Аналіз впливу новин за 21-24 квітня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Попит на сталь падає в ключових регіонах. Це призводить до зниження рівня завантаження потужностей. Виробництво сталі в світі впало на 6% у березні, а в квітні буде ще гірше.

Відповідно, посилюються заходи щодо захисту ринків від імпорту. Це в другій половині року може відчути на собі «Інтерпайп», який опублікував непогані результати за підсумками минулого року.

За підсумками четвертого кварталу «Інтерпайп» зберіг високу рентабельність завдяки залізничному сегменту

«Інтерпайп» у четвертому кварталі 2019 року, який був кризовим для вітчизняної металургії, зміг зберегти високу рентабельність за EBITDA – 22,7% порівняно з 23,1% за підсумками всього року. Цьому сприяли хороші результати залізничного сегменту, в якому і продажу, і прибуток у жовтні-грудні продемонстрували навіть невелике зростання. Рентабельність за EBITDA залізничного напряму у другій половині року перевищила 52%.

Хороші результати залізничного бізнесу компанії зумовлені тим, що з кінця липня 2019 року в ЄАЕС тимчасово зупинили дію антидемпінгового мита (34,2%) на залізничні колеса українського виробництва. Це рішення було продиктовано високим попитом на ринку країн ЄАЕС на тлі рекордно високих інвестицій в оновлення рухомого складу, що спричинило дефіцит коліс і різке зростання цін.

Наразі ж із розвитком епідемії коронавірусу інвестиції в галузі, ймовірно, впадуть. Рішення про скасування мита діятиме лише до 1 червня 2020 року, і керівництво «Інтерпайпу», за даними ЗМІ, припускає, що воно не буде продовжено. Тобто з другої половини року дію мита в 34,2% може бути відновлено, що негативно позначиться на продажах і прибутковості компанії.

Трубний напрям «Інтерпайпу» в четвертому кварталі 2019-го показав далеко не найкращі результати. Порівняно з попереднім кварталом продажі труб впали на 28% і були збитковими – середня рентабельність за EBITDA становила мінус 12%. Компанія відзначає, що на продажі та маржинальність негативно вплинуло скасування Угоди про мінімальні ціни у США, замість якої запровадили антидемпінгове мито в розмірі 7,47%.

У четвертому кварталі продажі у США знизилися через падіння попиту на місцевому ринку та зростання запасів готової продукції. Кількість працюючих бурових установок у Штатах у 2019 році впало на 25%. У 2020 році кон’юнктура на ринку труб навряд чи покращиться, враховуючи хаос з цінами на нафту.

Можливо, значною мірою через це керівництво компанії очікує падіння виробництва і продажів на 30-50% у другому-третьому кварталах 2020 року. За підсумками першого кварталу виробництво труб впало на 33%. Хоча компанія заявляє, що в січні-березні криза ще не встигла вплинути на виробничі показники та продажі. Тобто можна очікувати погіршення.

Слід зазначити, що до поточної кризи «Інтерпайп» підійшов з набагато більшим рівнем фінансової стійкості, знизивши боргове навантаження минулого року на $121 млн. У кризу «Інтерпайп» входить з рекордно мінімальним відношенням чистого боргу до EBITDA – на рівні 0,3.

У зв’язку з кризою компанія також внесла зміни до стратегічного плану інвестицій. Нові проекти розвитку відклали, розпочаті проекти підлягають завершенню. Проекти підтримки будуть реалізовані незалежно від ситуації. Якщо епідемії розвиватиметься за несприятливим сценарієм, з посиленням економічних наслідків, що вимагатиме від компанії змінити масштаби діяльності, то може мати місце скорочення персоналу до 2100 осіб.

Виробництво сталі у світі обвалилося в березні

За даними World Steel Association, виробництво сталі в світі впало на 6% в березні та на 1,4% за перший квартал. Зниження зумовлене, головним чином, падінням показників азіатських країн (-4,1%) і країн ЄС (-20,4%), хоча виробництво впало майже в усіх регіонах. З топ-20 найбільших виробників зростання показали лише Туреччина (+4,1%), Іран (+14%) і В’єтнам (+3,5%), і то значною мірою завдяки низькій базі порівняння минулого року.

Після такої глобальної просадки Україна змогла підвищити своє місце в рейтингу найбільших виробників сталі, перейшовши з нещасливого 13-го місця аж на почесне 12-те.

Просування України в рейтингу стало можливим унаслідок провалу в Італії. Але в квітні ми побачимо істотніше падіння виробництва в європейських країнах, оскільки в Італії, яка була першим осередком захворюваності в Європі, роботу металургійних підприємств зупинили лише з кінця місяця – з 23 березня. Нещодавно термін заборони на їх роботу було продовжено до 3 травня. Хоча, заради справедливості, варто відзначити, що заборона стосується лише прокатних заводів, інші виробництва зупинили операції через недостатній попит.

Китай, металургійна галузь якого в березні ще продовжувала працювати в умовах карантину, знизив обсяг випуску сталі лише на 1,7%, збільшивши виробництво за квартал на 1,2%. Економіка країни швидко відновилася від шоку епідемії. Асоціація виробників чавуну та сталі Китаю відзначає зростання попиту й поступове зниження запасів готової металопродукції в країні. Підприємства, що входять до складу асоціації, наростили обсяг виробництва в першій декаді квітня на понад 5% порівняно з останньою декадою березня. Тож Китай знову нарощує свою частку на металургійній карті світу. Висока виробнича активність у країні багато в чому зумовлює високі ціни на ЗРС.

Виробництво в Індії обвалилося на 13,9%. Місцева асоціація виробників сталі очікує падіння попиту на прокат у країні на 7,7% за підсумками року. Виробник сталі номер два у світі зазнаватиме труднощів із завантаженням потужностей. Хоча ця проблема буде актуальною для всіх компаній світу.

Відповідно, знову загостриться проблема надлишкових потужностей, які шукатимуть можливості завантаження за кордоном – у продажах на експорт. Ми вже спостерігаємо це серед російських, індійських, турецьких виробників, що посилює конкуренцію, чинить тиск на ціни. Це призведе до зворотної реакції – посилення заходів протекціонізму.

Попит на сталь у ЄС почне відновлюватися в травні

Згідно з оцінками Європейської асоціації дистриб’юторів сталі (Eurometal), попит на сталь з початку березня впав на 20-60%. Очікується, що відновлення попиту розпочнеться в травні: книги замовлень заповнені на 55-65% від бюджетних планів. Сервісні металоцентри вважають, що другий квартал буде кращим за перший, однак І півріччя загалом буде складним.

У перспективі в міру відновлення активності будівництво підтримуватиме попит на сталеву продукцію. Водночас перспективи автомобілебудування залишаються невизначеними. Автомобільні заводи працюють на 20-25% потужностей. На думку RBC Capital Markets, виробництво автомобілів у Європі у другому кварталі може впасти на 70%. Реалізація цього сценарію становить загрозу для місцевої металургії, 20% продажів якої орієнтовані на автомобільні заводи. Однак частина автомобільних заводів уже відновила роботу, тому зберігається ймовірність менш важких наслідків.

На тлі погіршення попиту на сталь європейські металурги тиснуть на Єврокомісію, щоб домогтися зниження обсягів імпортних квот. Минулого тижня лист єврокомісару Філу Хогану надіслала європейська профспілка IndustriALL. Вона звертає увагу на падіння виробництва сталі в ЄС на 50% через скорочення обсягу нових замовлень (на 70-75%). На думку профспілки, в таких умовах раніше встановлені імпортні квоти нерелевантні та мають бути скорочені на 75%. В іншому випадку ЄС ризикує втратити половину виробничих потужностей у металургії.

Туреччина підвищила мита на імпорт металопродукції

З 18 квітня до 15 липня 2020 року в Туреччині діють нові тарифи на імпорт окремих видів металопродукції. Зокрема, імпортне мито на квадратну заготовку (код 7207) зросло з 12% до 17%, на гарячекатаний плоский прокат і гарячекатані рулони (код 7208) – з 13% до 18% та з 9% до 14% відповідно, на холоднокатані рулони (код 7209) – з 10% до 15%, на плоский прокат з покриттям – з 15% до 20%.

Захід запровадили з метою захистити місцевих виробників від імпорту та підтримати зайнятість у металургійному секторі. Захисні заходи не поширюються на країни Євросоюзу і країни, з якими Туреччина підписала угоду про зону вільної торгівлі.

Для українських виробників сталі Туреччина – один з найбільших експортних ринків. У 2019 році на нього припадало 6% продажів української сталевої продукції.

На думку місцевих джерел, підвищення митних тарифів істотно не змінить ситуацію, оскільки в Туреччині діє спеціальний режим внутрішньої переробки: імпортна продукція звільняється від сплати тарифів, якщо вона ввозиться для виробництва експортного товару. Крім того, потенційний негативний ефект тарифів уже значною мірою нівельований наслідками пандемії коронавірусної інфекції.

Поширення коронавірусу та зумовлене ним зупинення багатьох економік – хороший привід для посилення протекціонізму. З високою часткою ймовірності можна очікувати, що за прикладом Туреччини піде ЄС, який переглядає чинну систему імпортних квот, і країни Перської затоки, які проводять захисне розслідування.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.