www.shutterstock.com

У 2017 році з понад 4 млрд грн екоподатку лише близько 25% було спрямовано на природоохоронні проекти

16 травня 2019 року в рамках круглого столу «Бізнес-Держава-Довкілля: екологічний податок та можливості в Україні» народний депутат Валерія Заружко розповіла, як використовуються 45% від зібраних у рамках екологічного оподаткування коштів і чому цю практику потрібно змінювати. GMK Center публікує ключові тези її виступу.

Проблеми екології довкілля, відзначила народний депутат, тривалий час відверто нехтувались. Бурхливий розвиток промисловості, тим часом, призвів до катастрофічного загострення екологічної ситуації в країні.

У 2011 році в Україні був запроваджений екологічний податок. Спочатку кошти від нього зараховувались до спеціального фонду бюджету і мали цільове призначення. Але згодом, в 2014 році, ситуація докорінно змінилася: екологічний податок почав надходити до загального фонду державного бюджету і втратив своє цільове призначення. Відповідні кошти почали розпорошуватися і жодним чином не використовувалися на поліпшення екологічної ситуації в країні.

Отож однією з цілей пакету законопроектів щодо реформування екологічного податку в Україні (№10146 і №10147), який ми пропонуємо, є повернення спеціального фонду і цільового призначення для коштів, зібраних у формі екоподатку.

Порівняння чинних норм та запропонованих змін

Чинне законодавствоЗапропоновані зміни (законопроект №10147)
Спрямовується до загального фонду Державного бюджетуСпрямовується до спеціального фонду Державного бюджету
Екологічний податок, по суті, не є цільовим і не виконує свою функцію – вирішення екологічних проблем в країніПропонується повернути екологічному податку статус виключно цільового
Надходження від екоподатку не спрямовуються безпосередньо на вирішення екологічних проблем і витрачаються не на природоохоронні заходиЕкологічний податок у розмірі 45%, що зараз зараховується до загального фонду Державного бюджету, буде спрямовуватися до спеціального фонду для фінансового забезпечення виключно цільових природоохоронних заходів
Надходження від екоподатку не спрямовуються безпосередньо на вирішення екологічних проблем і витрачаються не на природоохоронні заходиЗавдяки поверненню екологічному податку статусу цільового і збільшенню надходжень до спеціальних фондів розширяться можливості держави, а саме Міністерства екології та природніх ресурсів України, зі здійснення функцій з охорони навколишнього середовища

Також пропонується внести зміни до механізму справляння податку (законопроект №10146), щоб створити підприємствам стимули для інвестування в природоохоронні заходи. Пропонується знижувати підприємствам суму екологічного податку (до 70%), якщо ті вже вклали капітальні інвестиції та здійснили поточні витрати на екологічну модернізацію (природоохоронні заходи).

Це стосуватиметься:

  • екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
  • екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;
  • екологічного податку за розміщення відходів (крім розміщення вторинної сировини на власних територіях).

Відповідність конкретного заходу критеріям екологічності та природоохоронності пропонується здійснювати Міністерству екології та природніх ресурсів України в межах проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Переваги запропонованого підходу до реформування екоподатку:

  1. Підприємства, які здійснюють інвестиції в природоохоронні заходи і скорочують свої викиди, отримають можливість компенсувати частину сплаченого екологічного податку. З’являться стимули для інвестування в екологічну модернізацію і впровадження високотехнологічних виробничих потужностей в Україні.
  2. Впровадження дієвого інструменту екологічної модернізації України – стимулюючого як для держави, так і для бізнесу (за рахунок участі в природоохоронних заходах на принципах співфінансування).
  3. Розвиток законодавства за принципом «забруднювач платить». Можливість компенсувати частину коштів екологічного податку отримають підприємства, які здійснюють капінвестиції в природоохоронні заходи і скорочують свої викиди. Водночас забруднювачі, які не інвестують в екопроекти і не скорочують викиди, будуть сплачувати податок в повному обсязі. Такий підхід сприяє зближенню держави і бізнесу в підходах до перегляду ставок екоподатку.
  4. Міністерство екології та природних ресурсів України отримає можливість здійснювати свої функції з охорони навколишнього середовища за рахунок повернення екоподатку статусу цільового платежу і збільшення надходжень до спеціальних фондів бюджетів різних рівнів.
  5. Мінімізація бюджетних витрат на фінансування природоохоронних заходів з прогнозованим загальним зростанням капінвестицій в екопроекти.

Ми, як держава, повинні стати партнером для бізнесу. Адже держава, на жаль, не має достатніх коштів для інвестування в екологічне обладнання. Бізнес, тим часом, має кошти, але він має бути впевненим, що, інвестуючи в екопроекти, отримає певні податкові пільги від держави.

Українські підприємства потребують глобальної модернізації, і ми повинні робити все, щоб іти в ногу з часом.