У стадії реконструкції та освоєння нових технологій та обладнання перебувають понад 30 ливарних підприємств

Стан ливарної галузі залежить від розвитку сільськогосподарського, енергетичного та залізничного машинобудування, а також від автовиробництва. На жаль, за минулий рік у галузі майже нічого не змінилося. Ситуація в сегменті лиття, суміжних галузях та в промисловості країни в цілому практично залишилася незмінною. Це той потенціал, який сьогодні слід використовувати.

Цифри ринку

У світі щороку виготовляється приблизно 110 млн т литва. За обсягами серед країн-виробників лідирує Китай – 52%. В останні роки Україна займала скромні приблизно 0,5-1,5% світового ринку.

2020-го ми очікували, що поточного року виробництво литва сягне 700-750 тис. т. На сьогодні ми бачимо, що виходимо десь на 650 тис. т за підсумками 2021 року. У грошовому еквіваленті це становить близько 30 млрд грн. Порівняно з минулим роком можливе мінімальне зростання.

На жаль, певні ливарні підприємства досі мають великі труднощі, які в кожному випадку мають свої причини. Тут можна назвати мелітопольський «Автокольорлит», ливарні потужності «Запоріжсталі» та інші підприємства.

Ми очікуємо значного зростання виробництва в галузі, але з огляду на пандемію та інше ці плани розвитку переносяться з 2025 на 2030 рік. Для повного забезпечення промислового комплексу Україна має виробляти 2,8 млн т литва на рік. Для потреб власного машинобудування – 1,8-2,3 млн т литва, а решта – це експорт.

Прогнозну структуру за видами литва наведено з урахуванням змін ринку та розвитку нових технологій.

Перспективи галузі

Незважаючи на доволі складну ситуацію в галузі, ми маємо низку прикладів, коли завдяки власним зусиллям підприємства галузі активно розвиваються. Серед них можна назвати такі:

  1. НКМЗ;
  2. «Турбоатом»;
  3. Дніпропетровський стрілочний завод;
  4. «Талко»;
  5. НВП «Фероліт»;
  6. Нововолинський ливарний завод;
  7. «Ельворті».

Це ті підприємства галузі, які вже вклали та продовжують вкладати великі кошти в нові технології, нове обладнання тощо.

Особливо я хотів би відзначити компанію, яка стала лідером кольорового ливарного виробництва в Україні та є на сьогодні ключовим постачальником для багатьох європейських компаній. Найчастіше «Талко» береться за таку складну роботу, за яку не візьмуться багато передових європейських підприємств.

За нашими оцінками, на сьогодні у стадії реконструкції та освоєння нових технологій та обладнання перебувають понад 30 ливарних підприємств. Протягом кількох років власники підприємств спрямують приблизно €100 млн на придбання нового обладнання. Інакше кажучи, попри все розвиток ливарної галузі в Україні продовжується.

З урахуванням високого зношення основних фондів в Україні я бачу потенціал у розвитку машинобудування. Промисловості потрібно замінювати обладнання та транспортні засоби, що, своєю чергою, створить тверді замовлення на литво. Наш внутрішній ринок – це наш основний напрям розвитку, який сприятиме розвитку всієї промисловості.

Діалог із владою

Завдання влади і, зокрема, Мінстратегпрому в тому, що вона має розуміти поточний стан кожної галузі промисловості й те, яка з них буде драйвером зростання інших.

Наша галузь і промисловці загалом знайшли спільну мову з минулим керівництвом Мінстратегпрому, за що дуже вдячні йому. Зокрема, керівники міністерства відстоювали перед міжнародними партнерами необхідність розвитку національної промисловості та внутрішнього ринку.

На жаль, після відходу низки керівників Мінстратегпрому вся спільна робота припинилася – більше немає жодної діяльності в питаннях розвитку промисловості, жодних нарад, нічого немає. Тим не менше ми плануємо відновити комунікації з нинішнім керівництвом Мінстратегпрому.