Колись потужну індустріальну Україну продовжують перетворювати на «заштатну» аграрну

Українська промисловість продовжує своє невблаганне піке. Це засвідчили останні дані Держстату. У грудні 2019 року порівняно з відповідним місяцем 2018-го обсяги промислового виробництва скоротилися на 7,7%.

Замість задекларованої політики прискореного економічного зростання, яке має створити близько 1 млн робочих місць, спостерігаємо недержавницьку політику прискореної деіндустріалізації. І в «ручному режимі» колись потужну індустріальну Україну продовжують перетворювати на «заштатну» аграрну країну.

Більше того, знищуючи промисловість, влада змушує українців, які стрімко втрачають роботу, виїжджати за кордон. За даними Держстату, в грудні 2019 року кількість безробітних в Україні різко зросла – на 15%, до 338,2 тис. – з 288,9 тис. у листопаді. Згідно з офіційними даними, сьогодні близько 4 млн українців вимушено стали заробітчанами. А ми знаємо, що жодна країна в світі не розвивалася економічно, тим більше швидшими темпами, без створення робочих місць і без приросту населення.

Нищівною для промисловості є політика сильної гривні, яку провадить НБУ. Вона призводить до того, що експортери продовжують програвати, а імпорт дешевшає і стає ще бажанішим у країні.

Іншим чинником є політика державних закупівель, що не сприяє розвитку внутрішнього виробництва. Щороку 700 млрд проходять повз українських виробників. Знову-таки, спостерігаємо систему пріоритету імпорту, тоді як українська промисловість здатна випускати локомотиви, вертольоти, компресори, турбіни, вишки для видобутку газу та інше. (…)

Для зупинення падіння промисловості ФРУ пропонує невідкладно затвердити Стратегію промислового розвитку України і запровадити такі першочергові заходи:

Щодо грошово-кредитної політики:

  1. Змінити характер емісії гривні зі спрямованого переважно на вирішення проблем фінансування бюджету через розміщення ОВДП на вирішення проблем фінансування економіки через розміщення облігацій, випущених банками та інститутами розвитку для фінансування інвестиційних проектів (у рамках затвердженого бюджету).
  2. Перейти до виваженої курсової політики, яка має не допускати суттєвих коливань курсу гривні під впливом притоку або відтоку спекулятивних капіталів.
  3. Суттєво знизити облікову ставку Національного банку України до рівня, що буде наближений до рівня інфляції.

Щодо стимулювання промислового розвитку:

  1. Включити вимоги щодо локалізації виробництва до умов реалізації різноманітних бюджетних програм розвитку економіки, надання державної кредитної підтримки чи податкових стимулів, публічних закупівель тощо.
  2. Здійснювати закупівлі продукції вітчизняного виробництва, в тому числі шляхом публічних закупівель, виключно за умови досягнення встановленого рівня локалізації виробництва в Україні.
  3. Компенсувати частину відсоткової ставки за залученими у виробництво високотехнологічних товарів кредитами за умови підвищення рівня локалізації.
  4. Запровадити поетапне імпортозаміщення в промисловості України.
  5. Частково звільнити від сплати податку на землю ділянки, на яких розташовані виробничі потужності, із подальшим цільовим спрямуванням вивільнених коштів на капітальні інвестиції.
  6. Розширити випуск вітчизняної продукції на виконання держзамовлення в межах державно-приватного партнерства.
  7. Фінансувати приватні підприємства оборонно-промислового комплексу під час виконання державного оборонного замовлення в частині створення новітніх матеріалів і технологій, модернізації та технічного переозброєння виробництва.
  8. Тимчасово запровадити мито на експорт сировини.
  9. Виконувати плани капітальних інвестицій монопольних підприємств з максимальним використанням поставок вітчизняними підприємствами.
  10. Забезпечувати підприємства дорожньої галузі та комунального господарства спеціалізованою дорожньою технікою з відповідним рівнем локалізації шляхом часткової компенсації вартості та/або процентів за кредитами на придбання дорожньо-будівельної техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
  11. Зберегти програми компенсації частини вартості сільгосптехніки і обладнання вітчизняного виробництва на 2020–2021 рр.
  12. Запровадити механізм державної підтримки технологічних інновацій у машинобудуванні.
  13. Розвивати індустріальні парки.
  14. Запровадити тимчасовий мораторій на залучення державними підприємствами та установами кредитів для придбання продукції машинобудування іноземного виробництва.
  15. Тимчасово встановити додатковий імпортний збір з товарів, що ввозяться на митну територію України у режимі імпорту, незалежно від укладених Україною угод про вільну торгівлю, у зв’язку із погіршенням торгівельного сальдо та кризою у промисловості.
  16. Забезпечити повноцінне функціонування Експортно-кредитного агентства та передбачити фінансування програмної підтримки експорту.
  17. Тимчасово зупинити переговори щодо підписання з Туреччиною угоди про вільну торгівлю щодо розширення торговельно-економічної та інвестиційної співпраці.
  18. Провести аудит ключових міжнародних економічних угод та зобов’язань України та здійснити їх перегляд у частині, що суперечить комплексній стратегії економічного розвитку за доктриною української реіндустріалізації.

Публікується з дозволу автора

Оригінальну версію тексту читайте тут