Виробник чи донор сировини: яку «професію» обере Україна?

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк під час форуму «Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України» розповів, яких заходів слід вжити українській владі для досягнення справжнього економічного зростання. GMK Center публікує головні тези його виступу.

Промислова політика, переконаний народний депутат, в Україні є, хоч і перебуває в опозиції. Завдяки спільним зусиллям було досягнуто важливих зрушень:

1. Запроваджено заборону на експорт лісу-кругляка. Результат – інвестиції в галузь збільшилися вдвічі, експорт за рік зріс на 4 млрд.
2. Майже в 6 разів підвищено вивізне мито на металобрухт. Результат – дефіцит сировини для меткомбінатів знизився з 9% до менше ніж 2%.
3. Впроваджено механізм дворічної розстрочки імпортного ПДВ на все виробниче обладнання. Результат – 1 млрд інвестицій.
4. Єдиний соціальний внесок знижено до 22%. Вивільнені кошти йдуть або на модернізацію підприємств, або на збільшення заробітної плати.

Промислова політика України: навіщо

Мінімізація корупції, політична стабільність, місце в рейтингу конкурентоздатності, верховенство права, якість і доступність освіти, економічна спеціалізація – що є ключовим драйвером економічного зростання країни? Більшість людей шукають відповідь на початку списку, але дослідження авторитетних вчених Рікардо Хаусмана та Сезара Ідальго з Гарварду довели: ключовим фактором економічного зростання країни є останній пункт у цьому списку – економічна спеціалізація.

Виявляється, вибір «професії» набагато більшою мірою зумовлює рівень економічного розвитку країни, ніж усі інші фактори разом узяті. Країна, яка спеціалізується на виробництві, стає заможною і успішною, дає іншим кредити та поради. Країна, яка задовольняється експортом сировини та людей, ніколи не зможе розбагатіти.

На сьогодня 70% українського експорту становить примітивна сировина та сировина з мінімальним рівнем обробки. Що експортує тим часом Євросоюз? Продукцію промисловості – це 80% експорту.

Тобто «професія» Євросоюзу – виробник. «Професія» України – сировинний донор сусідніх успішних країн з розвинутою промисловістю. Причина – деіндустріалізація української економіки і, навпаки, диверсифікація та індустріалізація економіки європейської.

Усе це свідчить про те, що нам потрібно змінювати «професію».

Що ми пропонуємо:

1. Індустріальні парки – подібні до тих, що діють у Туреччині, Польщі, Словаччині.

Це потужні податкові стимули для залучення в українську промисловість нових інвестицій.

2. Безкоштовне приєднання до інженерних мереж.

Ми пропонуємо модель, яка працює у США та Ізраїлі: приєднання за рахунок крихітної інвест-складової тарифу. Відповідний законопроект уже подано до Верховної Ради.

3. Експортно-кредитне агентство.

Відповідний закон було прийнято Верховною Радою, залишилося домогтися його реалізації на практиці.

Експортно-кредитне агентство має бути не годівницею перших осіб країни, а механізмом, який здешевлює кредити для різних галузей промисловості.

4. Законопроект «Купуй українське, плати українцям».

У США відповідний закон діє з 1933 року. Згідно з ним, при державних закупівлях надається перевага товарам національного виробника, а також встановлюються вимоги щодо мінімального рівня локалізації. Ми пропонуємо те саме зробити в Україні. Причому навіть відсотки за локалізацією пропонуємо ті самі, що й у США.

5. Банк розвитку.

Важливий інструмент економічного суверенітету країни.

6. Монетарна політика, спрямована на реалізацію пріоритетів промислової політики.

У парламенті зареєстровано проект змін до Конституції щодо функцій Нацбанку. На нашу думку, НБУ має опікуватися не боротьбою з інфляцією, а, як Федеральна резервна система США, сприяти довгостроковому економічному зростанню й подоланню безробіття в країні. Це абсолютно реально.

Висновок

Змінимо економічну політику – зміниться й структура економіки та «професія» України. Як наслідок, ми отримаємо зовсім інші темпи економічного зростання, поглиблення «економічного басейну», підвищення рівня заробітних плат та пенсій, зупинимо шалену міграцію тощо. Це абсолютно реальний механізм, яким уже скористалися наші країни-сусіди. Не можна гаяти час.