Аналіз впливу новин за 1-5 червня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Металургійна галузь перебуває в глибокій кризі. Виробництво сталі в Україні знизилося на 11%, а від позитивних результатів першого кварталу не залишилося й сліду.

Очікування консервативні. World Steel Association опублікувала свій короткостроковий прогноз попиту, який мав вийти ще у квітні. Те, що все погано, було зрозуміло від початку. Важливо, що в 2021 році ринок не зможе повністю відновитися.

Євросоюз посилює механізм дії квот. Але вкрай важливо, що обсяг квот залишився таким, як раніше, всупереч вимогам EUROFER.

Виробництво сталі в Україні у травні знизилося на 11,1%

Виплавка сталі в травні становила 1,62 млн т, за даними ОП «Укрметалургпром». Це на 11,1% менше, ніж у травні минулого року. За 5 місяців виробництво знизилося на 10%. Тобто хороша динаміка першого кварталу випарувалася.

Завантаження травня дещо краще, ніж місяць тому. Середньодобове виробництво у травні на 10% перевищувало показники квітня. Ціни на металопродукцію недалеко відійшли від своїх квітневих мінімумів. На сьогодні ціна заготовки з України становить $355-365 FOB Чорне море в порівнянні з $330-340 місяць тому. Ціни на г/к прокат зросли з $350 до $380-390.

Такий рівень цін відповідає рівню осені минулого року, коли галузь перебувала в кризовому стані. Цей рівень цін неприйнятний для вітчизняних виробників, оскільки за поточних цін на ЗРС він не покриває навіть змінних витрат. Однак заводи працюють для збереження ринків і робочих місць. Крім того, запуск агрегатів після їх вимушеного зупинення пов’язаний з високими витратами, які перевищують будь-який ситуативний збиток.

У червні розраховуємо також на деяке відновлення виробничих показників, принаймні за рахунок запуску ДМЗ. Завод запускає доменну піч №2 після капремонту й розраховує з 10 червня відвантажити першу партію продукції – 13 тис. т швелерів, іншого прокату та квадратної заготовки.

Можна припустити, що якщо завод запускається, то портфель його замовлень сформований з огляду на завантаження щонайменше на 50%. Отже, очікуємо не менше 30-40 тис. т сталевої продукції в червні.

З іншого боку, на виробництві в червні негативно позначиться той факт, що продажі в ЄС можуть скоротитися. Щодо більшості продуктів квоти на експорт в європейському напрямку вичерпані. Протекціонізм у деяких регіонах (Саудівська Аравія, Єгипет, Туреччина) також перешкоджатиме продажам.

Поступово стає зрозуміло, чого можна очікувати за підсумками всього року. Якщо спиратися на короткострокові прогнози WSA, то в наших основних регіонах попит на сталь знизиться на 15% (ЄС і MENA сумарно займають близько 50%). На ринку України можна очікувати падіння споживання на рівні 10% за зниження ВВП на 7% згідно з консенсус-прогнозом. Навіть якщо припустити, що українські гравці зможуть за підсумками року зберегти свою позицію на ринках, продажі впадуть у натуральному виразі на 10-12%.

ЄС зробить жорсткішою систему квот на імпорт сталі

Подробиці стали відомі з повідомлення СОТ про заплановані зміни захисних заходів. Зміни зачіпають тільки механізм їх застосування і не стосуються до самого розміру квот.

Головні наслідки для України – це розбивка квот на квартальні періоди та запровадження індивідуальних квот для г/к прокату. Тепер усі квоти будуть квартальними, тоді як раніше вони були річними.

Запровадження квартальних квот щодо продуктів для ЄС гарантує більш рівномірний розподіл обсягу й зменшує можливі короткочасні сплески імпорту. Для експортерів і для України це означає труднощі в продажах ближче до кінця кварталу, коли квота підходить до вичерпання. До того ж буде важче отримувати вигоду зі сприятливих ситуацій на ринку. І навпаки,якщо ситуація на ринку буде несприятливою, то можуть залишатися невикористані обсяги квот.

Квоти щодо плоского г/к прокату будуть розділені на індивідуальні країнові та квоту третіх країн. Україна не отримала індивідуальну країнову квоту на експорт г/к плоского прокату, тобто їй доведеться брати участь у загальній квоті інших країн.

Індивідуальна квота захищає обсяги постачальника, тоді як поставки в рамках загальної квоти опиняються в умовах жорсткішої конкуренції. Хоча зрештою в порівнянні з поточною ситуацією мало що змінюється, адже до 30 червня поставки г/к прокату здійснюватимуться в рамках загальної квоти, а наші головні конкуренти тепер обмежені індивідуальними квотами. Але будь-яке нарощування поставок до ЄС перебуває під пильною увагою. Останній приклад – поставки г/к прокату з боку російських компаній. Тому розраховувати на якісь можливості вкрай важко. Нагадаємо, що проти українського г/к прокату в ЄС діє антидемпінгове мито €60,5 на тонну, що ускладнює поставки в поточній важкій ціновій ситуації.

Але найважливіший момент – обсяг квот залишився таким, як раніше. Ринок з кінця квітня був у ступорі після вимоги EUROFER знизити обсяг квот на 75%. До того ж збережено 3%-ву лібералізацію обсягу квот. Ці факти підкреслюють, що Єврокомісія діяла в юридичних рамках і не піддалася на провокації EUROFER.

Початково ми вказували, що захисні заходи, в рамках яких діє система імпортних квот, не можуть бути використані для адаптації ринку до наслідків епідемії COVID-19. Захисні заходи можуть бути застосовані тільки у разі зростання імпорту або за наявності передумов для його зростання. Але в нинішніх умовах це нонсенс – імпорт не може зрости, оскільки він обмежений квотами. Однак рішучість ЄК змусила ринок нервувати, коли комісія погодилася включити питання розміру квот до порядку денного щорічного перегляду системи захисних заходів. Багато хто сприйняв зниження обсягу квот як доконаний факт, що шкодило поставкам до ЄС.

Збереження обсягу квот – значний позитивний момент, але він не скасовує протекціоністського настрою європейських чиновників. Будь-яке зростання експорту до ЄС сприймається як демпінг. А адаптація ринку під наслідки епідемії можлива, але із застосуванням інших інструментів, користуючись XXI статтею ГАТТ, яка допускає певні виключення у режимі міжнародної торгівлі у випадках «надзвичайних обставин». Імовірно, EUROFER використовуватиме всі можливості для досягнення поставлених цілей.

WorldSteel прогнозує падіння попиту на сталь у 2020 році

Згідно з прогнозами World Steel Association, у поточному році очікується падіння світового споживання сталі на 6,4% у порівнянні з 2019 роком – до 1,654 млрд т. У 2021 році, навпаки, очікується відскік після спаду – на 3,8% (до 1,717 млрд т ). У прогноз закладено умови, які передбачають послаблення карантину в червні-липні в більшості країн, а також відсутність значної шкоди від вторинних хвиль пандемії.

До числа країн, у яких споживання сталі у 2020 році збільшиться, входять Китай (+1,0% р./р.), Туреччина (+3,0% р./р.), В’єтнам (+2,8% г./г.). У більшості інших регіонів споживання сталі знизиться. Особливо значним буде падіння в другому кварталі. Після ослаблення обмежень ситуація поступово почне поліпшуватися.

WorldSteel не виключає швидкого відновлення попиту, якщо не буде повторних піків захворюваності, а заходи стимулюючої політики держав будуть ефективними.

За підсумками першого кварталу поточного року фінрезультати «Метінвесту» погіршилися

У першому кварталі 2020 року виручка «Метінвест Холдингу» скоротилася на 11% у річному обчисленні (до $2,5 млрд). EBITDA за аналогічний період впав на 14% (до $373 млн), тоді як рентабельність за EBITDA залишилася на рівні першого кварталу минулого року (15%).

Причини погіршення фінансових показників холдингу пов’язані з падінням цін на металопродукцію, а також сповільненням ділової активності через пандемію COVID-19.

Виручка металургійного сегменту «Метінвест Холдингу» скоротилася на 14% р./р. (до $2018 млн), а гірничодобувного – на 2% р./р. (до $518 млн). Для металургійного сегменту основною проблемою стало зниження продажів плоского прокату (у вартісному виразі – на $203 млн, у натуральному – на 119 тис. т).

Гірничодобувний сегмент зіткнувся зі зменшенням премії за огрудкування при продажу окатишів, через що знизилася ціна їх реалізації. Крім того, через слабкий попит на ЗРС в Україні та Європі додаткові обсяги окатишів довелося переспрямувати до Південно-Східної Азії (передусім до Китаю). У результаті зросли витрати на транспортування, що негативно вплинуло на рівень EBITDA.

Рентабельність металургійного сегмента за EBITDA за підсумками першого кварталу 2020 року зросла на 5 п.п. (до 8%), а гірничодобувного – знизилася на 5 п.п. (до 37%). Очевидно, що в металургійному секторі «Метінвесту» працюють над підвищенням ефективності виробничих процесів. Тож падіння цін реалізації не чинить негативного впливу на рентабельність.

Капітальні інвестиції «Метінвест Холдингу» в першому кварталі 2020 року скоротилися на 25% у річному виразі – до $148 млн. 53% інвестицій – це проекти підтримки. Серед основних інвестпроектів холдингу на 2020 рік – модернізація стану 1700 на ММК ім. Ілліча (тривають випробування), будівництво повітророзподільної установки на ММК ім. Ілліча, реконструкція аглофабрики ММК ім. Ілліча, модернізація обладнання на ГЗК.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі