Аналіз впливу новин за 6-10 липня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Економічна ситуація у світі залишається складною. Китай перетворився на важливого імпортера металопродукції й не становить загрози для ринку. Європейські метпідприємства, навпаки, змушені шукати напрямки збуту своєї продукції.

На тлі економічних труднощів уряди Великої Британії та США вже виділяють кошти на підтримку місцевих металургів. Натомість в Україні поки що лише обговорюють ідею створення фонду енергомодернізації для промислових підприємств.

IREPAS: третій квартал 2020 року може стати найгіршим для ринку довгомірного прокату

Згідно з оцінками Міжнародної асоціації виробників та експортерів арматури (IREPAS), ситуація на ринку довгомірного прокату істотно не змінилася. Спостерігається скорочення попиту й пропозиції в усьому світі, за винятком Китаю. Затримки будівельних робіт і відкладання інвестпроектів негативно вплинули на попит на сталь. Причому більшою мірою постраждав сегмент плоского прокату.

Вплив коронавірусної пандемії на країни ЄС виявився неоднорідним. Найсильніше постраждали економіки Італії, Франції, Іспанії. Загалом в ЄС переважають негативні економічні настрої, безробіття зростає. Реалізацію приватних інвестпроектів поставлено на паузу, тоді як державний сектор потенційно може простимулювати економіку, інвестувавши в будівництво.

IREPAS відзначає відсутність тиску на ринок з боку китайського експорту. Китай раніше за інші країни вийшов з карантину. Відкладений попит на сталь у КНР виявився настільки великий, що ситуація на внутрішньому ринку швидко нормалізувалася. Більше того, китайські покупці користуються перевагами низьких цін на квадратну заготовку, сляби, гарячекатаний рулон, імпортуючи цю продукцію. Наразі основну загрозу становлять європейські виробники, які шукають напрямки збуту своєї продукції.

IREPAS очікує, що третій квартал буде хорошим для сировинного сектора з погляду відновлення ринків. Водночас складно давати прогнози для ринку довгомірного прокату. IREPAS допускає, що для цього сектору наступний квартал може стати найгіршим у 2020 році.

Уряди Великої Британії та США надають підтримку металургійному сектору

Уряд Великобританії надав кредит Celsa Steel у розмірі £30 млн. Завдяки цій допомозі компанія зможе продовжувати торговельну діяльність, а також зберегти 800 з 1000 робочих місць. Крім того, компанія взяла на себе зобов’язання щодо зниження викидів, а також обмеження виплат топ-менеджменту. Додатково Celsa Steel отримала кредит £2,9 млн від уряду Уельсу в рамках Фонду економічної стійкості.

У США підтримку металургійних заводів здійснюватимуть через Програму покриття зарплат. В її рамках виділять кредити 2 тис. металургійних компаній на загальну суму $500 млн. $154 млн отримають виробники алюмінію і $50 млн – гірничодобувні підприємства.

Підтримка з боку держави критично важлива для підприємств, що зіткнулися з падінням попиту в умовах коронавірусної пандемії. Світова економіка опинилася в безпрецедентних умовах: підприємства були змушені припиняти діяльність через поширення нового захворювання. Як довго триватиме епідемія, невідомо. Уже очевидний економічний спад за підсумками 2020 року. Подальші перспективи економік різних країн на мікро- і макрорівні багато в чому залежатимуть від ефективності державної політики.

Міненерго пропонує створити Державний фонд енергоефективної модернізації підприємств

Міненерго спільно з Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України розробили законопроект, який передбачає створення фонду енергомодернізації промислових підприємств. Джерело фінансування фонду – екологічний податок на викиди СО2.

Завдання Державного фонду енергоефективної модернізації підприємств:

  • акумулювання надходжень екоподатку на викиди СО2 (щороку – близько 900 млн грн, які зараз спрямовуються до загального фонду держбюджету й не мають цільового використання);
  • компенсація підприємствам частини кредитів, виданих на купівлю енергоефективного обладнання.

Підвищення енергоефективності в промисловому секторі необхідне передусім з метою скорочення викидів СО2. Україна взяла на себе зобов’язання щодо зниження викидів вуглекислого газу в рамках Паризького угоди. Крім того, зараз ЄС розробляє механізм Carbon border adjustment, мета якого – обмежити імпорт продукції, виробленої з високими викидами СО2.

Судячи з опису, йдеться про законопроект, який був розроблений ще в червні 2019 року – «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення гарантованого джерела фінансування енергомодернізації промислових підприємств України». У серпні 2019 року він був відкликаний у зв’язку з початком роботи Верховної Ради нового скликання.

У презентації Держенергоефективності, що обґрунтовує цей законопроект, пропонувалося, щоб підприємства отримували з Фонду компенсацію частини кредиту за реалізовані заходи з енергоефективності. Серед таких заходів – встановлення енергоефективного технологічного обладнання, впровадження енергоефективних інженерних систем, впровадження системи енергоменеджменту.

Вимоги до заходів з енергоефективності, які висувалися з боку Держенергоефективності: окупність від 1 до 5 років; скорочення питомої витрати енергії. Пропонувалося дозволити брати участь у програмі всім підприємствам – платникам екоподатку на викиди СО2. Компенсація мала залежати від розміру підприємства: для малих підприємств – 50% суми кредиту (гранична компенсація – 1,0 млн грн), для середніх підприємств – 40% (2,5 млн грн), для великих підприємств – 30% (5,0 млн грн).

«Метінвест» залучає кредит від Чорноморського банку торгівлі та розвитку

Група «Метінвест» вийшла на фінальну стадію переговорів з Чорноморським банком торгівлі та розвитку. Предмет переговорів – виділення семирічної кредитної лінії на загальну суму €62 млн. Остаточні умови кредиту буде узгоджено під час підписання договору.

Кредит від Чорноморського банку торгівлі та розвитку – це перший досвід співпраці «Метінвесту» з міжнародною фінансовою організацією. Залучені кошти планується використовувати для виконання інвестиційної програми, а також поповнення оборотного капіталу.

Українські підприємства традиційно відчувають проблеми із залученням доступних кредитних ресурсів. Для «Метінвесту» додаткове джерело зовнішнього фінансування – позитивний фактор, що збільшує можливості з виконання інвестиційних планів компанії. Серед поточних інвестпроектів «Метінвесту» – будівництво повітророзподільних установок на Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча, модернізація огрудкувальних машин на Північному ГЗК, переоснащення збагачувальних фабрик Центрального ГЗК для виробництва DRI-окатишів.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.