3-я неделя: начало нового сезона протекционизма

Аналіз впливу новин за 18-22 січня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Тема протекціонізму знову стала центральною цього тижня. У цій темі жодну подію не можна однозначно забарвити в «чорне» чи «біле». Наприклад, завершилася дію антидемпінгового мита на імпорт залізничних коліс з України в країни ЄАЕС. Але загрози для місцевих гравців залишилися. Активізацію антидемпінгового розслідування в ЄС проти «Северстали» важко назвати позитивною подією, оскільки EUROFER усім посилає певний меседж. Але все-таки для українських компаній мита в ЄС набагато вищі, тому це шанс на вирівнювання умов.

Мито на імпорт залізничних коліс з України в країни ЄАЕС припинило свою дію

Ось і промайнули п’ять років, протягом яких діяло антидемпінгове мито на імпорт залізничних коліс з України в країни ЄАЕС. Заради справедливості, слід відзначити, що діяло воно лише чотири роки, оскільки з червня 2019 року по червень 2020 го його дію тимчасово зупиняли, завдяки чому «Інтерпайп» зміг наростити прибутковість і розрахуватися з боргами. Починаючи з моменту запровадження в 2016 році, протягом двох років розмір мита в 4,75% мало бентежив українського виробника. Але в лютому 2018 року ставку підвищили до 34,22%.

Відновлення дії мита в червні 2020 року не надто вплинуло на обсяги продажів компанії до країн СНД. Обсяг поставок протягом 3-4-го кварталів зберігся майже на рівні 2-го кварталу – близько 18-19 тис. т. Хоча за підсумками року обсяг поставок знизився на 11,4%. Тут, скоріше, вплинув фактор звуження обсягу ринку.

Чи варто чекати зростання поставок до країн СНД після припинення дії мита? Такий крок був би вкрай ризикованим. У ЗМІ восени роздувалися чутки про вже нібито прийняті рішення щодо заборони на імпорт залізничних коліс українського виробництва. Фактично ж бачимо, що жодних рішень немає, а все це – частина інформаційного тиску.

Але «Інтерпайпу» все одно доведеться піти з ринку СНД в середньостроковому періоді. Це станеться або еволюційно, тому що в Росії реалізується низка проєктів з нарощування виробництва залізничних коліс, або революційно, в результаті заходів захисту, про які заявляли місцеві гравці. Тому плани щодо зростання поставок до ЄС є єдиною альтернативою. Однак це дуже непростий проєкт. Якби це було так просто реалізувати або це було вигідніше, ніж поставки до країн СНД, то давно б уже саме так і зробили.

За підсумками 2020 року «Інтерпайп» збільшив поставки залізничної продукції до ЄС на 27%. Тепер частка продукції, що відправляється до Європи, займає 35% у загальному обсязі продажів сегменту проти 25% у 2019 році. Зміна напрямків продажів залізничної продукції стала помітною в 1-2-му кварталах 2020 року, коли до ЄС відправляли по 17,5 тис. т продукції на квартал в порівнянні з 13 тис. т у 3-4-му кварталах 2019 року. Ближче до кінця 2020 року продаж в ЄС знизилися до 15,5 тис. Т в 4-му кварталі.

Трамп посилив вимоги щодо локалізації закупівель металопродукції у передостанній день на посаді

Безславно завершилася каденція найкращого друга металургів Дональда Трампа. Йдеться, звісно, про американських металургів. Усі вони в один голос заявляють про необхідність зберегти дію секції 232 та 25%-го мита на всю металургійну продукцію заради «збереження справедливості». Ціна справедливості – додаткова маржа в $400 на тонну. Це різниця в ціні г/к рулону в США і країнах Північної Європи, яку американські виробники сталі мають можливість отримувати завдяки імпортним митам.

У передостанній день на посаді президента Трамп зробив ще один подарунок своїй улюбленій галузі. Він підписав зміни до акту «Buy America» – в частині посилення вимоги щодо локалізації в державних закупівлях металопродукції. Так, частку сировини американського походження в закупівлях продуктів чорної металургії було підвищено з 50% до 95%, а частку місцевої металопродукції в уже кінцевому продукті – з 50% до 55%.

Багато гравців очікують від президента Джо Байдена пом’якшення торговельної політики. Але це не стосується останніх вимог щодо локалізації, про посилення яких Байден висловлювався схвально.

Привід розраховувати на пом’якшення імпортних митних тарифів дав сам Байден під час президентських перегонів, коли на питання профспілок, чи залишить його адміністрація дію секції 232, він заявив, що всі тарифи, запроваджені під час каденції Трампа, переглянуть. Ринок очікує якщо не повного скасування мита, то хоча б зниження його розміру, але не з перших днів президентства. Як аргумент наводиться теза про те, що дія тарифів може бути розмінною монетою в прагненні налагодити відносини з ЄС. Це справді може бути шансом на те, щоб зруйнувати систему глобального протекціонізму в галузі. Так, у червні добігає кінця строк дії системи захисних заходів (тарифних квот) у ЄС, і питання про їх продовження прямо залежатиме від долі секції 232.

Дійсно, зниження мита не призведе до потоку імпорту на американський ринок, адже він захищений сотнями антидемпінгових та інших заходів, спрямованих на відновлення чесної торгівлі. Наприклад, проти г/к рулону з України діє мито в 90%, проти товстолистового прокату – 81-237%, проти арматури – 41,69% тощо. Аналогічною є картина й стосовно інших великих експортерів сталі.

Однак ми дотримуємося думки, що пом’якшення торговельної політики США є малоймовірним. Регіоналізація торгівлі – глобальний тренд. Певні рішення можуть бути прийняті, але їх формат буде м’яким і не призведе до зміни правил гри та розстановки сил на ринку.

Єврокомісія почала перегляд митних тарифів на імпорт прокату «Северстали»

Ініціатором перегляду стала асоціація EUROFER. На її думку, «Северсталь» суттєво наростила поставки продукції на європейський ринок, а демпінгова маржа перевищила рівень 5,3%, виявлений у 2017 році, на основі якого було встановлене діюче зараз антидемпінгове мито (€17,6/т). Нове розслідування охопить поставки російської продукції упродовж року (з 1 січня по 31 грудня 2020 року) і має завершитися не пізніше кінця 2-го кварталу 2022 року.

«Северсталь» заперечує демпінг і наголошує, що поставки здійснювалися в рамках встановлених квот.

Очевидно, що «Северсталь» стала зручним об’єктом для антидемпінгового розслідування, оскільки для неї було встановлене мінімальна мито в порівнянні з виробниками з інших країн СНД. Показовою є аргументація EUROFER, що апелює до планів «Северстали» з нарощування виробничих потужностей. Асоціація вважає, що такі плани в умовах слабкого внутрішнього попиту призведуть до нарощування демпінгових поставок до ЄС.

З погляду ринкової логіки дії EUROFER видаються дивними: в умовах діючої системи квот не могло відбутися істотне нарощування поставок, оскільки квоти встановлені на рівні середньорічних обсягів імпорту. Крім того, на ринку спостерігається дефіцит гарячекатаного рулону, через який ціни за останні 6 місяців зросли на 80%. Можливо, EUROFER намагається зіграти на випередження, щоб не допустити зростання поставок продукції «Северстали» в майбутньому, якщо раптом дію системи квот у червні не продовжать. У будь-якому разі плата за протекціонізм ляже на кінцевих споживачів, для яких ціна продукції зросте.

Компанії та уряди продовжують шукати шляхи декарбонізації металургії

Декарбонізація металургії – капіталоємний процес. Зокрема, ArcelorMittal Europe вважає, що досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року коштувтиме компанії €15-25 млрд у разі використання технологій уловлювання та зберігання СО2 з подальшим залученням водню у виробничі процеси. А в разі використання водню в прямому відновленні заліза для електродугового способу виробництва – €30-40 млрд. Також потрібні будуть інвестиції в розмірі €300 млн у відповідну інфраструктуру для постачання виробництва екологічно чистою енергією.

ThyssenKrupp розраховує перейти до вуглецевої нейтральності за рахунок інвестицій в розмірі €10 млрд. Компанія розглядає два шляхи декарбонізації: уникнення викидів вуглекислого газу за рахунок вдування водню в доменні печі та вловлювання та утилізація СО2.

Інвестиції в будівництво пілотного заводу HYBRIT (спільний проект SSAB, LKAB, Vattenfall) становлять близько $180-240 млн, тоді як будівництво демонстраційного заводу (промислового масштабу) потребуватиме в 10 разів більше.

Великі обсяги необхідних інвестицій є не єдиною проблемою: собівартість виробництва «зеленої» сталі, за попередніми оцінками, буде на 50-80% вищою, ніж звичайної. Відповідно, «зелена» сталь не зможе конкурувати з традиційною, тому актуальним є питання про створення ринку для «зеленої» стали. Міністр економіки Німеччини Петер Альтмайер запропонував можливий варіант – домовлятися з автомобілебудівниками про обов’язкове використання певного відсотка «зеленої» сталі в матеріалах для авто.

Іншим варіантом, що сприятиме декарбонізації металургії, є Carbon border adjustment mechanism (CBAM). Його запровадження планується не пізніше 2023 року, однак уже в 2-му кварталі 2021 року очікується поява проєкту законодавства про CBAM у ЄС. Наразі невідомо, в якому вигляді функціонуватиме цей інструмент. До числа можливих опцій входить податок на імпорт, розширення європейської системи торгівлі квотами (з виділенням окремого пулу квот для імпортерів або без виділення), вуглецевий податок на споживання (за аналогією з ПДВ).

Хоча механізм CBAM ще не затверджений, уже зрозуміло, що цей інструмент неминуче вплине на міжнародну торгівлю. Можливі ефекти:

  • виключення ЄС з торгових потоків вуглецевоємної продукції (якщо інші країни не підтримають спроби ЄС декарбонізувати економіку, вони зможуть продовжити торгівлю вуглецевоємною продукцією між собою, за винятком поставок до ЄС. У такому випадку ціни на внутрішньоєвропейському ринку зростуть і тягар декарбонізації ляже лише на європейських споживачів);
  • викривлення торгових потоків (відмова від імпорту сировини, що підпадає під дію CBAM, на користь імпорту готової продукції);
  • торгові війни (у відповідь на CBAM країни можуть підвищити свої імпортні тарифи).

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.