Аналіз впливу новин за 12-15 травня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Привид протекціонізму бродить по Європі, і не тільки. Єврокомісія намагається будь-якими способами знизити імпорт. За даними EUROFER, падіння споживання у 2019 році становило 5,3%, хоча раніше очікувалося тільки 3,1%, а в 2020-му, зрозуміло, все ще гірше.

ЄЕК, як і очікувалося, планує обходитися без залізничних коліс українського виробництва. Хочеться вірити, що їм це не вдасться. ОАЕ захищає свою сталеливарну галузь шляхом заборони на експорт брухту.

Єврокомісія офіційно розпочала антидемпінгове розслідування проти г/к прокату з Туреччини

Про це як про доконаний факт тижнем раніше заявляв ArcelorMittal в своєму квартальному звіті. Але офіційно Єврокомісія прийняла рішення тільки 14 травня.

У повідомленні про відкриття розслідування ЄК зазначає, що заявник (EUROFER) надав докази про зростання поставок з боку Туреччини і підвищенні її частки ринку. При цьому поставки негативно вплинули на ціни, а також завдали збитків місцевим гравцям.

Але розслідування передбачає оцінку демпінгу та збитків для місцевої галузі за період 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. Це важливо, тому що турецькі компанії наростили експорт плоского г/к прокату до ЄС ще в 2018 році на 50% – з 2 млн т до 3 млн т, захопивши таким чином 10% європейського ринку. У 2018 році постачальники з Туреччини скористалися запровадженням антидемпінгового мита майже для всіх великих експортерів. Але у 2019 році, за нашими оцінками, зростання поставок плоского г/к прокату з Туреччини спостерігалося лише в першому кварталі, а за підсумками року становило 5-7%, причому частка в імпорті зросла з 35% у 2018 році до 40% у 2019-му.

Що стосується впливу на ціни, то слід відзначити загальну негативну кон’юнктуру в світі минулого року на тлі падіння промислового виробництва й торгових воєн. Особливо яскраво це проявилося в серпні-жовтні, внаслідок обвалу цін на лом, і винуватцем цього були саме турецькі компанії. У той період ціни на HRC в ЄС впали на 17%. Середньорічні ціни у 2019 році мали таку саму динаміку порівняно з 2018 роком (-17%). Однак плоский прокат виробляють головним чином інтегровані заводи, які використовують як основну сировину ЗРС. Саме в маніпуляції з цінами на вугілля та ЗРС Єврокомісія і підозрює турецьких виробників.

Розслідування триватиме не менше 13 місяців, а попередні заходи можуть запровадити вже через 7 місяців, тобто 14 січня 2021 року. За даними ЗМІ, можливе запровадження митних тарифів у розмірі 4-8%.

Турецька влада вже оголосила, що буде вжито дзеркальних заходів щодо поставок г/к прокату з ЄС. Ринок Туреччини вкрай важливий для європейських виробників. Частка постачальників з ЄС в імпорті г/к прокату в Туреччину у 2019 році становила 45%.

У всьому цьому процесі важливо, щоб не постраждали інтереси України. З одного боку, в ЄС відновлюється певний баланс, після того як Туреччина в 2017 році уникла митних тарифів. З іншого боку, Україна могла б наростити поставки якісного рулону виробництва ММК ім. Ілліча. Однак багато що залежатиме від формату заходів, прийнятих у Туреччині.

ЄЕК відновить дію антидемпінгового мита проти залізничних коліс з України

Вивчивши ринкову ситуацію за січень-травень 2020 року, коли спостерігалося падіння вантажоперевезень, ЄЕК дійшла висновку, що слід відновити дію антидемпінгового мита в розмірі 34,22% на поставку залізничних коліс з України. Мито запровадили в 2016 році та підвищили до 34,22% у 2018-му в рамках перегляду, а потім зупинили на рік, до 1 червня 2020 року, у зв’язку з дефіцитом залізничних коліс на ринку країн ЄАЕС.

Справді, в кризовій ситуації, місцеві транспортні оператори скоротять інвестиції в закупівлю рухомого складу, і є побоювання, що ця тенденція може бути довгостроковою. При цьому ЄЕК побоюється, що український виробник зможе наростити поставки, окільки має вільні потужності.

Такого розвитку подій очікував і український виробник залізничних коліс, «Інтерпайп», який входить до трійки найбільших виробників цієї продукції у світі. Про те що мита будуть відновлені з 1 червня, заявляло керівництво компанії.

Минулого року «Інтерпайп» наростив поставки колісної продукції до країн ЄАЕС з 73 тис. т до 93 тис. т на тлі зростання цін на ринку (+30-40% орієнтовно). Це основний ринок для компанії з часткою 46% у продажах. Маржа за EBITDA компанії минулого року становила близько 45%, що багато в чому було зумовлене саме ефектом скасування митних тарифів. У 2018 році цей показник становив 11,5%.

Відновлення дії митних тарифів не повинно зупинити поставки продукції «Інтерпайп» до країн ЄАЕС, хоча і згубно вплине на фінансові результати. Минулого року за рахунок залізничного сегмента «Інтерпайп» зміг забезпечити позитивні фінансові результати, тоді як трубний сегмент у другій половині року демонстрував збитки. У 2020 році ситуація для трубної галузі багато в чому стала ще складнішою. В таких умовах підтримувати обсяги програми інвестицій останніх років буде неможливо. З огляду на $256 млн вільних коштів на кінець минулого року обслуговування боргу не має бути проблемою, а борг, який потрібно було погасити в 2020 році, вже виплачений у першому кварталі.

ОАЕ заборонили експорт брухту

Міністерство економіки країни має намір таким чином забезпечити достатню кількість брухту для сталеплавильного виробництва в умовах пандемії коронавірусу. Об’єднані Арабські Емірати були великим експортером брухту. У 2019 році було експортовано близько 1,2 млн т, що відповідає 1,2% міжнародного ринку торгівлі брухтом. Поставки йшли головним чином на адресу Індії та Пакистану.

Особливістю «коронакризи» є те, що крім попиту страждають і виробничі ланцюжки. В ОАЕ, як і в інших регіонах, галузь заготівлі брухту відчуває труднощі зі збиранням під час карантину. Наприклад, ситуація з дефіцитом поставок до Європі склалася в середині квітня, що зумовило волатильність цін. Із закриттям низки виробництв в Європі місцеві склади брухту виявилися затовареними. Ціна на брухт у Туреччині впала до $200/т. Але в режимі карантину брухтозаготівля різко загальмувалася. Турецькі та європейські компанії продовжили працювати – запаси брухту розвантажувалися. Через кілька тижнів у Туреччині утворився дефіцит цієї сировини. Ціни на неї різко злетіли до $250/т і тримаються зараз на цьому рівні.

Поповнення запасів брухту може відбутися не так швидко, як може зрости потреба в цій сировині у виробників сталі. Тобто труднощі в запуску галузі брухтозаготівлі можуть бути чинником різкого зростання цін після завершення карантину. Короткостроково ціни можуть зрости. Варто відзначити, що зараз саме сезонний період накопичення запасів брухту (другий і третій квартали), який характеризується падінням цін. У холодну пору року (перший і четвертий квартали) заготівля ускладнюється, і ціни підростають. А у 2020 році період накопичення запасів ми проходимо в режимі карантину. І якщо до четвертого кварталу, як очікується, попит на сталь відновлюватиметься, то в усьому світі може виникнути дефіцит брухту і статися подальше зростання цін.

Тому закриття ринків для експорту сировини може становити загрозу для електросталеплавильних компаній, якщо така політика стане поширеною. Як показує практика, закриття ринку для імпорту або, в цьому випадку, для експорту, легко знаходить відгук у влади багатьох країн світу.

EUROFER не дає прогнозів на 2020-2021 рр. через високу невизначеність

Згідно з даними Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER), у 2019 році видиме споживання сталі в ЄС упало на 5,3% порівняно з попереднім роком. Реальне споживання за цей період скоротилося на 7,7%. Причинами падіння є зростання споживання в будівництві та скорочення в усіх інших металомістких галузях (особливо в автомобілебудуванні).

На будівельну активність у 2020 році негативно вплинули карантинні обмеження через коронавірус, оскільки закрилося чимало будівельних майданчиків. Деякі країни ЄС планують якомога швидше відновити будівельну діяльність, щоб стимулювати економіку за рахунок інфраструктурних проектів. Тобто перспективи сектору інженерних споруд є сприятливими.

Воночас для секторів житлового та нежитлового (комерційного) будівництва зберігаються певні ризики. Попит на житло знизився через падіння доходів населення внаслідок зростання безробіття, а також скорочення видачі іпотечних кредитів. Нежитлове будівництво – найслабший субсектор будівництва через погіршення інвестиційного клімату та економічну невизначеність, спричинену поширенням коронавірусу. Навіть після зняття карантинних обмежень спад промисловості з високою ймовірністю продовжиться, через що інвестиції в будівництво відкладатимуться.

Майже всі автомобільні заводи закрилися в рамках локдауну. Якщо припустити, що в третьому кварталі всі карантинні обмеження скасують, мине певний час, перш ніж нові замовлення конвертуються в нові поставки. Очевидно, що частина проблем з транспортуванням і постачанням комплектуючих зберігатимуться якийсь час. Також будуть спостерігатися і проблеми з боку споживчого попиту, який залишиться слабким, доки не покращиться макроекономічна ситуація і доходи населення не почнуть зростати. Додатковий ризик для автомобілебудування ЄС – можливі торгові суперечки зі США щодо імпортних тарифів на автомобілі та комплектуючі.

EUROFER очікує, що ринкові умови покращаться не раніше четвертого кварталу 2020 року або початку 2021 року. Через високу невизначеність асоціація тимчасово відмовляється від публікації прогнозів на 2020-2021 рр. Ринкова ситуація залежатиме насамперед від тривалості локдауну в металоспоживаючих галузях. Водночас зняття карантинних обмежень не приведе до автоматичного покращення ситуації. Усі фактори слабкого попиту, що існували в 2019 році, і надалі впливатимуть на ринок.

Збережеться й проблема надлишкових потужностей. За інформацією EUROFER, надлишкові потужності продовжують вводити в експлуатацію без належного економічного обґрунтування в Китаї, Індонезії, Ірані, РФ, Туреччині. Наявних захисних заходів, на думку асоціації, недостатньо для протидії загрозі напливу імпорту. Після відновлення нормальної бізнес-активності країни-експортери зможуть збільшити завантаження своїх потужностей та спрямувати додаткові торгові потоки в ЄС. Сприяти нарощуванню імпорту сталі в ЄС буде механізм перенесення невикористаних квот, закладений в систему захисних заходів. Тому EUROFER протягом останніх місяців постійно відстоює ідею скорочення обсягів імпортних квот на 75%.

АМКР виводить з експлуатації першу дільницю блюмінгового цеху

«АрселорМіттал Кривий Ріг» зупинив роботу першої дільниці блюмінгу. Він виконував функцію обтискання сталевих зливків, одержуваних у процесі розливання сталі у виливниці.

Зупинити частину потужностей блюмінгового цеху дало змогу, по-перше, закриття мартенівського цеху, сталь з якого повністю розливалася у зливки, а по-друге – будівництво машин безперервного лиття сталі та реконструкція дрібносортного стану №250-4.

Згідно із заявою АМКР, після закриття першої дільниці блюмінгового цеху обсяг виробництва не зміниться, оскільки сталь, що виплавляється, перерозподілиться на МБЛЗ і другу дільницю блюмінгу.

Завдяки виведенню з експлуатації першого дільниці блюмінгового цеху буде також припинено роботу 40 джерел забруднення, в результаті чого викиди скоротяться на 500 т на рік.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.