Аналіз впливу новин за 18-22 травня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Держави продовжують закручувати гайки для імпорту. Наприклад, Туреччина запровадила додаткові мита на імпорт деяких видів прокату і труб. Таїланд переглядає антидемпінгові мита проти імпорту г/к прокату і, найімовірніше, продовжить їх дію.

У такій непростій ринковій ситуації вітчизняні підприємства продовжують інвестиції в екологічні проекти. При цьому наша держава не лише не створює стимулів для екомодернізації, а, скоріше, перешкоджає цьому. Наприклад, Податкова створила додатковий тиск на галузь, виставивши претензії до «Інтерпайпу» на 2 млрд грн.

Туреччина запроваджує додаткові мита на імпорт прокату і труб

Було легко передбачити, що Туреччина прагнутиме захистити свій ринок і відповісти Євросоюзу. Однак ситуація склалася так, що заходи запровадили широко, проти всіх категорій експортерів.

Саме на це ми раніше звертали увагу – посилення протекціонізму відбуватиметься не дзеркально «око за око». Турецьким компаніям та асоціаціям потрібен лише привід для застосування більш широких захисних заходів. Але цікаво те, що запроваджені заходи Євросоюзу якраз і не стосуються. Для країн, з якими Туреччина має угоду про зону вільної торгівлі, роблять винятки. Україна торговельної угоди з Туреччиною не має, тому може сильніше за інших постраждати в цій ситуації.

Мита запроваджуються для таких категорій товарів (розмір мита з 20.05 по 30.09 та з 01.10):

  • плоский г/к прокат (7208.90.80.10, 7208.90.80.20, 7208.90.80.29) – 14% і 9%;
  • плоский х/к прокат (7209.90.80.29) – 10% і 6%;
  • прокат плоский з інших легованих сталей (7225.99.00) – 11% і 6%;
  • дріт з легованих сталей (7229.90.50, 7229.90.90) – 10% і 5%;
  • труби зварні (7304.19.10, 7304.31.20, 7304.31.80, 7304.39.10, 7306.11, 7306.19, 7306.21, 7306.29, 7306.30, 7306.40, 7306.50 та ін.) – 10% і 5%.

За вказаними вище кодами Україна експортує до Туреччини незначний обсяг продукції – сумарно до 10 тис. т у 2019 році. Тому запроваджені заходи поки що не надто зачіпають наші інтереси. Однак це вкрай небезпечна тенденція. Запровадження тарифів у розмірі 10-15% може зупинити український експорт у будь-якому напрямку, а разом з ним і всю галузь.

Виходячи зі специфіки захисних заходів Туреччини, для виключення ризиків вкрай важливо укласти угоду про вільну торгівлю. Проект угоди опрацьовується близько 10 років, проти виступають підприємства легкої промисловості, які бачать в Туреччині конкурента. Проблемними питаннями залишаються нюанси торгівлі сільськогосподарською продукцією.

ДПС донарахувала «Інтерпайпу» 2 млрд грн податків і штрафів

Представники Державної податкової служби виставили претензії до компанії «Інтерпайп Втормет» за підсумками перевірки за 2015-2019 рр. на суму 2 млрд грн, визнавши, за даними самої компанії, «усі договори щодо операцій з купівлі брухту» фіктивними. Це не перша подібна претензія від ДПС до металургів з приводу закупівель металобрухту.

Причиною таких інцидентів є непрозорий характер самого ринку брухтозаготівлі. За даними народного депутата Дмитра Кисилевського, 80% ринку брухту перебувають у тіні, тобто 16 млрд грн з 20 млрд грн. Системне вирішення проблеми полягає в детінізації ринку брухту. Відповідні зміни до законодавства передбачені законопроектом №2426, який прийняли в першому читанні ще в січні.

ДПС також діє у звичному для себе ключі. Відсутність відповідальності у перевіряльників уможливлює висування претензій на будь-які суми та з будь-якого приводу. Сума претензій у розмірі 2 млрд грн може означати крах фактично для будь-якого великого промислового підприємства. Після підписання акта перевірки суб’єкт господарювання має можливість подати скаргу й аргументувати свою позицію перед самою ДПС. На практиці ця стадія зазвичай нічим новим не закінчується. Процес переноситься до суду, який триває роками і, найчастіше, проходить усі судові інстанції. Але на час судових слухань підприємство відкладає виконання вимог ДПС.

За даними «Інтерпайпу», судова практика свідчить про обґрунтованість позиції металургів. Тільки в 2019 році Верховний Суд України виніс 64 рішення на їхню користь. Однак для ДПС це не є аргументом. Навіть не маючи шансів, державний орган йде через усі судові інстанції. У такий спосіб на платників податків чиниться тиск.

Претензії за фіктивними угодами – черговий етап протистояння металургів і ДПС. Буквально пару тижнів тому ми обговорювали питання штучних затримок відшкодування ПДВ, коли держава заборгувала підприємствам ГМК 2 млрд грн. Зараз ситуація з відшкодуванням ПДВ тимчасово залагоджена. Однак система автоматичного відшкодування все одно схильна до «ручного» впливу.

Взагалі, подібність сум відшкодованого ПДВ і суми претензій до «Інтерпайпу» змушує задуматися. Цікавий збіг.

Залучення джерел фінансування залишається основною проблемою екомодернізації в Україні

Українські металургійні підприємства продовжують інвестувати в екомодернізацію. Зокрема, ММК ім. Ілліча реалізував проект з будівництва нових та модернізації наявних аспіраційних систем доменної печі №3. Інвестиції в проект становили $31 млн. Устаткування запущено в лютому і працює в тестовому режимі. Очікується, що випробування триватимуть ще близько місяця.

Дніпровський металургійний комбінат розпочав капремонт агломашини №10. Під час робіт збільшать кількість очисних елементів, що дасть змогу знизити шкідливі викиди. Інвестиції в проект становлять 110 млн грн.

Основна проблема, з якою стикаються українські підприємства під час реалізації екологічних проектів, – це залучення фінансових ресурсів. Основне джерело, за рахунок якого зараз реалізуються проекти екомодернізації, – власні кошти підприємств, які обмежені. Потенційні підвищення екологічного податку ще більше обмежать інвестиційні можливості підприємств, якщо не буде переглянуто порядок використання надходжень екоподатку до бюджету.

Минулого тижня Європейська Бізнес Асоціація виступила з пропозицією дозволити підприємствам використовувати до 70% нарахованого екоподатку на інвестиції в екомодернізацію. Такий крок дасть змогу, по-перше, частково вирішити проблему фінансування екологічних проектів. По-друге – підвищить ефективність використання коштів екологічного податку в частині впливу на екологічну обстановку. Промислові підприємства розуміють, за рахунок реалізації яких заходів можна знизити навантаження на довкілля, тоді як природоохоронні заходи, реалізовані державою, апріорі не можуть дати такий самий екологічний ефект.

На відміну від України, в ЄС діє налагоджений механізм екологічного фінансування. Наприклад, ArcelorMittal для реалізації двох проектів з декарбонізації в м. Гент (Бельгія) отримав кредит від ЄІБ на суму €75 млн. Проекти здійснюються за підтримки Єврокомісії. Загальна сума інвестицій становитиме €215 млн. Реалізація двох проектів дасть можливість скоротити викиди СО2 до 350 тис. т на рік.

Перший проект – «Стіланол». Він передбачає будівництво установки, що дає змогу виробляти з відпрацьованих газів доменної печі біоетанол. Очікувана продуктивність установки – 80 млн л біоетанолу на рік. Запуск планується у 2022 році.

Другий проект – «Тореро». Він передбачає будівництво установки, що переробляє відходи деревини на біовугілля для використання в доменних печах. Очікувана продуктивність установки – 40 тис. т біовугілля на рік. Запуск планується у 2022 році.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.