Спершу механізм вуглецевої коригування імпорту пропонується поширити на обмежений перелік товарів

Розмови про запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) ведуться вже доволі тривалий час. Спершу Єврокомісія оголосила про свої наміри запровадити цей механізм, потім були публічні консультації, і ось нарешті 14 липня Єврокомісія представила свої пропозиції щодо CBAM. Тож розберемося докладніше, що ж вони містять.

Частина пазлу

Тут важливо розуміти, що CBAM – не окремий інструмент, а частина більш широкого пакета заходів «Fit for 55», спрямованого на зниження викидів парникових газів на 55% до 2030 року. Крім CBAM, «Fit for 55» включає:

  • зниження загального обсягу квот, доступних у Європейській системі торгівлі парниковими квотами (EU ETS);
  • відмова від видачі безкоштовних парникових квот авіації та поширення дії EU ETS на морський транспорт;
  • збільшення обсягів Інноваційного й Модернізаційного фондів, що існують у рамках EU ETS;
  • зобов’язання учасників ЄС повністю витрачати надходження від продажу квот на проєкти, пов’язані із запобіганням змінам клімату;
  • збільшення до 40% частки електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року;
  • жорсткість стандартів для автомобілів (викиди нових авто мають бути знижені в порівнянні з 2021 року на 55% до 2030 р. і на 100% до 2035 р.) та інші заходи.

Тобто CBAM – це частина системної екологічної політики ЄС. Крім обмежень, ця політика пропонує і стимулюючі заходи, але це інша історія.

Спершу CBAM пропонують поширити на імпорт обмеженого переліку товарів: чавуну та сталі, алюмінію, цементу, основних органічних хімічних речовин, електроенергії. Частину продукції Єврокомісія пропонує виключити з-під дії CBAM: феросплави, брухт і деякі добрива, виробництво яких не пов’язане зі значними викидами парникових газів.

Порядок впровадження CBAM

Єврокомісія рекомендує на 2023-2025 рр. перехідний період, протягом якого щоквартально подаються тільки звіти. Вони включають інформацію про обсяги імпорту, прямі й непрямі викиди СО2, пов’язані з виробництвом продукції, що імпортується, а також про сплачені податки на СО2 в країнах виробництва. За несвоєчасне подання звітності передбачені штрафи.

У 2026 році планується повномасштабний запуск CBAM. Зі стартом дії цього механізму імпортери будуть зобов’язані купувати CBAM-сертифікати. Їхня кількість залежатиме від викидів СО2, пов’язаних з виробництвом продукції, що імпортується, а також обсягу квот, що безплатно розподіляються в ЄС. Ціна CBAM-сертифікатів буде розраховуватися щотижня шляхом усереднення цін на парникові квоти в EU ETS.

Обсяг пулу CBAM-сертифікатів передбачається не обмежувати, щоб не створювати перешкод у торгівлі. Термін дії CBAM-сертифікатів – два роки. Відповідно, імпортери можуть спробувати отримати вигоду від коливань цін на СО2. Наприклад, купити більше сертифікатів після падіння ціни, а використовувати пізніше за необхідності.

Можливості вільного перепродажу CBAM-сертифікатів відсутні: декларант, який відзвітував про імпорт вуглецевоємної продукції та купив CBAM-сертифікати, зможе продати до 1/3 куплених сертифікатів. Покупцем у цьому випадку виступить орган, який випустив CBAM-сертифікати.

Передбачається можливість для розрахунку CBAM-платежів використовувати фактичні викиди СО2 в країнах, звідки ЄС імпортує продукцію. Для цього планується створити базу даних, в якій будуть акумулювати верифіковані дані про викиди СО2 на рівні підприємств-експортерів. Якщо фактичні викиди неможливо розрахувати, передбачається використовувати усереднені бенчмарки викидів, встановлені на основі системи моніторингу та верифікації.

Єврокомісія розглядає можливість обліку сплачених податків на викиди СО2 в країнах-експортерах, де була проведена імпортована продукція. У такому випадку CBAM-платіж зменшуватиметься на суму сплачених вуглецевих податків. При цьому поки що немає розуміння, як цей механізм може працювати на практиці.

Спершу CBAM пропонують розраховувати виходячи з прямих викидів СО2. При цьому не виключається можливість перегляду механізму в майбутньому. Єврокомісія, наприклад, залишає за собою право розширити як обсяг викидів, так і список секторів, які оподатковуються в рамках CBAM. Зокрема, в документі вже є рекомендація поширити CBAM на імпорт труб, щоб усунути можливість уникнення CBAM-платежів від імпорту сталі за рахунок нарощування імпорту більш складної продукції.

Що вийде, якщо проаналізувати наведені факти? Єврокомісія спробувала максимально врахувати пропозиції основних стейкхолдерів, і тому пропозиції щодо CBAM включають такі позитивні моменти:

  • перехідний період, протягом якого плата не стягується (використовується для збору інформації);
  • урахування безкоштовних квот для європейських виробників у розрахунку обсягу CBAM-сертифікатів, який мають купити імпортери (за рахунок цього забезпечується рівне фіскальне навантаження на європейських виробників і експортерів);
  • необмежений обсяг пулу CBAM-сертифікатів передбачає, що імпортери можуть купити будь-яку кількість CBAM-сертифікатів, обсяг пулу не використовується в якості нової системи квотування імпорту;
  • можливість обліку фактичних викидів СО2 для розрахунку CBAM-платежів (на мій погляд, навіть не потребує додаткового коментаря, тому що ця умова забезпечить правильний розрахунок вартості CBAM-сертифікатів, які купуються при імпорті).

Куди ЄС спрямує гроші

Відкритим залишається найголовніше питання – як будуть використовуватися зібрані CBAM-платежі. З боку європейських чиновників раніше звучали побажання спрямовувати кошти на проєкти всередині ЄС. Це виглядає необґрунтовано, оскільки, по-перше, CBAM буде збиратися де-факто за рахунок маржі експортерів (підприємств, розташованих за межами ЄС). По-друге, Євросоюз обґрунтовував необхідність запровадження CBAM глобальними цілями – боротьбою зі зміною клімату в світовому масштабі. Відповідно, доцільно використовувати частину коштів, акумульованих за рахунок CBAM, на проєкти за межами ЄС.

Слід розуміти, що зараз немає остаточного механізму CBAM. Є лише пропозиції для подальшої дискусії, причому основна дискусія очікується в Європарламенті, який прийме остаточне рішення. Тому важливо скоординувати зусилля, щоб донести нашу позицію щодо CBAM до всіх органів прийняття рішення в Євросоюзі.

 

Оригінал матеріалу опублікований на «Інтерфакс-Україна»