Відновлення економіки України не відбудеться без розвитку промисловості

Промисловість традиційно є базовим сектором економіки України, який забезпечує робочі місця, наповнює бюджет та сприяє розвитку суміжних галузей. В умовах повномасштабної війни рф проти України особливо зростає роль оборонно-промислового комплексу, енергетики, металургії та машинобудування як ключових напрямків, що формують економічний кістяк країни.

Щоб зрозуміти важливість розвитку власного виробництва, ставки на індустріально-інноваційну економіку, збільшення її самодостатності, варто ознайомитися із нещодавніми геополітичними змінами навколо підтримки України та нашим внутрішнім ресурсом.

Темпи економічного зростання минулого року (ВВП у 2024 році становив +3,6%) сповільнилися порівняно з 2023 роком (+5,3%). Цьогоріч заплановано лише на +2,7%. Наразі реальний ВВП становить 80% до довоєнного рівня.

Внаслідок ракетних обстрілів втрачено 9,2 ГВт генеруючих потужностей (1/2 від пікового споживання). Жодна з галузей реального сектору за внеском до ВВП не відновила довоєнний рівень (крім сфери державного управління).

Всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони, а це близько половини бюджету. Цивільні видатки держбюджету донедавна фінансувалися за рахунок іноземної допомоги. Втім, зі зміною президента і Адміністрації США, помінялася і кон’юнктура такої допомоги: зокрема, наші американські партнери в окремих випадках зменшили її обсяги.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану та Український союз промисловців і підприємців (УСПП) звернулися до керівництва держави із закликом активізувати роботу над Планом відновлення України.

Штаб за участі представників влади, наукових установ, бізнесу та громадськості – єдиний, хто здійснив аудит стану справ в економіці за підсумками 2024 року та надав свій аналіз необхідних кроків в податковій/митній політиці, кредитуванні, ГМК, переробці в АПК, суднобудуванні, машинобудуванні, модернізації залізниці, енергетиці тощо. Нагадаємо, що 2025 рік ми почали, на жаль, знову без програми дій Уряду, а також немає чітко визначених органів влади, які б курували промислову політику.

Окрему увагу слід приділити:

• активізації впровадження державної політики «Зроблено в Україні»;
• забезпеченню парламентського контролю та узгодженої співпраці Верховної Ради, Кабміну і Нацбанку;
• стимулюванню промислового виробництва та реального сектору економіки;
• удосконаленню податкової та митної політики для підтримки підприємництва.

Україна має унікальний шанс змінити свою економічну модель — відійти від сировинного експорту та зосередитись на розвитку індустріально-інноваційного виробництва. Потенціал нарощення експорту до ЄС за традиційними групами товарів оцінюється у $10 млрд на рік. Але при створенні нових виробничих потужностей ця сума може сягати $100 млрд. Зокрема, це сприятиме поверненню мільйонів біженців, які наразі через війну перебувають за кордоном.

Дуже важливо зосередитися на конкретних напрямках, щоб досягти максимального ефекту.

ГМК

Випуск сталі в 2024 році збільшився на 20% у порівнянні з попереднім роком. Цьому сприяло відкриття морських коридорів для експорту та інвестиції металургійних компаній у розширення виробництва.

Втім, нагадаємо, що президент США Дональд Трамп підписав 25% імпортні мита на сталь та алюміній з усіх країн світу. А цей ринок займав чи не половину нашого експорту. Також Китай нарощує виробництво сталі і паралельно зменшує своє споживання. Падіння попиту спостерігається на світових ринках в принципі.

Тому, прогнозовано, що цьогоріч наш експорт дещо зменшиться. Ризики для вітчизняного ГМК зростають, саме тому ми наполягаємо на довгострокових замовленнях з боку держави на українську сталь. Вона – ключовий елемент для відновлення інфраструктури, житлового фонду, тощо. Ми маємо нарощувати внутрішнє споживання.

Енергетика

Зруйновано близько 50% нашої генерації. ТЕС зруйновані на 90%. Тому зараз Україна формує свою енергетичну стратегію, яка в комплексі спирається на атомну енергетику, мережі розподіленої генерації, відновлювані джерела енергії. «Зелений перехід» відповідає нашим зобов’язанням як кандидата на вступ до ЄС, тому потрібні чіткі програми, як і де наша промисловість знаходитиме кошти на енергомодернізацію. Втім, чимало підприємств, з якими ми спілкуємося, вже починають вирішувати це питання самостійно. Держава має підтримати такі ініціативи певними стимулами.

Кредитування бізнесу

Національний банк України вдруге поспіль у 2025 році підвищив облікову ставку: цього разу на 1 в.п. – до 15,5%. Проте в умовах війни, коли економіка потребує стимулів для відновлення, жорстка монетарна політика вже призвела до гальмування економічного розвитку, скорочення доступного кредитування та загострення фінансових викликів для бізнесу. Такими діями Нацбанк і Уряд поглиблюють в Україні довгострокову стагнацію економіки. Потрібні програми розширеного кредитування для промисловості. Наразі рівень кредитування в Україні не перевищує 15%, тоді як в сусідніх Польщі чи Чехії цей показник становить 70-80% їх ВВП. Без доступних грошей економіка не матиме стимулів для прискореного відновлення і росту.

Підсумок

Необхідно провести аудит промислових галузей на державному рівні із залученням бізнесу, аналітичних центрів, експертів. За його підсумками варто без зволікання розробити комплекс заходів:

1. Визначення центрального органу для формування та реалізації промислової політики (Мінстратегпром).
2. Розробка стратегії розвитку промисловості та цільових програм підтримки пріоритетних галузей та інновацій (податкові стимули, гранти та доступне кредитування).
3. Розвиток кластерів та індустріальних парків.
4. Модернізація професійної освіти з акцентом на STEM-дисципліни.

Джерела ресурсів на підтримку можна знайти за рахунок раціоналізації бюджетних витрат, перерозподілу коштів у межах наявних програм, а також через залучення міжнародної технічної допомоги (ЄС, Світовий банк тощо) та кредитних ліній з пільговими умовами.

Ці кроки допоможуть прискорити відновлення економіки України, зробивши її більш стійкою до зовнішніх викликів.