувала 71 тис. т залізорудної дрібноти в Китай через WeChat і 300 тис. т через блокчейн-транзакцію. Vale не встановлює конкретні цілі продажів через ці канали збуту, однак розраховує на зростання обсягів у перспективі наступних 5 років.
У міру розвитку й вдосконалення інформаційних технологій дедалі більше гірничо-металургійних компаній будуть використовувати їх у своїй роботі. З боку клієнтів є запит на укладання онлайн-угод і забезпечення такої можливості – це питання збереження конкурентоспроможності компаній.
Після початку російської військової агресії Німеччина стала не лише найважливішим політичним партнером, а й економічним…
Економіка Німеччини – найбільша у Євросоюзі з розміром ВВП приблизно €4,5 трлн за підсумками 2023…
Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту для української…
Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового…
Дванадцятий пакет санкцій ЄС фактично забезпечив Російській Федерації додатковий дохід на суму 8,8 млрд дол…
Війна стала великим випробуванням для економіки України. Експортери постраждали найбільше, оскільки основні шляхи для постачань…