2-й тиждень: металурги отримали шанс за рік наростити виробництво на 5%

Аналіз впливу новин за 11-15 січня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Багато хто хотів, щоб такий цікавий рік, як 2020-й, закінчився якнайшвидше. Язик не повернеться назвати його хорошим, але й поганим для вітчизняних металургів він не був.

Уже зараз можна сказати, що перший квартал точно не розчарує. А от щодо другого у IREPAS є сумніви.

Заслуговує на увагу й те, як Туреччина поводиться в торговому конфлікті з Європейським Союзом. Є чого повчитися!

За підсумками 2020 року виробництво сталі в Україні знизилося на 1,4%

Металургійні підприємства України виробили в 2020 році 20,549 млн т сталі. Це на 1,4% менше, ніж роком раніше. При цьому виробництво чавуну зросло на 1,5% – до 20,358 млн т.

У критичний період квітня-червня металурги змогли переорієнтуватися на експорт чавуну до Китаю і, таким чином, зберегли завантаження потужностей, уникнувши їх зупинення. Саме це багато в чому забезпечило вітчизняним виробникам можливість нарощувати виробництво сталі в другій половині року. Коли дефіцит пропозиції став помітним і зумовив зростання цін на ринку – українські компанії були до цього готові та змогли наростити продажі.

Для зростання продажів знадобилося змінити географію поставок у бік Азії. Це завдання виявилося набагато простішим для виробників плоского прокату. Наприклад, ММК ім. Ілліча наростив за підсумками року виробництво сталі на 13,7%. Цьому сприяла низка інвестиційних проектів ще з 2019 року. «Азовсталь», оцінково, збільшила випуск сталі на 3,3%.

«Запоріжсталь» тут виняток – вона знизила обсяг виробництва на 5,5%. Менеджмент компанії ще на початку року заявляв, що пріоритетом є не обсяги, а якість. При цьому сталеплавильні потужності «Запоріжсталі» зберігають найбільше в Україні завантаження.

Для виробників довгого прокату змінити напрямки продажів було складніше. «АрселорМіттал Кривий Ріг» скоротив виробництво сталі у 2020 році, оцінково, на 12%. Дніпровський металургійний завод, який запустив у червні одну доменну піч після простою від жовтня 2019 року, скоротив обсяг випуску сталі на 66%. Винятком є хіба Дніпровський металургійний комбінат, який зміг наростити виробництво сталі на 15%.

Негативну динаміку продажів демонструє також «Інтерпайп Сталь». Оцінково, підприємство знизило випуск сталі у 2020 році на 11-12%.

З погляду динаміки виробництва минулий рік можна розділити на кілька періодів:

• перший квартал – успішний період, коли компанії скористалися з гарної кон’юнктури (1,77 млн т сталі на місяць у середньому);
• другий квартал – квітень-червень – криза, різке скорочення обсягів виробництва (1,59 млн т);
• третій квартал – період відновлення попиту й дефіциту пропозиції, спостерігаємо швидке відновлення ринку й обсягів виробництва (1,74 млн т);
• у вересні-листопаді спостерігаємо зниження обсягів виробництва на тлі ремонтів основного устаткування майже на всіх підприємствах, хоча умови на ринку були більш ніж хороші (1,69 млн т).

Результат грудня на рівні 1,84 млн т сталі є певною мірою відображенням максимальної можливості вітчизняних підприємств на сьогодні: ремонти завершено, ціни більш ніж сприятливі.

Однак не все залежить від цін. Відновлення попиту на окремих, захищених, ринках мало що дає українським компаніям. Слабке відновлення наших традиційних ринків може негативно впливати на обсяги. Крім того, ситуація з попитом є різною залежно від продукту.

Збереження на весь 2021 рік середнього завантаження грудня означатиме виробництво сталі на рівні 21,6 млн т. Це на 5% вище, ніж минулого року.

Група Ferrexpo наростила виробництво окатишів на 7% у 2020 році

За підсумками 2020 року виробництво окатишів групою Ferrexpo зросло на 7% (до 11,2 млн т), а продажі – на 18% (до 12,1 млн т).

Позитивній динаміці сприяло завершення проєкту з розширення виробництва концентрату (на 1,5-2,0 млн т на рік), який є передумовою для реалізації програми щодо подвоєння обсягів виробництва.

99% обсягів виробництва припало на преміальні окатиші (із вмістом заліза 65% і 67%). Виробництво окатишів Fe 67% стартувало в поточному році. Ця продукція використовується для виробництва заліза прямого відновлення і має хороші ринкові перспективи в контексті тренду декарбонізації металургії. За поточного рівня розвитку технологій виробництво сталі із заліза прямого відновлення вже дає на 42,1% менше викидів СО₂, ніж діючі металургійні комбінати. А в разі переходу на водень і відновлювані джерела електроенергії можливе зниження викидів вуглекислого газу до нуля.

Станом на 31 грудня 2020 року на рахунках групи акумульовано $270 млн. За підсумками 2020 року очікуються сильні фінансові результати, яким сприяв сплеск цін на залізну руду в останньому кварталі. З високою ймовірністю перший квартал 2021 року також буде сприятливим для групи, адже кон’юнктура на ринку сталі та сировини залишиться хорошою завдяки дефіциту пропозиції.

Туреччина розпочала антидемпінгове розслідування проти імпорту г/к рулону з ЄС

З 14 січня набрали чинності попередні антидемпінгові мита на імпорт гарячекатаного плоского прокату з Туреччини до Євросоюзу. Розмір мита виявився не надто великим і коливається в діапазоні від 4,8-7,6% залежно від виробника. Туреччина прагне відповісти дзеркально й ініціювала аналогічне розслідування.

В принципі, турки легко відбулися з розміром митних тарифів у ЄС. Це, найімовірніше, не надто тішить європейських виробників. Але це лише попередні мита, а остаточні будуть представлені в липні 2021 року. На нашу думку, Туреччина розпочала розслідування, щоб знизити ризики погіршення умов для себе, коли буде запроваджено остаточні мита.

За 10 місяців 2020 року ЄС поставив на ринок Туреччини 1,3 млн т плоского г/к прокату, або 38% від усього обсягу імпорту цієї продукції. Найбільшим європейським постачальником є Франція (близько 0,5 млн т за 10 місяців) – це заводи ArcelorMittal Dunkirk та Florange.

Буде, звісно, цікаво, якщо турки зможуть знайти факт демпінгу з боку європейських постачальників металопродукції. Раніше це вдавалося лише США та їх найближчим торговим партнерам – Канаді й Мексиці. США довели вину європейців в нечесній торгівлі в 2015-2016 рр. майже за всім сортаментом сталевої продукції.

Взагалі, це ще один кейс, який ілюструє підхід окремих країн до ведення антидемпінгових розслідувань. По суті, це інструмент тиску – як економічного, так і політичного. Туреччина веде агресивну торговельну політику й не полишає спроб працювати зі, здавалося б, мертвими справами. Наприклад, оспорює в СОТ запровадження секції 232 у США і тарифних квот у ЄС.

IREPAS: різниця цін на сировину та готову продукцію сягнула максимуму

Міжнародна асоціація виробників і експортерів арматури (IREPAS) відзначає дефіцит пропозиції на ринку довгомірного прокату. Причому ситуація навряд чи зміниться до другого кварталу поточного року.

Додаткові грошові вливання в економіки розвинених країн також підштовхують вгору ціни активів і сировинних товарів. Як результат, основна проблема для покупців сталевої продукції – високі ціни. Однак в умовах обмеженої пропозиції споживачам доводиться погоджуватися з поточними ціновими рівнями, щоб продовжувати закупівлі й забезпечувати свої потреби.

У перспективі ситуація неминуче буде змінюватися. Спред між цінами на сировину та готову сталеву продукцію сягнув максимального рівня протягом останніх років, забезпечуючи високу рентабельність виробництва. Тому виробники стали зацікавлені нарощувати виробництво, і з часом ціни скоригуються в бік зниження.

Увага учасників ринку також привертає старт імпорту металобрухту Китаєм. Насамперед цей крок дасть змогу знизити ціни на брухт усередині КНР і підвищить конкурентоспроможність місцевих електросталеплавильних заводів. У перспективі, у міру переходу китайської металургії на електродугові печі, очікується. що в галузь брухтозаготівлі прийде китайський капітал.

Залишається відкритим питання, як реагуватимуть Євросоюз і США на зростання експорту місцевого брухту до КНР. Як варіант – будуть запроваджуватися обмеження на експорт металобрухту. Цей крок разом з імпортними митами на брухт у КНР підтримає зростання цін на ринку.

Загалом IREPAS вважає, що зараз на ринку достатній обсяг пропозиції готової продукції, але ціни нестабільні. Прогноз на наступний квартал сприятливий, оскільки усі обсяги вже законтрактовані за поточними цінами.

Однак у другому кварталі ситуація може змінитися з будь-якої причини. Серед чинників, що позитивно впливають на кон’юнктуру, – початок вакцинації від COVID, яка дає надію на повернення до нормальної економічної активності, а також намір адміністрації нового президента США забезпечити додаткове фінансування інфраструктурного сектору.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.