(с) adm.dp.gov.ua
Технологія ремонту доріг з використанням металургійних шлаків для України поки що експериментальна. І цей експеримент розпочнеться в Дніпропетровській області з ремонту траси Кривий Ріг – Нікополь. Наразі ж під час капітального ремонту Решетилівської траси, що з’єднує Дніпро з Києвом, використовують шлаки в дуже невеликій кількості.
Днями держпідприємство «Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. М.П. Шульгіна» затвердило експертизу та методологію технології застосування металургійних шлаків у дорожньому будівництві. Тож досі у нас ще ніхто не будував дороги за новою технологією з використанням шлаків.
Однак, за оцінками експертів, використання шлаків у дорожньому будівництві жодним чином не знижує якість доріг. Більше того, є ймовірність, що після такого ремонту збільшиться термін їх експлуатації. Замість 10 років траса, відремонтована з використанням шлаків, зможе близько 15 років обходитися без капітального ремонту.
Зараз ми готуємося до будівельних робіт і плануємо відремонтувати 7 км дороги національного значення Кривий Ріг – Нікополь з використанням шлаків. Роботи плануємо розпочати в березні 2021 року й за 3-4 місяці закінчити.
Основним постачальником шлаків для ремонту дороги виступить металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг». На ремонт 7 км піде приблизно 35 тис. т шлаків.
Загалом у Дніпропетровській області приблизно 4 тис. км доріг потребують ремонту. Якщо ми будемо використовувати промислові відходи в ремонті, то зможемо звільнити землі, які зараз зайняті відвалами металургійних і гірничих підприємств області. Це дасть змогу значно знизити екологічне навантаження в регіоні. Навіть якщо за новою технологією з використанням шлаків побудувати 1 тис. км доріг, то вдасться утилізувати приблизно 5 тис. т.
Зрозуміло, що зовсім звільнити від них область не вийде. Тим більше що особливість цього методу ремонту полягає в тому, що далеко не всі відходи можна використовувати в будівництві доріг. Для будівельно-ремонтних робіт годяться шлаки з певною щільністю і вологістю. Крім того, в так званому дорожньому сендвічі за новою технологією можна буде використати до 70% шлаків в основному конструктиві.
Проте навантаження на екологію регіону, безумовно, буде знижено. Принаймні частково вирішимо проблему із запиленням повітря, оскільки пил від цих відвалів часто потрапляє в атмосферу. Так, їх огороджують або поливають спеціальною рідиною, щоб було менше пилу. Але це не вирішує проблему із забрудненням повітря.
Та й в ґрунтові води, річки шлаки потрапляють і забруднюють їх. Крім того, землі під відвалами не придатні до використання. Максимум, що на них можна робити, – ставити сонячні електростанції.
А якщо шлаки почнуть використовувати для будівництва доріг, то ми таким чином хоча б невелику частину земель звільнимо. І її вже можна буде задіяти в сільському господарстві та в організації будь-якого виробництва.
Не менш важлива в такому проекті економічна складова. Шлаків у нас вистачить на будівництво кількох тисяч кілометрів доріг. Але тут питання в логістиці. Ніхто не везтиме шлаки, які підприємства можуть віддавати безкоштовно, за сотні кілометрів.
40-50 км – ось та відстань, яка з точки зору логістичних витрат є доцільною під час такого ремонту. Тобто, по суті, дорога, яку роблять з використанням шлаків, має бути розташована максимум у 50 км від відвалів гірничо-металургійних підприємств. Саме тому ми вирішили випробувати цей метод ремонту на трасі Кривий Ріг – Нікополь. Адже в п’яти кілометрах від того місця, де ми починаємо ремонт дороги з використанням шлаків, розташований один з відвалів. Є відвали й у північній частині області. Але їх набагато менше, ніж у південно-західній, тобто в Криворізькому і Нікопольському районах.
За попередніми підрахунками, витрати на капітальний ремонт дороги Н-типу з використанням шлаків, як і в разі звичайного ремонту, становлять до 30 млн грн на 1 км. Але більш точно розрахувати витрати ми зможемо тільки після того, як побудуємо ці 7 км дороги Кривий Ріг – Нікополь.
Для нас зараз цей проект є експериментальним не лише з погляду технології, а й у питанні фінансування. Тільки після закінчення ремонту буде зрозумілий економічний ефект.
Якщо виявиться, що вартість ремонту буде такою самою, що й без використання шлаків, або меншою, – зрозуміло, будемо продовжувати цей проект. Тим більше що багато відвалів розташовані недалеко від кордону з Миколаївською та Кіровоградською областями. А отже, ми зможемо ділитися цим «будівельним матеріалом» із сусідами.
Зрозуміло, основне завдання цього проекту – вирішити насамперед екологічну проблему. І здешевити ремонт доріг. Якби шлаки можна було використовувати й на інших будівельних об’єктах, це б ще більше розвантажило відвали гірничо-металургійних підприємств. Наприклад, зараз у нас активно йде будівництво нового міжнародного аеропорту «Дніпро», зокрема, злітно-посадкової смуги. Але, за технологією, в будівництві злітно-посадкової смуги не використовують шлаки.
Страхування воєнних вантажних ризиків є найважливішою передумовою успішності морського експорту та імпорту через порти Великої…
Головним активом українських металургійних заводів є їхні робітники. Люди, без яких доменні печі, прокатні стани…
Влітку минулого року українська промислова компанія «Інтерпайп» вперше у своїй історії почала оперувати судном, яке…
Наслідком серії потужних ракетних обстрілів по українській газовій інфраструктурі стало різке зменшення власного видобутку. На…
«Укрзалізниця» пропонує підвищення вантажних тарифів як «чарівну пігулку», яка вирішить проблему з її збитковістю. Але…
Група «Метінвест» розробила плани щодо будівництва нового заводу в Італії ще до війни. Станом на…